Мета:Ознайомити учнів з одним із жанрів усної народної творЧості — прислів’ями і приказками; осмисливши літерату­рознавчий матеріал, учні повинні зрозуміти суть понять «приказка», «прислів’я»; виховувати інтерес в учнів до народної творчості, виховувати почуття гордості за свою Вітчизну, її культурну спадщину.

Тип уроків: Уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Хліб-сіль, калина, вишиті рушники, таблиця, плакати.

Народ скаже, як зав’яже. Народна творчість

ХІДУРОКУ

I.ОрганізаціяКласу

II.ПовідомленняТеми, МетиУроку

III. ВивченняНовогоМатеріалу

1. Слово вчителя

Діти, сьогодні ми з вами вирушаємо в далеку і привабливу подо­рож у дві країни одразу — Прислів’я і Приказка. Це держави минулого, сьогодення і майбутнього. А мешканці — люди, звичайні громадяни, як ми з вами; вони і створили ці могутні, вічно живі й мудрі країни.

Науковці вважають, що більшість прислів’їв та приказок були ство­рені народом до XVII ст.

Діти, ви готові до подорожі? Тоді розпочинаємо відлік: 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1. Пуск!

Ми пролітаємо з вами над давньою державою Прислів’я. Що ж озна­чає це слово? Прислів’я — один з видів усної народної творчості. З дав­ніх-давен прислів’ями люди виражали свої знання про різні явища жит­тя суспільства і природи.


Наприклад, вирощуючи зернові й городину, люди переконалися, що землю слід підживлювати, і цей досвід висловили так: «Хто землю удобряє, тому й земля повертає». Є багато прислів’їв про те, як берегти здоров’я, честь, рідну землю, ставитись до людей.

Давайте розглянемо архітектуру цієї держави. Прислів’я в стислій формі викладає одну якусь думку. Найчастіше воно становить всього одне просте речення. Народні прислів’я мають такі особливості.

1. Узагальнення народного досвіду

2. Повчальність

3. Стислість і ємність висловленої думки

4. Влучність і поетичність

5. Використання в прямому і переносному значенні

6. Малий обсяг

Давайте перепочинемо декілька хвилин, детальніше ознайомив­шись із цією країною — перлиною народної мудрості. Зверніть увагу ось на цей рекламний плакат:

За рідний край життя віддай. Як ви розумієте ці слова? Поясніть. І ось ще один:

Навіть пташка має рідну землю. Поясніть значення цих слів. Свою думку обгрунтуйте. Погляньте сюди. У друкарні, напевно, припустились помилки. Щось тут не те, якась нісенітниця:

Не лихові смійся чужому. Давайте допоможемо мешканцям країни. Інакше вони ніколи не дізнаються, що тут написано. І ось ще таке прислів’я, схоже на попе­реднє:

Не воду і холодну за береться. Дуже добре. Я думаю, прислів’я будуть вдячні за нашу роботу. Рухаємось далі.

На горизонті країна Приказка. Приказка — образний вислів, який стисло і влучно означає якесь явище життя. Приказка тільки натякає на висновок.

Погляньте, яка чудернацька назва міста:

Із вогню та в полум’я. І ось ще одна:

Ганятися за двома зайцями.


Так, у країні Приказок багато цікавих назв міст. Пропоную відпочи­ти і здивувати своїми здібностями наших друзів і сусідів.

2. Робота групами. Завдання 1

Опрацюйте дані речення так, щоб вони стали стислими, влучними, звучали злагоджено, як прислів’я.

1) Рідна сторона завжди буде матір’ю, а ось чужа сторона завжди зали­шиться мачухою.

2) Ніколи не смійся зі старої людини, тому що сам колись таким будеш.

3) Всі твої рани загояться, поки весілля скоїться.

4) Хто в школі добре вчиться, той і на полі буде корисним.

Завдання 2

Викинути зайве:

Вік живи — вік учись.

Будьте здорові!

Вчитися ніколи не пізно.

Хай вам щастить!

Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь.

Щоб тобі добре було!

Косо, криво, аби живо.

Завдання 3

(Учні працюють парами.)

Поясніть, про що йдеться в групі прислів’їв і приказок. Дібрати за­головок (про рідний край, про науку, працю). Книга вчить, як на світі жить. Хто грамоти вміє, той краще сіє. Мудрим ніхто не вродиться, а навчиться. Без труда нема плода. Зробив діло — гуляй сміло! Праця чоловіка годує, а лінь марнує. Кожному мила своя сторона. Який народ, такі й порядки. Кожний край має свій звичай.

Завдання 4

На дошці врізнобій написані слова, їх треба скласти так, щоб отри­мати прислів’я.


Людьми людиною межи будь. Огню стережись, як. Осина труситься, як.

3. Слово вчителя

Отже, наша подорож підходить до завершення. Я надіюсь, що ці кра­їни вас зачарували і вже ніколи не «відпустять» вас. Вони живі, процві­таючі, у них є майбутнє. Адже прислів’я, приказки виникають постійно, але поширюються в народі й передаються від покоління до покоління лише найзмістовніші й найвлучніші з них.

Народні прислів’я і приказки збагачують нашу мову, допомагають стисло й образно висловити нашу думку. Ось чому потрібно запам’ято­вувати прислів’я та приказки та вживати їх у власній мові.

IV.ПідсумкиУроку

V.ДомашнєЗавдання

Напишіть невелике оповідання, взявши за тему епіграф уроку.