Мета: подати відомості про життєву основу п’єси «Мина

Мазайло», з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати тематику, образну сис­тему твору; формувати активне несприйняття таких моральних рис, як скупість, підлабузництво тощо.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: словник термінів, текст комедії «Мина Мазайло».

Куліш-драматург був талант світового масштабу.

Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці —

Між Шекспіром і Шіллером або Мольєром чи Бомарше,

Але в сучасній йому… драматургії він не мав собі рівних…

Ю. Смолич

Перебіг УрОКУ

I. МотиваціяНавчальноїДіяльності. ОголошенняТемиЙМетиУроку

Іі. АктуалізаціяНавчальноїДіяльностіУчнів 1. Робота з картками

Картка № 1

• Як починався шлях у літературі М Куліша?

• М. Куліш і ВАПЛІТЕ.

Картка № 2

• Розкажіть про участь М. Куліша в Першій світовій війні.

• У яких театрах ставилися п’єси М. Куліша?

Картка М З

• Розкажіть про умови розвитку української драматургії й теат­ру в 1920-1930 рр.

• Де й ким було змальовано М. Куліша під іменем Данила Чабана.


Картка М 4

• Розкажіть про громадянську й суспільно-політичну діяльність М. Куліша, про його участь у створенні нового українського театру.

• Де й коли була поставлена перша п’єса драматурга?

Картка М 5

• Скільки п’єс написав М. Куліш? Назвіть деякі з них.

• Хто з українських письменників назвав М. Куліша «драма­тургом світового маштабу»?

Картка М 6

• Які ви знаєте соціально-побутові драми М. Куліша?

• Що таке драма як літературний рід і вид?

Картка М 7

• Розкажіть про п’єси М. Куліша революційної тематики.

• Який уплив на талант М. Куліша-драматурга мала дружба із М. Хвильовим, Л. Курбасом?

Картка № 8

• Коли й на якій основі виникла п’єса М. Куліша «97»?

• Що називаємо драмою? Які ви знаєте драми М. Куліша?

Картка М 9

• Коли і як було заарештовано Миколу Куліша?

• Який твір є своєрідною трилогією про життя українського села 20 — початку 30-х рр. XX ст.?

2. Повторення понять теорії літератури

Драматична література (гр. Йгата, Букв. — дія) характери­зується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення для театрального спектаклю. Текст драматичного твору — це слова героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів.

Провідні жанри драми: трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама.

Сатирична комедія — твір, у якому за допомогою спеціаль­них сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.

III. СприйняттяУчнямиНовогоМатеріалу 1. Вступне слово вчителя

Миколу Куліша називають творцем «модерної драми». Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися


І замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка-Карого. Та в М. Куліша він заіскрився новими бар­вами. Геній Миколи Гуровича Куліша перекинув місток між епо­хами й доки будуть жити Мини, що роду не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною. Сюжет комедії гострий, напружений, а його герої непередбачувані у своїх вчинках, типові, і разом із тим неповторно-самобутні.

2. Усні повідомлення учнів

З історії комедії

За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно пово­дився зі словом, не терпів використання «не тих» слів, а україн­ську мову знав дуже добре й високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Тому, мабуть, М. Куліш написав п’єсу «Мина Мазайло», у якій порушив мовну проблему. Письменник був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови й намагався боротися за її подальший розвиток. «Мина Мазайло» — одна з найкращих п’єс, яку хтось із дослідників назвав «філологічним водевілем», бо в ній багато уваги приділено слову. Протягом року комедію «Мина Мазайло» було видруковано. Спочатку в одному з найбільш самобутніх і «європеїстських» українських видань кінця 20-х рр. XX ст. — гумористично-сатиричному альманасі «Літературний ярмарок» (шосте число за 1929 р.), навколо якого, як відомо, об’єдналися колишні члени ВАПЛІТЕ, серед яких були М. Хви­льовий, О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Яновський, Г. Косинка, В. Сосюра, Г. Епік, І. Дніпровський, П. Панч, М. Бажан та ін. А пізніше, усе в тому ж 1929 р., п’єса вийшла в Харкові окре­мою книжкою. Після постановки й публікації комедія стрімко одержала визнання. Проблематика, художні реалії твору жваво обговорювалися в пресі, стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. 1929 р. комедія з’явилася на сценах Дніпропетровська й Херсона, Одеси й Вінниці, Житомира й Маріуполя. У Києві поставив Гнат Юра, у Харкові — Лесь Курбас. «Березільська» вистава тріумфально пройшла на гастролях в Одесі й Києві, а влітку 1930 р. — у Гру­зії, під час єдиного виїзду «Березоля» за межі республіки. Так само тріумфально було її знято наприкінці 1930 р., коли процес українізації пішов на спад.

Жанр п’єси. Сюжетна основа твору

«Мина Мазайло» — не водевіль, а сатирична комедія, з прита­манним цьому жанру прийомом концентрації побутових деталей,


Використанням гіперболи, символіки, гротеску. Куліш-драматург належав до митців, здатних глибоко бачити суспільний ґрунт у найбанальніших побутових явищах. У комедії «Мина Мазайло» письменник прагнув зрозуміти, як діють, як відображуються в побуті сучасного йому міщанства важливі тенденції суспільного життя країни. У зв’язку з цим знаходиться й сюжетна основа твору, і типологія образів, кожен із яких є конкретною особою й водночас широким, майже символічним узагальненням.

3. Характеристика образів. Робота в групах

Дібрати до характеристики кожного образу цитати.

І група

ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА Харківський службовець Мина Мазайло, українець за похо­дженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок — Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службо­вих і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.

ОБРАЗ МОКІЯ

Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомо­лець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половину «Квач». «Мазайло-Квач» зву­чить для Моки як музика. Він чужий націоналізму та далекий і від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений — це багатством української мови. Мовні симпа­тії Куліша зробили постать Моки ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки — ніякий. Мока дійсно має глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Уля каже: «…Він на тебе словами отими тощо… аж пахне». Але коли він говорить дівчині замість слів кохання: «Ах, Улю! Мені вже давно хотілось вам сказати…

Хотілось сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую!» — то звучить смішним. У суперечці з бать­ком Мокій грубий, жорсткий, нестриманий. У нестямі кричить: «З новим прізвищем! У криницю!».


2 група

ТІТКА МОТРЯ Заскорузлості поглядів і ворожості до української мови, істо­рії, культури можна лише подивуватися, її репліки смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Хар­ків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по-українському вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить нікада!». Українська мова для неї — просто «австріяцька вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасіло-ванной, нєжелі українізірованной». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої. Завдяки майстер­ності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в народі до розряду прізвиськ.