У шкільній практиці використовується разом з іншими Проблемно-тематичний шлях аналізу Літературного тексту.

Зазначимо, що цей вид роботи не відкриття сучасної методики. Пошуки ефективних видів роботи, які активізували б творчість учня, здійснювали відомі педагоги (Я. А. Коменсь-кий, Й.-Г. Песталоцці, А. Дістервег, К. Ушинськии, О. Матюшкін та багато інших), психологи (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, Д. Богоявленський, Н. Менчинська), дидактики (Ю. Бабан-ський, М. Скаткін та ін.). До таких пошуків вдавалися й методисти, розробляючи ідеї, пов'язані з проблемним навчанням (В. Стоюнін, В. Острогорський, В. Водовозов, Т. Бугайко, В. Ма-ранцман, А. Ситченко та ін.).

Готуючись до реалізації проблемно-тематичного шляху аналізу, необхідно з'ясувати лексичне значення слів та словосполучень: проблема, проблемне запитання, проблемне завдання, проблемна ситуація. Без усвідомлення цього не буде зрозумілим ланцюжок методичної роботи вчителя:

— від визначення проблем до проблемних запитань;

— від проблемних запитань до проблемної ситуації;

— від проблемної ситуації до проблемних завдань;

— від проблемних завдань до пошукової роботи, спрямованої на виявлення напрямів розв'язання визначених проблем.

Формулюючи проблемні запитання, важливо подбати, щоб вони були зрозумілі учням, відповідали їхнім віковим особливостям, викликали зацікавленість, спонукали до пошукової роботи, мали чітко виражену перспективність, можливість виходу на інші, важливіші питання, що охоплюють більший обсяг літературного матеріалу.

Розглянемо послідовність реалізації вчителем проблемно-тематичного аналізу твору. Найперше необхідно:

Переконатися в доцільності вибору саме такого шляху аналізу. Чи справді у творі проблема чи ряд проблем (головних і другорядних) є його основою, логічним центром;

Запропонувати учням уважно прочитати твір і спробувати визначити його проблеми (соціальні, філософські, політичні, морально-етичні тощо), з'ясувати їхній характер;

На уроці (разом з учнями) чітко сформулювати проблеми і вирішити, які з них найважливіші з погляду автора твору;

Визначити проблеми, які розглядатимуться учнями в класі, а які — самостійно вдома, встановити послідовність дослідження;

Дібрати матеріал з художнього тексту для розгляду кожної проблеми;

Дібрати та запропонувати учням матеріал з підручника, додаткової літератури (літературознавчої, методичної, художньої, мемуарної, епістолярної тощо);

Провести проблемно-тематичний аналіз у такій послідовності:

Визначити тему художнього твору з метою її розкриття;

Оголосити вже означені проблеми;

Розпочати пошук авторського способу розв'язання проблем.

У цій роботі залучаються всі компоненти художнього твору, які сприяють визначенню напрямів розв'язання проблеми твору, оцінці вартісності його форми й змісту, розумінню твору в цілому.

Методист В. Маранцман вважає, що Проблемний аналіз Це «ланцюгова реакція запитань, проблемних ситуацій, які викликають в учнів потяг до дослідницької роботи. Як приклад він пропонує низку головних проблемних запитань, які необхідно ставити на кожному уроці, здійснюючи проблемно-тематичний аналіз роману Л. Толстого «Війна і мир»:

Перший урок: «Людина і мир».

У чому людина залежить від історії, а історія від волі людської? Що спричиняє війни, і коли настає мир, єднання між людьми та народами?

Другий урок: «Світське коло».

Який стосунок до історії має світське коло?

Третій урок: «Чим Москва відрізняється від Петербурга?»

Четвертий урок: «Чим пишаються Волконські? Що відрізняє їх від родини Ростових?»

П'ятий урок: «Шенграбен і Аустерліц у долях героїв та армій».

Чому росіяни перемогли біля Шенграбена і зазнали поразки під Аустерліцом?

Шостий урок: «Злети і падіння мирного життя».

Що спричиняє катастрофи і що приводить героїв до просвітління, щастя?

Сьомий урок: «Князь Андрій і П'єр у пошуках "загального" життя».

Хто з героїв має більше рації з богущрізсшш суперечці та У власних діях? Чому кращі герої Л. Толстого тяготяться життям свого кола? Чому ні господарська діяльність в маєтку, ні державна в Петербурзі не може задовольнити Андрія? Чому П'єр захопився масонством і чому розчарувався в ньому? В чому схожість і відмінність героїв у пошуках «загального» життя? Чому П'єр та Андрій конають Наташу?

Восьмий урок: «Мистецтво і любов».

Чи споріднені для Л. Толстого мистецтво і любов? Як розділяє Л. Толстой штучне і природне, натуральне? Чому герої іноді не в змозі відрізнити одне від іншого? Чому Наташа захопилась Анатолем Курагіним?

