Мета: продовжити знайомство школярів із творчістю В. Близнеця, зосереджуючи увагу на пригодницькій повісті «Женя і Синько», а саме: з’ясувати ідейно-тематичне спрямування, особливості композиції, проблематику; охарактеризувати героїв твору; розвивати навички самостійного виразного читання, висловлювати власну думку, узагальнювати, співставляти; формувати естетичні смаки школярів; виховувати почуття поваги, любові до української літератури, рідного краю, природи; цінувати дружбу, порядність, доброту; зневажливе ставлення до крадіїв, брехунів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет В. Близнеця, малюнки учнів до твору; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Чим вам запам’ятався В. Близнець як дитячий письменник?

• Чому В. Близнець у своїх творах значну увагу приділяє взаємостосункам людини і природи?

• Яке виховне значення мають твори письменника?

• Дайте визначення пейзажу. (Пейзаж — один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу.)

• Яке значення у творах В. Близнеця мають описи природи?

• Чим вас приваблюють пригодницькі і гумористичні твори?

• Для чого у своїх творах письменники застосовують різноманітні художні засоби?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Не той батько, що породив, а той, що до ума довів.

Дитині дай волю, сам підеш в неволю.

Хто дітям потаче, той сам плаче.

Народні прислів’я

1. Робота над твором В. Близнеця «Женя і Синько» (1974)

1.1. Виразне вибіркове читання, переказування найцікавіших епізодів з твору.

1.2. Тема: зображення Бена, його негативної поведінки, що зумовлювала неординарні вчинки хлопця, які він чинив під впливом фронтових розповідей діда Андрона.

1.3. Ідея: засудження ледарства, брехні, підступності, жорстокості, хвалькуватості, прагнення скористатися чужим майном шляхом крадіжки (Бен та його «друзі»); возвеличення чесності, порядності, доброти, бережливого ставлення до навколишнього середовища, справжніх дружніх стосунків.

1.4. Основна думка: заперечення дружби, яка будується на користі, вигоді.

• праця — облагороджує людину, а лінь її марнує;

• за виховання дітей несуть персональну відповідальність батьки, а не рідні (наприклад, дідусь);

• «...хлопця можна нагодувати супом, а от що зробити з батьками?»

1.5. Проблематика:

• відповідальність за правильне виховання;

• взаємостосунки батьків і дітей;

• бережливе ставлення до природи;

• справжня дружба, її цінність;

• порядність, зрада, самотність.

1.6. Сюжетні лінії твору.

1) Твір розповідає про те, як київська п’ятикласниця Женя знаходить у підвалі будинку малесенького кумедного чортика Синька. Дівчина забирає його, хворого, додому. Женя, яка досі почувала себе самотньою, нарешті знайшла друга, про якого може турбуватись.

2) У Жені є однокласник Бен-розбишака. Бена, батьки якого повсякчас перебувають у відрядженні, доглядає і виховує його старий дід Андрон Касянович. Хлопець росте неслухняний, найбільше полюбляє слухати розповіді діда про фронтові події, а сам намагається уявити себе генералом, щоб бути командиром серед хлопців. Бен краде з дому їжу, гроші, спиртне, сигарети і пригощає перш за все реального керівника хлопчачого гурту — Вадьку Кадуху.

З Беном трапляються різноманітні неприємні ситуації: поламав туї у шкільному парку; катався на чужому інвалідному возику; обікрав з іншими хлопцями професора Гай Бичковського; намагався проїхати у танку Т–34, що був пам’ятним експонатом. Після втручання міліції (молодший сержант Рябошапка), хлопець залишив своє «військове оточення».

Бен залишився сам, бо дід-вихователь потрапив до лікарні через систематичні нервові струси від витівок онучика, а батько поїхав до матері, яка перебувала у відрядженні.

Хто ж повинен займатися вихованням хлопця?

1.7. Композиція.

Експозиція: Женя знаходить Синька; знайомство з Беном, його оточенням, умовами виховання дідом хлопця.

Зав’язка: Женя забирає Синька додому, лікує його; різноманітні пригоди, які траплялися з Беном-генералом (знищення туї, грабування професора, намагання покататися на Т–34 та ін.).

Кульмінація: хлопці потрапили в міліцію; звинувачення діда Андрона (батьком Бена) у невмінні як слід виховувати внука.

Розв’язка: розвал Бенової армії, зрадництво і самотність.

1.8. Словникова робота. Синько — вигадана автором фантастична істота. Мілітарист — прихильник загарбницьких воєн і озброєння. Аперкот (у боксі) — удар знизу. Дякан — дядько. Пігмеї — (у творі): люди дрібні, мізерні.

1.9. Характеристика образів головних героїв твору.

