Мета: продовжити знайомити учнів з творчістю С. Васильченка, зокрема докладно проаналізувати його твір «Басурмен», а саме: з’ясувати ідейно-тематичне спрямування, особливості композиції, назви оповідання тощо; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне і абстрактне мислення, вміння сприймати гумор і осмислювати його, грамотно висловлювати власну думку; виховувати шанобливе ставлення до творчості С. Васильченка, власних батьків, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет С. Васильченка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Які враження у вас виникають від читання творів для дітей С. Васильченка?

• Чому цей письменник багато творів присвятив вам?

• Чим повчальні оповідання С. Васильченка?

• З якою метою письменник використовує у своїх творах гумор?

• Як у творах С. Васильченка невеликими епізодами відображено життя простого люду?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Талант С. Васильченка неповторний, невмирущий. …до нових і нових поколінь читачів іде барвисте Васильченкове слово,

Живе про нього добра пам’ять. О. Непорожній, В. Олійник

Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,

Коли гармонії шукаєш у житті!

П. Тичина

1. Аналізування твору с. Васильченка «Басурмен»

1.1. Виразне читання твору, переказування уривків, що найбільше сподобалися, вразили.

1.2. Історія написання. Уперше опубліковано у збірці: С. Васильченка «Оповідання», виданий у Києві 1919 року.

1.3. Особливості назви твору. Головним героєм оповідання є хлопчик Семен, який не любив молитися Богу, за це його мати сварила і називала басурменом. Таким чином, басурмен — це відступник; той, хто не вірить у Бога і не дотримується його заповідей.

1.4. Тема: зображення селянського хлопчика Семена, який ніяк не хотів молитися, порозумітися з Богом, через що його було названо басурменом.

1.5. Ідея: возвеличення життєрадісної вдачі хлопця, який любить пофантазувати і прагне збагнути допитливим дитячим розумом та серцем навколишній світ.

1.6. Основна думка: кожна людина індивідуальна, вільна у власному виборі, має право на самовизнання, самоствердження.

1.7. Жанр: оповідання з елементами уявного, фантастичного, казкового.

1.8. Сюжет і композиція.

Мати, сама не дуже богомільна, примушує Семена ревно молитися. А малого зовсім не надять поклони та нудне моління перед іконами. У ньому підсвідомо народжується протест проти Бога, його не лякає і картина «Страшного суду», що висить у хаті. Це і змусило матір назвати Семена басурменом (той, хто не вірить у Бога, не молиться).

За куріння батьківської цигарки мати виганяє хлопця з хати. Семен тікає за клуню, в кропиву. Там він починає мріяти над тим, чим би розжаліти до себе матір. Хлопець уявив власне поховання, як його несуть у труні до ями з попами, мати плаче. Тільки його хотіли всунути в яму, як хлопець підхопився і втік.

Перебуваючи на лузі, хлопець сприймає музику природи, якою він насолоджується. Тут серед цієї природної краси Семен намагається правити службу, ніби диякон у церкві. Так Семен відчув себе новим паламарем.

Експозиція: інтер’єр хати, де живе Семен, дорікання матері сину за його нешанобливе ставлення до Бога.

Зав’язка: покараний матір’ю за паління батьківської недокуреної цигарки, Семен тікає з хати.

Кульмінація: уявне поховання басурмена, його втеча з труни.

Розв’язка: перебування хлопця в оточенні природної краси та музики; Семен — новий паламар.

1.9. Характеристика образу Семена. Орієнтовний план.

1. Непорозуміння Семена з матір’ю.

2. Семен, за словами його матері, — «лобань», «безсоромник», «харцизяка», «невіра», «хрещена тварина», «басурмен».

3. Риси характеру басурмена:

А) наполегливий;

Б) чуйний;

В) винахідливий;

Г) хитрий;

Д) спритний.

4. Здебільшого хлопець:

А) великий романтик і фантазер; б) полюбляє природу; в) музичне сприйняття світу природи.

5. Семен на лузі, «як регент у церкві».

1.10. Опрацювання змісту твору за питаннями:

• Опишіть за допомогою тексту твору хату, де живе Семен.

• Якою у творі зображена мати? («…підтикана…, червона од огню, з пасмами на чолі кіс, що вибивалися зпід очіпка»)

• Що необхідно було зробити Семену перед сніданком? Чому була така необхідність у цьому?

• Чим пояснити те, що мати, Семена називала басурменом?

