Мета: охарактеризувати образи героїв твору, з’ясувати їх

Ідеали, прагнення і вчинки, духовні цінності, роль у відтворенні історичного колориту епохи та станової психології окремих суспільних верств; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; вміння оцінювати прочитане, критично і логічно мислити, висловлюючи виважені власні міркування; виховувати почуття пошани до творчості П. Куліша, любов до Вітчизни, прищеплювати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет П. Куліша, текст твору, учнівські малюнки «Мій улюблений герой роману П. Куліша «Чорна рада»; дидактичний матеріал.

Перебіг уроку

І. ОрганізаційнийМомент. ЕмоційнаГотовністьУчнівДоУроку

Іі. АктуалізаціяОпорнихЗнань

1. Літературна вікторина «Сторінками твору

П. Куліша «Чорна рада»

Умови заходу: Клас поділяється на дві команди по четверо представників з кожної біля дошки розгадують кросворд упродовж 16 хв. Обираються капітани, визначається склад журі. Виграє та команда, яка у визначальний час впорається із запропонованим завданням.

Кросворд для І команди

Кросворд для ІІ команди

1

1

2

3

4

5

6

7

8

По вертикалі: 1. Герой твору, якого П. Куліш охарактеризував: «Був тяжко грошовитий да веселий пан із козацтва». (Черевань) По горизонталі: 1. Український письменник, досвід якого автор «Чорної ради» врахував у змалюванні історичних подій у реалістичному й романтичному планах. (Т. Шевченко) 2. Головним для К. Тура є козацька… (честь) 3. Один із фольклорних жанрів, використаних П. Кулішем під час написання роману. (Перекази) 4. Кохана П. Шраменка. (Леся) 5. Про чорну раду ми можемо дізнатися не тільки зі сторінок однойменного твору П. Куліша, а й з Літопису… (Самовидця) 6. Предмет-символ, що є ознакою гетьманської влади. (Булава) 7. Місто, де відбувалася чорна рада. (Ніжин) 8. Прямий антагоніст Я. Сомка. (І. Брюховецький)

2. експрес-опитування

• Про що свідчить хронологічний порядок викладу подій у творі П. Куліша «Чорна рада»?

• Яким чином елементи романтизму влучно переплітаються з реальними історичними подіями в романі?

• До кого з персонажів «Чорної ради» автор ставиться з повагою, до кого — з симпатією й гумором, кого ненавидить? Чому?

Ііі. ОголошенняТеми, МетиУроку. МотиваціяНавчальноїДіяльності

ІV. ОсновнийЗмістУроку

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.

Ч. Айтматов


Уже пора знати, що нема там добра, де нема правди.

П. Куліш

1. Вступне слово вчителя

У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя.

Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хра-нителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю. У народнопісенному дусі зобразив П. Куліш Петра Шраменка — дужого, хороброго молодого козака, закоханого у свою дівчину.

Відтворюючи минуле, автор прагне збагнути і оцінити сучасне.

2. Характеристика образів твору

2.1. Кирило Тур — втілення козацького лицарства, романтичний

І найбільш суперечливий образ. 2.1.1. Міні-круглий стіл «Чи знаєте ви запорожця Кирила Тура?».

• За яких обставин читач знайомиться на сторінках твору з К. Туром?

• Чому він надає перевагу Я. Сомку?

• Як інші герої твору ставляться до козака Тура?

• Чим пояснити поведінку героя під час викрадення ним Лесі?

• Як поводить себе запорожець з П. Шраменком під час бійки і у подальших стосунках з ним?

• Що було причиною для суду над Туром?

• Дослідіть ставлення автора до свого героя. Зробіть відповідний висновок.

• Чому Кирило вирішив зберегти життя Я. Сомку, жертвуючи своїм? Як це характеризує запорожця?

• Про що свідчить мова Кирила?

• Висловіть власну думку стосовно того, чи можна вважати К. Тура втіленням запорозької вольниці та козацького лицарства. Наведіть переконливі аргументи.

Мікрофон: «Чи хотіли б ви мати такого побратима як К. Тур?»


2.1.2. Інформативне ґроно «Всебічна характеристика героя».

А. Портрет і зовнішність:

• «здоровенний козарлюга»;

• очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»;

• кремезна постать з розкішними вусами;

• широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків.

Б. Риси характеру і вдачі:

• відвага і волелюбність;

• сильний, енергійний, незламний;

• ярий захисник запорозької честі;

• поважне ставлення до гетьмана;

• високе благородство і щирість;

• мужність під час кари киями;

• здатний до самопожертви;

• запорозька рівність і безкорисливість;

• добрий товариш і побратим;

• химерний запорожець;

• зневага до буденного життя;

• меткий розум;

Глибока релігійність.

В. Поведінка:

• іноді зухвале ставлення до інших;

• непередбачувана, часто нелогічна;

• випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої гетьмана);

• діє за покликом серця;

• почуття власної гідності.

Г. Соціальне у характеристиці героя:

• батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни;

• заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки запорожця свідчать про прямо протилежне;

• зневажає щоденний побут, родинний затишок.


Д. Джерела створення образу:

• химерний козак Мамай;

• перекази про характерництво запорожців;

• героїчні мотиви народних дум;

Пісні про волелюбних представників козацтва.

Е. Казкові якості, притаманні герою:

Вміння заворожити двері й людей;

Здатний утекти із замкненого приміщення.

Є. Мова персонажа:

• говорить «загадками»;

• пересипає її приказками, прислів’ями, пісенними зворотами;

• містить уривки з пісень і дум.

2.1.3. Цитатна характеристика.

«Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга,

густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як

кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан

ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть під

нялись над тими очима».

Я. Сомко про Кирила:

«Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між

ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур.

Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа

щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника.

Да вже без юродства в їх не буває.». «Я знаю, що він шаблею

ворога лучче, ніж язиком».

М. Черевань про Тура:

• «Душа, а не запорожець!» Кредо Тура:

• «Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».

• «Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка!»

2.1.4. Додатковий матеріал про героя.