Дев'ятий урок: «Небо, що кличе».

У чому природа допомагає героям Л. Толстого?

Десятий урок: «Справжня війна».

У чому злочин Наполеона і подвиг Кутузова?

Одинадцятий урок: «Бородіном.

Чому Бородінська битва стала моральною перемогою росіян?

Дванадцятий урок: «Смерть і відродження».

Чому загинув князь Андрій, а П'єр вижив?

Тринадцятий урок: «Думка народна».

Хто переміг французів? [5].

Безперечно, робота визнаного вченого-методиста цікава. Проблемні запитання мають перспективний характер, спонукають до роздумів, пошуків, допомагають створити проблемні

Ситуації, активізують появу нових, додаткових запитань, ставлять учнів перед дилемами, пропонують порівняння... Але, детально перечитавши всі запитання, помічаємо, що жодне з них не звертає безпосередньо уваги учнів на те, як письменник творить художні образи, як йому вдається викликати ті чи ті почуття. Жодне запитання не спрямоване на дослідження мови, стилю письменника, які визначають сукупність ідейно-художніх особливостей його творчості. Зрештою, це призводить до сприйняття лише змісту твору.

Розглянемо фрагменти уроку за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море», на якому використовувався проблемно-тематичний шлях аналізу.

Тема: «Людину можна знищити, а здолати не можна».

Епіграф: Немає па світі важчої справи,

Ніж писати звичайну чесну прозу про людину...

Е. Хемінгуей

Навчально-виховна мета уроку: Досягти розуміння змісту повісті, знайти відповідь на головне проблемне запитання уроку: в чому сенс життя людини? Розвивати навички проблемно-тематичного аналізу художнього тексту, розкрити велич людської праці, сили волі та мужності.

На дошці записано тему, епіграф уроку, розміщено фотографію «Призовий улов» (її можна знайти у книжці Ю. Лідського «Творчество 3. Хемингузя» (К., 1978), малюнки учнів до повісті тощо.

Домінантні методи, що їх використано на уроці, — це методи Евристичної бесіди Та Дослідницький.

Орієнтовні запитання до бесіди:

Які проблеми порушує автор у повісті-притчі «Старий і море»?

Які з них головні, а які другорядні? Чому? Наскільки актуальні проблеми, які ви вважаєте головними?

Чи мають вони загальнолюдську вартість, чи окреслені межами історії одного народу або якоїсь соціальної доби?

Чи висвітлювалися головні проблеми твору сучасниками автора або його попередниками? Якщо так, то як?

Яку роль відіграють тема та ідея твору у визначенні й розумінні головної проблеми?

Які способи розв'язання проблем, порушених у творі, пропонує автор? Як він цього досягає?

Хто і що, головним чином, допомагає автору у розв'язанні проблеми повісті? Як змальовані образи старого Сантьяго

І хлопця Маноліне в повісті: такими, якими вони мають бути, чи такими, якими вони є?

Як сюжетні вузли повісті допомагають у розкритті головної проблеми?

Що домінує в повісті: прекрасне, ліричне, трагічне чи комічне? Як ви це визначили? Доведіть свою думку. Як це позначається на розкритті проблем твору?

Які художні засоби використовує автор для висвітлення проблем повісті? Поясніть на прикладах їхні роль і значення.

Чи виникли у вас інші пропозиції щодо розв'язання проблем, які ми розглянули?

Це лише головні запитання. Учитель може їх змінювати, доповнювати, варіювати, формулювати додаткові. Майже всі запитання потребують роботи з текстом, бо лише уважне ставлення до твору допоможе учням знайти відповіді, зрозуміти й усвідомити проблеми повісті. Останні запитання можуть стати підґрунтям дискусії на тему: «В чому ви бачите сенс життя людини?». У шкільній практиці аналогічно проблемно-тематичному шляху аналізу вчителі використовують ідейно-тематичний. За тією ж методикою визначаються тема та ідея твору і через їхню призму досліджуються всі визначені компоненти твору в єдності форми та змісту.

Усі розглянуті шляхи Шкільного аналізу Спрямовані на реалізацію трьох аспектів шкільної дисципліни «Зарубіжна література»: навчального, розвивального і виховного, але вони мають і відмінності, властиві лише кожному з них:

Аналіз «услід за автором» сприяє навчанню і в старших класах правильному, вдумливому виразному читанню та глибокому розумінню літературного твору;

Пообразний аналіз, як ніякий інший, вчить всебічно і глибоко розуміти людину;

Проблемно-тематичний аналіз розкриває безліч способів розв'язання проблем (моральних, економічних, політичних, екологічних, філософських та ін.), які постають перед людиною у цьому світі.