Мета: продовжити знайомити учнів з творчістю С. Олійника, узагальнити та систематизувати знання учнів про гумор, сатиру, іронію; проаналізувати гумореску «Чудо в черевику», визначаючи її ідейно-тематичне спрямування, художні особливості тощо; розвивати вміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе; грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати естетичні смаки; виховувати почуття пошани до С. Олійника, його гумору, власної навчальної діяльності, необхідність здобуття знань; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет С. Олійника, бібліотечка його творів; фотокартки шкільного життя учнів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Чим відрізняється гумор від сатири? Наведіть приклад.

• Які негативні явища, риси характеру викриває у своїх творах С. Олійник?

• Прокоментуйте наступні слова Остапа Вишні: «Треба підняти народ до розуміння сміху, хорошого, світлого…».

• Чи вірите ви в чудеса? З якою метою у творах художньої літератури різних жанрів письменниками використовується уявне, фантастичне, казкове?

• Для чого діти ходять до школи? Які несподівані ситуації з ними трапляються?

• Порівняйте школу минулого і сучасну. Які переваги кожної з них, якщо такі є?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Такий гумор є майже у всіх вітчизняних гумористів, але чи не найтонкішим майстром такого гумору є якраз С. Олійник.

Остап Вишня

Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує…

Остап Вишня

Коли людина сміється, вона зла не робить. К. Паустовський

1. Теорія літератури

1.1. Іронія (еігопеіа — удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають у дійсності про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.

1.2. Гіпербола (гр. НурегЬоІе — перебільшення) — троп, що полягає в навмисному перебільшенні певної ознаки, явища, події з метою надати зображуваному більшої виразності, загостреності.

Наприклад. Смільчака такого, такого красеня, такого розумниці, як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі, та ще удень, при ясному сонцеві, та ще із свічею променистою (Марко Вовчок).

2. Опрацьовування гуморески С. Олійника «Чудо в черевику»

2.1. Виразне читання твору.

2.2. Тема: зображення Васі, який намагався скористатися «чудом справді чарівним» для відмінного навчання, не витрачаючи при цьому будь-яких зусиль і старань.

2.3. Ідея: засудження ліні, надмірної самовпевненості, байдужості до праці; прагнення легким шляхом здобути у будь-чому перемогу.

2.4. Основна думка: тільки у наполегливій праці, відповідальному ставленні до навчання можна досягти позитивних результатів, а не сподіватися на випадкове чудо.

2.5. Сюжет твору.

Учень 5-го класу Вася Боровик вирішив скористатися чарівною порадою друга. Її суть: якщо хочеш вчитися на «відмінно», необхідно п’ятак приліпити в черевик під ліву п’ятку. Однак це чудо не спрацювало. Вася після закінчення уроків отримав п’ять двійок і надавив мозоль.

2.6. Композиція.

Експозиція: роздуми автора про ледачих людей; Васі порадив друг скористатися чарівним чудом і без мороки отримати п’ятірки.

Зав’язка: Вася зробив все так, як йому порадив друг.

Кульмінація: замість чуда —у класі сміх.

Розв’язка: Вася отримав п’ять двійок і надавив від п’ятака собі мозоль — такий результат чуда.

2.7. Характеристика образу Васі Боровика. Орієнтовний план

1) Вася Боровик — учень п’ятого класу.

2) Риси характеру хлопця:

А) ледачий (несерйозно сприймає навчання);

Б) наївний (живе марними сподіваннями);

В) безтурботний (вірить у велике чудо);

3) Негативний приклад навчання Васі для сучасних школярів.

2.8. Аналізування змісту гуморески за питаннями:

• Чому вас захоплює чудо? Чи вірите ви у його існування?

• Як автор ставиться до ледачих?

(Ждуть легенької удачі, Без труда щоб їм повезло!»)

• Яким ми уявляємо Васю на початку твору?

• Що за чудо вразило хлопця?

• Чому Вася вирішив скористатися цим чудом і довірився йому?

• Чим пояснити незвичну ходу Васі по дорозі до школи?

• Що відчував Вася Боровик, коли його викликали на уроках?

• Поясніть фразеологізм «ні в сих ні в тих». Як він стосується Васі Боровика?

• Чому п’ятак у черевику був морокою для хлопця?

