Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю П. ГулакаАртемовського, визначити його місце в українському літературному процесі; ознайомити з першою сатиричною байкою в новій українській літературі; поглибити знання учнів про байку як жанр епічного твору, дати поняття про сатиру як вид комічного.

Обладнання: підручник, портрет П. Гулака-Артемовського, надрукована на окремому аркуші на кожну парту байка І. Красицького і словник незрозумілих слів.

А доки ж буде нас зле панство зневажати? Петро Гулак-Артемовський

ХІД УРОКУ

І. ПеревіркаДомашньогоЗавдання

1. Виконання тестових завдань з короткими відповідями або вікторина (учитель наперед перевіряє і відбирає найбільш удалі завдання)

2. Читання кількох міні-творів «І огник, ним засвічений, не згас» (І. Франко)

ІІ. ОголошенняТеми, Мети, Епіграфа

Учитель. Сьогодні ми поведемо мову про того, хто підтримував отой «огник», засвічений Іваном Петровичем Котляревським, хто не давав йому згаснути, хто робив усе, аби став «огник» палахкотіти ще дужче. Це Петро Петрович Гулак-Артемовський.

(Оголошення теми, запис у зошити, визначення мети уроку, оголошення епіграфа.)

«Серед тих, хто слідом за Котляревським утверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить


Петрові Петровичу Гулаку Артемовському». Це слова літерату рознавця П. Федченка стануть епіграфом сьогоднішнього уроку. Другим епіграфом будуть слова П. Гулака Артемовського «А до ки ж буде нас зле панство зневажати?».

ІІІ. СприйняттяЙЗасвоєнняУчнямиНовогоМатеріалу

1. Розгляд портрета письменника

• Зробіть словесну портретну характеристику письменника.

• Що ви можете сказати про вдачу, характер людини, яка має таку зовнішність?

2. Розповідь учителя про П. Гулака Артемовського

Матеріал, поданий нижче, учитель використовує на власний розсуд.

…У гарно умебльованій кімнаті, що правила професорові Хар ківського університету Петрові Петровичу Гулаку Артемовському за робочий кабінет, на видному місці висів жмут різок.

Це, звичайно, викликало цікавість у кожного, хто навідував професора. Та й він сам іноді брав цього «віника» до рук і охоче розповідав своїм гостям, що під час славної Коліївщини батько його допомагав гайдамакам. За це польські шляхтичі й учини ли над ним екзекуцію, жорстоко відшмагавши різками. До самої смерті старий зберігав цей жмут різок, а потім разом з невелич ким хутором Гулаківщина передав у спадок синові.

Родина свято зберігала пам’ять й про своїх предків запорож ців, один з яких — Іван Гулак — служив генеральним обозним при гетьмані Петрові Дорошенку…

Народився Петро Петрович Гулак Артемовський 27 січня 1790 року в містечку Городищі на Київщині в сім’ї священика.

В 11 років хлопця віддали до бурси, а згодом Петро вступає до Київської академії, яка на той час давала нижчу і вищу ду ховну й світську освіту. Згадуючи про те навчання, письменник розповідав, яких злигоднів зазнав: у вільний від уроків час бігав по базару і збирав рештки від чумацьких обідів, просив Христа ради, щоб його підвезли додому на вакації.

Академію залишив, не закінчивши навчання. Сучасники опові дали, нібито через смерть коханої дівчини. Але документи свідчать, що «Петра Артемовського звільнено від духовного звання в світське, щоб він міг вибрати рід занять». Подібні «звільнення» практикува лися тоді за браком вакантних попівських місць у парафіях.

Чотири роки П. Гулак Артемовський учителює в різних при ватних навчальних закладах, у родинах польських магнатів.


Молодий вчитель не раз був свідком самодурства панів. То пан побив свого слугу, бо йому здалося, що черевики не добре начищені, то пані випещеними ручками била покоївку по щоках, бо знайшла на випрасуваній сукні зморшку. І так щодня: за найменшу провину чи без неї — лайки й побої. А на полі кріпаки працюють від зорі до зорі, падають від утоми, а їх ланові б’ють канчуками. І нікуди й нікому кріпак не поскаржиться, бо цар — найбільший поміщик у державі. За законом пан має повну владу над кріпаком.

П. Гулак-Артемовський засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався будь-якою несправедливістю.

У 1817 році переїжджає до Харкова, вступає до Харківського університету вільним слухачем і одночасно викладає французьку мову в Інституті шляхетних дівчат, а польську — в університеті. Достроково йому дозволено скласти випускні екзамени за університет і відразу екзамени на одержання звання магістра.