• Як мати сварила сина за його непокірність Богові?

• Чому Семен вважався грішником? А кого, на вашу думку, можна назвати грішником?

• Яку молитву промовляв хлопець за матір’ю? Чим молитва була призупинена?

• Що побачив Семен позаду себе, коли молився?

• За що було вигнано хлопця матір’ю з хати?

• Для чого Семен вдався до уявного?

• Що відчув хлопець на лузі?

• Як бусурмен сприймав музику природи та її красу?

• Яке значення приділяється опису природи?

• За допомогою яких художніх засобів зображено пейзаж? Наведіть приклади.

• Назвіть музичні звуки оркестру, яким керував Семен, як регент у церкві. («Комахи, мушки, усякі кузьки запищали цілими роями, кожний по-своєму, як той голосливий хор», «…у срібні струни вдарив невидимий цимбаліст»; «закували срібними молоточками ковалики, золоті десь вінчики куючи»; «святі кравчики зашуміли на срібних машинах»)

• Чому хлопця наприкінці твору названо новим паламарем?

• Чим вражає нас природа, до якої потрапив Семен?

• Закінчивши читати оповідання, висловте своє ставлення до хлопця?

• З якою метою С. Васильченко використав доброзичливий гумор у творі? Наведіть приклади.

V. Закріплення вивченого матеріалу за темою «С. Васильченко “Басурмен»»

1. Розв’язання тестових завдань

1. Семенова хата здається йому:

А) темним льохом; б) великим гарбузом; в) новозбудованим палацом.

2. Мати не давала Семену снідати, бо він не: а) помив рук; б) помолився Богу; в) допоміг їй по господарству.

3. Висловлюючи своє незадоволення Семеном, мати називала його: а) лобанем і безстрашником; б) підступником і гульвісою; в) дурнем і ледацюгою.

4. Бусурмени, на думку матері, це ті, хто:

А) відцуралися своїх батьків; б) не бажають молитися Богу; в) не дотримуються власних обіцянок.

5. На стіні в хаті висіла велика картина, де був зображений: а) чоловічий монастир;

б) страшний суд; в) портрет Ісуса Христа.

6. Чим лякала мати Семена за його відступництво? а) залишить без обіду; б) заборонить гуляти; в) пеклом, киплячим казаном.

7. Семен «перед іконами стоїть, як…»: а) великий грішник; б) солдат на варті; в) висяча лампадка.

8. Коли Семен вимовляв молитву, в нього був голос: а) плаксивий; б) тремтячий;

в) жалісний.

9. Що перешкоджало читанню молитви? а) Шарудіння миші в кутку хати; б) стук у вікно; в) у печі щось зашкварчало.

10. Під час молитви, б’ючи поклони, Семен побачив, як: а) кіт їсть сМетаНу; б) собака заглядав до комори, де лежало сало; в) кури псують городину.

11. Що побачив Семен на вікні? а) шматок пирога; б) кілька цукерок; в) великий батьківський недокурок цигарки.

12. Покараний матір’ю, Семен втік: а) за клуню у кропиву; б) за кущі шипшини, що росли біля річки; в) e поле, а там на луг.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на вашу думку, мати примусила Семена помолитися? Чи є це обов’язковим зараз?

2. Дослідіть, як мати ставиться до свого сина? Особисті міркування вмотивуйте.

3. Намагаючись викликати ще більший жаль до себе з боку матері, Семен уявив: а) як його розтерзали собаки; б) захопили і вбили розбійники; в) себе мертвим у труні і власне поховання.

Картка № 2

1. Через що, на ваш погляд, Семен не дуже сприймав материнську погрозу стосовно майбутнього «страшного суду». Свою думку доведіть.

2. Прокоментуйте, як сам письменник ставиться до Семена. Власні спостереження обґрунтуйте.

3. Скільки ікон було в хаті Семена? а) дві; б) три; в) п’ять.

Картка № З

1. З якою метою, на вашу думку, О. Васильченко використовує уявне, казкове в оповіданні. Висловлюючись, посилайтесь на зміст твору.

2. У чому індивідуальність Семена? Чим пояснити те, що він прагне самостійно осмислити навколишній світ і вдається до фантазування?

3. Серед музики і співів природи Семен був:

А) чарівним диригентом; б) новим паламарем; в) художнім митцем.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Проаналізувати гумореску «Ля-ля-ля».