• Чи зрозумів Вася після закінчення уроків хибність такого чуда? Чи відбулося це раніше?

• Якими ж, на вашу думку, будуть подальші дії Васі? Чи звернеться він до цього чуда наступного разу?

• Чи цінує Вася дружбу? Змінилося, на вашу думку, ставлення хлопця до друга після отримання ним п’ятьох двійок?

• Чи є у нас в класі такі учні, як Вася?

• Які «ліки» ви б запропонували проти ліні?

• У чому значення даної гуморески С. Олійника для сучасних школярів?

2.9. Художні особливості твору.

• епітети: «легенька удача», «чарівне чудо», «велика морока».

• Порівняння: «приліпи його, мов латку».

• Риторичні оклики: «Під п’ятою ж є п’ятак!»; «П’ятак надавив йому мозоль!»; «А у сумці, стільки ж двійок!»

• Фразеологізм: «ні в сих, ні в тих».

МетаФори: «п’ятак відіграв роль, надавив мозоль».

V. Закріплення вивченого матеріалу на тему «С. Олійник “Чудо в черевику»»

1. Розв’язування тестових завдань

1. Всі ледачі, на думку автора, очікують:

А) отримання результату за допомогою чаклунства;

Б) легенької удачі; в) спокою і щасливої миті.

2. В якому класі навчається Вася? а) п’ятому; б) шостому; в) другому.

3. Про що розповів Васі його друг?

А) цікаву пригоду, що з ним трапилася на канікулах; б) чарівне чудо; в) отримання квитка до цирку.

4. Що необхідно було зробити Васі для того, щоб без будь-яких старань отримувати п’ятірки?

А) мати зразкову поведінку;

Б) до черевика покласти під п’ятку п’ятак;

В) промовляти чарівні слова.

5. Чому хлопець повірив своєму другу? а) це було вже перевірено; б) Вася дуже довіряв другові; в) не було іншого варіанту.

6. Який фразеологізм має місце у творі? а) Ні холодно ні жарко; б) ні риба ні м’ясо; в) ні в сих ні в тих.

7. Куди приліпив п’ятак Вася, йдучи до школи? а) під п’ятку; б) коліно; в) черевик.

8. Що було незвичайного у ході Васі по дорозі до школи? а) припадав на ліву ногу;

Б) підстрибував на правій нозі; в) вона була дуже швидкою.

9. На яких уроках хлопець намагався перевірити дію чуда? а) читання і фізкультури;

Б) малювання і української мови; в) арифметики і географії.

10. Відповідаючи на першому уроці, Вася п’ятак: а) потер; б) натис; в) підкинув.

11. На другому уроці поведінка Васі викликала у класі: а) обурення; б) схвильованість;

в) сміх.

12. Яку «роль відіграв п’ятак» для хлопця?

А) Надавив йому мозоль; б) зіпсував взуття; в) забруднив шкарпетки.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. З якою метою, на ваш погляд, С. Олійник починає гумореску з негативної оцінки Васі Боровика? Особисту думку обґрунтуйте.

2. Доведіть, що навчання для кожного школяра — головний обов’язок. Чому Вася цього не розуміє?

3. Яке із зазначених прислів’їв відповідає ідейному змісту гуморески?

А) «Хто не навчивсь, не буде знать»;

Б) «Кожний майстер колись був невмілий»;

В) «Не берися не за своє діло».

Картка № 2

1. Висловте ваше ставлення до Васі? Що необхідно зробити хлопцю для того, щоб він осмислив значимість навчання?

2. Порівняйте, як ставитесь до навчання ви і Вася Боровик? Власні спостереження узагальніть і зробіть відповідний висновок.

3. Друга Васі, що запропонував йому чарівне чудо, звали: а) Петром; б) невідомо як;

В) так, як і головного героя твору, Василем.

Картка № З

1. У чому Вася вбачає для себе чудо? Поясніть, чому хлопець повірив у його чарівність?

2. Дослідіть, як сам автор ставиться до свого героя? Особисті міркування обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з тексту твору.

3. По закінченню уроків учні:

А) співчували Васі; б) сміялися над хлопцем; в) розбіглися хто куди.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Знати ідейний зміст твору П. Глазового «Тарас Бульба в Києві», скласти план до нього.