Маючі великі здібності, глибоко знаючи свій предмет, П. Гулак-Артемовський швидко захистив дисертацію, згодом став професором університету. Тричі обирався деканом факультету, а з 1841 по 1849 був ректором університету. Відзначився «відмінною працьовитістю і старанністю у виконанні обов’язків». Одночасно займав посаду інспектора Харківського й Полтавського інститутів шляхетних дівчат.

Харківський університет на той час став одним з найбільших культурних центрів і колискою журналістики. Тут започатковано перші на Україні літературні журнали «Харьковский Демокрит» (1816) та «Украинский весник» (1816–1819). Серед співробітників журналу «Украинский весник» був П. Гулак-Артемовський.

Розпочавши свою літературну діяльність ще в Київській академії з характерних на той час вільних перекладів, П. Гулак-Ар-темовський став пробувати свої сили й в оригінальній творчості українською мовою. Він пише байки, балади, прозові послання, критичні статті. Був задум створити словник української мови: «Уві сні і наяву мрію про “Словник малоросійський”»! Думка, що, можливо, вже наблизився час, коли не тільки ознаки малоросійських звичаїв і старовини навіки будуть згладжені, а й сама мова ввіллється до… владичного потоку великоросійського слова і не залишить по собі ніже темних слідів свого існування, — наводить мене на таку нудьгу, що іноді спадають такі хвилини, коли я готовий відмовитися від звабливих надій тісного мого честолюбства й відійти до мірної кущі простодушного полянина — ловити


Останні звуки рідної мови, що вмирає з кожним днем», — писав Петро Петрович.

На жаль, адміністративна діяльність, службова кар’єра пере шкодили подальшому розвитку творчості поета, він відходить від літературної діяльності. Навіть пішовши на відпочинок, у від ставку, він мріяв повернутися в університет ректором.

Помер П. Гулак Артемовський 13 жовтня 1865 року в Хар кові, де його й поховано.

Через усе життя проніс поет любов до рідного слова й глибо ку повагу до простої людини.

Найціннішу частину творчого доробку письменника станов лять передусім байки та балади, що відіграли важливу роль у про цесі становлення й розвитку української літератури в перші де сятиліття ХІХ сторіччя.

Уже після перших творів письменника, надрукованих в «Укра инском веснике», про П. Гулака Артемовського заговорили як про визначного українського поета.

У творі «Справжня Добрість» поет висловлює бажання загово рити по новому, знайти «справжню Добрість», не ховатися за нею, розкрити життєву правду перед читачами, закликає до більшої активності в діяльності інтелігенції, до тісніших зв’язків з наро дом, указує на жорстоке ставлення поміщиків до кріпаків:

До часу над слабим, хто дужчий, вередує, До часу мужиків ледачій пан мордує…

Це була своєрідна прелюдія до написання найвідомішої байки «Пан та Собака» — першого зразка сатиричної антикріпосницької байки в українській літературі. Цей твір, а також інші, зокре ма «Дві пташки в клітці», у якому доводив, що свобода дорожча й миліша людині за неволю, навіть за «ласку», були виявом ви сокої громадської мужності П. Гулака Артемовського.

Після жорстокого придушення повстання декабристів царизм пересягнув будь які прояви національних політичних і культур них рухів. Під впливом цих умов і в міру просування по службі у світогляді письменника починають переважати консервативні тенденції…

Найбільша заслуга П. Гулака Артемовського в тому, що він став на захист поневоленого селянства, одним із перших утвер джував в українській літературі народну мову.

3. Запитання

Які факти з життя П. Гулака Артемовського вам найбільше запам’яталися? Що найбільше вразило й схвилювало?


• Що спонукало письменника до створення антикріпосницьких байок?

• У яких жанрах виступав П. Гулак Артемовський?

• Чому і як змінилися переконання письменника у зрілому віці?

4. Робота над байкою «Пан та собака»

Учитель. Байка «Пан та Собака» надрукована в 1818 році. Вона одразу стала надзвичайно популярною, бо відповідала ан тикріпосницькому духові і настрою того часу.

В основу твору було покладено байку «Пан і Пес» польського поета Ігнація Красицького.

Читання байки І. Красицького учнем.

Учитель. Зараз ми прочитаємо байку «Пан та Собака» П. Гу лака Артемовського. Уважно слухайте й подумайте, у чому ори гінальність українського твору.

Словникова робота

Учні читають записані на картку незрозумілі слова, які трап ляються в байці.