1.9.1. Орієнтовний план до образу жені.

1) Женя — учениця п’ятого класу київської школи.

2) Портрет героїні.

3) Риси характеру:

А) щирість і доброта;

Б) повага до батьків;

В) вміння цінувати дружбу;

Г) здатність подати руку допомоги;

Д) правдивість і порядність;

Е) чемність і співчуття;

Є) бережливе ставлення до природи.

4) Значення образу Жені.

1.9.2. Орієнтовний план до образу Бена.

1) Бен — єдиний онук діда Андрона.

2) Портрет хлопця. («...патлатий довготелесий хлопчисько з пухким обличчям, з рум’янцем на всю щоку. А очі! Синьо-голубі, безжурно-веселі, як у матері! Добре вгодований дідом, він ріс наче з води, через тиждень вилазив із одежі — рукава сорочок ставали йому по лікті, а нові джинси підскакували до самих литок. У куцій одежі Бен і ганяв по двору як підстрелений»)

3) Поведінка, риси характеру «генерала»:

А) мілітарист, шибеник;

Б) знущання над дідом;

В) виховання без батьків;

Г) захоплення розповідями діда; (про війну, жорстокість, мужність, героїзм, винахідливість)

д) негативний вплив на Бена Кадухи (потайки від діда виносили вино, продукти харчування, сигарети);

Е) залучення до негативного; (паління, випивка, брехня, крадіжка)

Є) участь у «непристойних заходах»;

Ж) організаторські здібності;

З) зневажливе ставлення до природи, праці.

4) Бен у зраді і самотності.

1.10. жанр: пригодницька фантастична повість.

1.11. Обговорення окремих частин твору.

1.11.1. «Бен. 101-ша армія шибеників».

• Що побачила Женя, вийшовши на балкон?

• Про що свідчить опис двору, прочитайте. («Перед їхніми вікнами стояла кочегарка — незграбна цегляна споруда з високою трубою, чорною від диму. За кочегаркою стримів баштовий кран, а поряд поволі підіймалися стіни дев’ятиповерхового будинку, позираючи на сонце порожніми вікнами. Тут валялися купи цегли, глини, піску»)

• Що залишилося у дворі, де жила Женя, після колишніх стареньких особняків? («...залишки дикого винограду, квітників, кілька фруктових дерев, струхлявілі парканчики, вже де-не-де повалені, з діромахами вибитих дощок, крізь які зручно було пробиратися в сусідні двори, а то й на заводський стадіон»)

• Чому Андрія Кущолоба було названо Беном?

• Яких записів боялася Женя на двері будинку, де жив Бен? Про що вони свідчили?

• Яким чином Женя потрапила до Кущолобів? Що вона побачила?

• В яких умовах виховувався Бен? Чому?

• Чим батьки «балували» Бена? («...наймодніші джинси з ярликами-тиграми, пістолі й автомати, що працювали на батарейках, розкішні ковбойські пояси, справжні біноклі й гумову жованку»)

• Ким був дід для Бена? Чому виховання Бена для нього вважалося каторжною працею?

• Чому Бен виростав шибеником? Як розповіді діда впливали на характер вихованця?

• Яку казку розповідав дід онукові?

• Яким зростав Бен?

• Як онук ставився до діда? («Дід Андрон любив свого онука, нишком плакав без нього і в душі називав його тираном і мучителем. ... Бен примушував діда підходити до себе строго по команді, козиряти і доповідати про чергування на кухні й про виконання його, Бенових, домашніх завдань»)

• Хто належав до 101-ї армії? Як її відображує письменник?

• Опишіть керівника цієї армії — Бена.

• Чому Кадуха не вимагав командирської посади, яка належала Бену?

• Як відбуваються військові події між «нашими» і «не нашими»?

• Як люди сприймали хлопчачу гру?

• Чим «військові ігри» хлопців нагадували справжні?

• Яку плату мусив вносити Бен за генеральський чин?

• Який негативний вплив мав Кадуха на Бена?

1.11.2. «Туман. «Гонконг» і туї, що ганялися одна за одною».

• Про що розповідала Ізольда Марківна учням 5-А класу?

• Як її сприймали школярі?

• Яку територію світу охопив «Гонконг»?

• Що запропонувала учням вчителька під час тимчасового припинення занять? Як це сприйняли школярі?

• Про що згадала Женя, читаючи книгу «Битва за Київ»?

• Які труднощі долали наші війська у битві з фашистами? («...наші бійці, мокрі й промерзлі, буквально на руках викочували ці тридцяти п’яти тонні велетні на кручу, на берег Дніпра, і скільки бійців, підкошених кулями, падало у воду й гойдалось, уже мертвих, на хвилях»)