Мета: поширювати читацький кругозір шляхом ознайомлення з ідейно-художнім змістом творів позапрограмового, зокрема з повістю М. Трублаїні «Шхуна “Колумб»»; стисло опрацювати життєвий і творчий шлях письменника; розвивати творчу уяву, пам’ять, вміння виразно читати, при цьому коментуючи і наводячи необхідні аргументи; робити ґрунтовні висновки; формувати естетичний смак учнів; виховувати почуття пошани до творчості М. Трублаїні; поваги до рідної літератури, культурних надбань нашого народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. Трублаїні, бібліотечка-виставка його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

• Який жанр художньої літератури називається повістю?

• Що таке пригода? Які пригодницькі твори ви вже читали? Чим вони сподобалися?

• Яку користь отримує людина від читання книг?

• Доведіть, що книга вчить життю.

• Що допомагає героям художніх творів долати будь-які труднощі, негаразди?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Основний зміст уроку

Моя Мета — запалити юних читачів бажанням стати дослідниками, моряками, авіаторами, інженерами, вченими, що перемагають усі стихії.

М. Трублаїні

1. Життя і творчість М. Трублаїні. Матеріал для вчителя

МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (1907–1941) (Микола Петрович Трумблаєвський)

Іде громадянська війна. Багато людей зібралося біля поїзда, який відправляється на фронт. Разом з дорослими намагається проштовхнутися і якийсь хлопчина. Та далі приступок вагона не може зробити й кроку. А поїзд вже набирає швидкість. Дитячі рученятка ослабли — і хлопець отямився в бур’яні. Неподалік лежала його торбина. І нестерпно боліла нога. Знайшов його обхідник колії і відніс до лікарні, яка була недалеко. На щастя, нічого серйозного, лишень трохи покалічена нога. Так Микола Трублаїні у тринадцять років самовільно хотів утекти на фронт, щоб разом з дорослими мужньо битися з ворогом.

Народився письменник у селі Вільшанці, на Вінниччині. Сім’я жила в убогій хатині, біля якої завжди стояла вода. Нестатки й скрута змусили батька, Петра Гнатовича, йти на заробітки в Сибір, де він працював на лісорозробках. Миколу виховували мама й бабуся.

Мама, Євгенія Яківна, працювала вчителькою і часто брала хлопчика з собою на роботу. Він дуже любив сидіти на маминих уроках. А коли Євгенія Яківна щось запитувала учнів, Микола й собі піднімав руку. Мав чудову пам’ять, був веселий і непосидючий. У п’ять років непогано читав.

Мама змалку привчала його берегти взуття, одяг кожну річ класти на своє місце. Коли випадали глибокі сніги, хлопчик повинен був прогорнути стежку. А ще натопити разом з бабусею піч, щоб мамі було тепло, коли вона повернеться з роботи. Коли підріс, полюбив читання і математику. Задачі розв’язував дуже швидко. У характеристиці за четвертий клас написано: «Наділений щасливим хистом наслідування голосів людей, птахів».

Бабуся, Любов Устимівна, мала багато внуків, але чи не найбільше любила малого Миколу. Для нього вишила подушечку, на якій він міг годинами лежати і слухати її диво-казки. А знала бабуся їх багато, навіть сама творила зі своєї багатющої уяви. Інколи для внучка співала народні пісні. У сім’ї в них гарно співав і дід Гнат, а батько мав такий приємний голос, що якийсь час співав навіть у церковному хорі. Служила бабуся в той час у монопольці, тому частенько приносила хлопчикові якісь ласощі. Він удома з усіма поділиться, ще й на вулицю понесе друзям, які з нетерпінням чекали на нього. Не лише для того, щоб посмакувати цукерки, а щоб десь там, заховавшись у бур’янах і затамувавши подих, слухати цікаву книжку, яку читає Микола...

Микола Трублаїні багато подорожував. Враження від побаченого занотовував у дорожньому щоденнику, а потім переказував у своїх численних оповіданнях і нарисах. З юними читачами розмовляв серйозно, відверто, як з рівними. Він знайомив їх з життям народів Сибіру, Чукотки, Якутії, Камчатки, Карелії, Помор’я, Кавказу, Криму. У дитячу літературу ввів нових героїв — штурманів, боцманів, кочегарів, юнг, морських мисливців, яких добре знав сам. Щоб потрапити на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке», на якому не було місця для ще одного кореспондента, Микола Трублаїні склав іспити на кочегара і став повноправним членом команди. Мати, котра дожила майже до сторічного віку, пишалася своїм сином.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, письменник добровільно іде на фронт. В одному з боїв біля Мелітополя був поранений осколком бомби. Вночі з 5 на 6 жовтня у санітарному поїзді, що слідував на Ростов, Микола Трублаїні помер. Похований у братській могилі разом з іншими бійцями біля залізничного насипу недалеко від міста Рівеньки.

2. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору М. Трублаїні «Шхуна “Колумб»»

2.1. Виразне читання або переказування цікавих, на думку учнів, епізодів твору.

2.2. Тема: розповідь про життя людей острова Лебединого, цікавий винахід професора Ананьєва, за який відбувається боротьба між підлітками та жорстокими іноземними піратами.

2.3. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, прагнення боротися з його ворогами, навіть якщо для цього потрібно пожертвувати життям; уславлення доброти, чуйності, уваги, небайдужості до горя ближнього; засудження жорстокості підступності, корисності, хитрості (Анч), зрадництва (Ковальчук).

2.4. Основна думка: людина перевіряється у складних життєвих випробуваннях; тільки мужній, сильний, порядний може отримати перемогу над ворогом і допомогти ближньому.

2.5. Жанр: пригодницька повість.

Пригодницьким називається твір, сюжет якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних подій. У ньому багато цікавих епізодів, у яких героям загрожує небезпека, а часто — навіть загибель, але вони чудом рятуються. Пригоди головних героїв — це результат їхніх прагнень і вчинків, їхньої веселої вдачі.

2.6. Проблематика твору:

• життя і смерть;

• добро і зло;

• любов і ненависть;

• щирість і підступність;

• вміння долати будь-які труднощі;

• самопожертва;

• винахід, його подальша доля.

2.7. Композиція.

Твір складає з чотирьох частин та епілогу.

I частина — 24 розділи;

II частина — 27 розділів;

III частина — 13 розділів;

IV частина — 10 розділів.

Експозиція: знайомство з мешканцями острова Лебединого; рішення професора Ананьєва дослідити якість і специфіку піска на острові.

Зав’язка: завдання агента № 22.

Розвиток дії: пригоди Марка Завірюхи, Ясі Знайди, Люди Ананьєвої під час їх боротьби з Анчем.

Кульмінація: звільнення шхуни «Колумб» та її команди від переслідувань Анча, ув’язнення агента.

Розв’язка: прагнення водолазів допомогти Люді виявилися марними, дівчина померла; епілог.

2.8. Сюжетні лінії.

• Життя родини Завірюх.

• Особисте життя професора Ананьєва, його професійна діяльність.

• Доля Ясі Знайди.

• Шхуна «Колумб» — герой твору, навколо якого розгортаються події.

2.9. Бесіда за питаннями.

• Хто такий Колумб? Що вам відомо про нього?

• Чи є вірним твердження: «Яку назву дано човну або пароплаву, так він і попливе»?

• В чому було призначення шхуни? («...Рибу... приставляла в недалекий порт, на консервний завод»)

• З чим пов’язано те, що у Бойчука часто збиралися сусіди-рибалки? («...Його хата стояла найближче до моря, двоє вікон виходили на берег і звідти зручно було наглядати за шаландами й човнами під час негоди»)

• Опишіть шхуну, звертаючи увагу на її практичне призначення. («Це було невеличке, але міцне судно. Воно ходило під мотором із швидкістю п’ять-шість миль за годину. А під парусами при доброму вітрі — в півтора рази швидше. Іноді «Колумба» посилали в моря рибалити, але переважно він перевозив рибу, сіті та різну снасть. Останнім часом «Колумб» регулярно обходив рибальські артілі, забирав у них рибу і приставляв її на консервний завод, що знаходився миль за двадцять п’ять від Лебединого острова, поблизу курортного містечка»)

• Яким чином нерухому шхуну вирішили застосувати у Рибтресті?

• Яким був склад команди? («Команда на «Колумбі» була невелика. Крім шкіпера до її складу входили моторист, матрос-стерновий та юнга»)

• Як Марко потрапив на шхуну юнгою?

• За що Очерет поважав Марка? («Під час шторму Очерет стежив за юнгою і жодного разу не помітив на його обличчі тіні страху, а в очах виразу розгубленості»)

• В чому полягала специфіка завдання агента № 22. («Нам потрібно, щоб смілива людина пробралася в Росію. ...Познайомитися з професором Ананьєвим, одвідати Лебединий острів і обов’язково зірвати видобуток золотого піску. А найголовніше — дістати в Ананьєва його проект добування гелію і знищити автора проекту»)

• Чим закінчилося змагання серед хлопців і дівчат з плавання?

• Через що виникла сварка інспектора Ковальчука і рибалками шхуни? («...Через те, що відомий бюрократ, інспектор Ковальчук, знайшов у вилові кілька рибін на півсантиметра коротших за дозволений розмір»)

• Чому Знайду на Лебединому острові вважали за дефективну? Яка трагедія сталася з нею?