Портрет Г.-К. Андерсена (1836 р.). Художник К.-А. Йенсен. Станковий, парадний, індивідуальний, поясний портрет. У цей час «гордому прекрасному лебедеві» здійснився 31 рік. Зовнішність Андерсена, по описах сучасників, була дуже своєрідною

Його біограф В. Блок писав: «Він був високий, худий і досить оригінальний у фігурі й рухах. Руки й ноги його були диспропорційно довгої й тонкими, кисті рук широкої й плоскими, а ступні ніг такого великого розміру, що йому не потрібно було боятися, що хтось підмінить його калоші. Ніс його був так званої римської форми, але теж диспропорційно великий, і якось особливо видавався вперед..., світлі й дуже маленькі карі очі його, сховані у своїх западинах, за більшими віями не залишали про себе враження... Але дуже гарними були його високе, відкрите чоло й надзвичайно тонко обкреслені губи...».

Особа Г.-К. Андерсена вражало своєю натхненністю. «У вас зовнішність теперішнього поета», - говорили йому

Французький критик Мармье в 1838 р. зустрічався з Г.-К. Андерсеном у Копенгагені. Пізніше він так описав зовнішність датського письменника: «...молодий чоловік, високого зросту; його небагато незграбний вид, збентежене поводження не сподобалися б шляхетній пані, але ласкавий погляд, відкрите добродушна особа відразу притягали мене до нього...».