Сценарии по теме «Мой дом»

Пісня «Добрий день»

Вчитель: Ще раз доброго дня вам, дорогі наші батьки, гості. Ми раді вітати вас у нашому класі. І вже стали традиційними наші з вами зустрічі напередодні весняного свята, бо, як знаємо, тільки завдяки нашим спільним зусиллям, сім’ї і школи, ми можемо виховати справжніх людей. А починається кожна людина із знання свого родоводу. Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще – мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, святе ставлення до хліба, родовідних традицій і обрядів. Куди б доля не закинула, ми неодмінно, нехай у спогадах, повертатимемось до незрадливого вогника – батьківської хати.

Отож, дорогі наші рідні, ми запрошуємо вас на наше родинне свято на тему «Тепло отчого дому».

  • Рідні мами, рідні тати!
  • Ми вітаєм вас на святі!
  • Ми вас любим щиро-щиро,
  • Вам бажаєм щастя й миру.
    • Ви нас теж любіть, рідненькі,
    • Бо ми діти дорогенькі,
    • Хочем бути на вас схожі
    • І як ви, такі ж хороші,
    • Хай же наше добре слово
    • Розцвітає веселково.

Вчитель: Кожна мати, кожен батько вчать свою дитину любити рідний край – місце, де народився, вчать любити рідну хату.

  • Прилинь, прилинь до рідного села,
  • Приїдь, приїдь, тебе чекає хата
  • Тут вишня соловейком зацвіла
  • І в нього будуть солов’ята.
    • Прилинь, хоч в гості до Зелених свят,
    • Візьми дітей, нехай дитина знає,
    • Що і вночі маленьких солов’ят
    • Своєї мови батько научає.
  • Прилинь додому в солов’їний день,
  • Хай зрозуміє тут твоя дитини:
  • До дідових і бабиних пісень
  • Подібна дуже мова солов’їна.
    • Не скупіться на теплі слова,
    • У світі так мало тепла,
    • Лиш від рідної хати,
    • Та від лагідних рук мами й тата.
  • Коли зміцніють крила, щоб літати,
  • Не забувай про рідних маму й тата.
  • Та встигни добре слово їм сказати,
  • Допоки ти живеш у рідній хаті.

Вчитель: Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися за долю своїх дітей усе життя. Якби могла, сонечко прихилила б...

  • У гніздечку у рідненькім пташинім
  • При батечку і при неньці весело дитині
  • Птах пташкам в тихім кутку гніздечко звиває,
  • Пухом стелить, пісеньку співає.
  • Рідний батько, рідна ненька хоч би й умлівали,
  • Ще б дитині хліб добули, зірку з неба зняли,
  • Хоч у вирію небо краще, сонечко тепліше
  • Пташка в рідний край вертає, бо тут їй миліше.
  • І ти, синку, погуяєш соколом в чужині
  • Аж побачиш, нема краю, як в рідній країні.
  • І ти, доню, найдеш долю між людьми і втіху
  • Та все ж гадка літатиме у хатину рідну.
  • Всюди гарно, всюди славно, всюди добрі люди,
  • Ліпше, як батька, неньки вам ніде не буде.

Вчитель: Птахи й ті повертаються з-за далеких морів до своїх гнізд. Сотні віків, німі, безсловесні, щовесни вони летять у рідні краї. Їх кличе голос життя. Там десь, за тисячі верст, на них чекають нехай напівзруйновані, але рідні гнізда. А ми ж таки люди. В нас не тільки інстинкт, а й розум. То чому ж ми маємо забувати про гнізда свої? То ж нехай же стоїть під суворим небом наша рідна батьківська хата, нехай красується в живому цвітінні соняшників і мальв, у барвистому полі веселки.

Пісня «Смерекова хата»

Вчитель: Отже, батьківська хата є символічним Берегом Дитинства, звідки ми йдемо у широкий світ. Люди, які живуть, або колись жили чи є вихідцями батьківської хати, становлять наш родовід, нашу рідню, далеку й близьку.

  • Родина, дорога родина!
  • Що може бути краще в світі цім?
  • Чим більше дорожить людина
  • За батьківський і материнський дім?
  • Де в шумнім гомоні і в кожнім слові
  • Все сповнене любов’ю, а  не злом?
  • Де можна більше зачерпнуть любові?
  • Де взяти більше доброти?
  • Як в материнськім ніжнім слові,
  • Як з батька щедрої руки.
  • Отож зібралися ми нині
  • На святі нашім гомінкім,
  • Щоб поклонитися родині
  • І побажати щастя всім.

 

Пісня «Роде наш красний»

  • Ми хочемо радо привітати
  • Бабусь з дідусями, сестер, братів
  • Ну і, звичайно, наших любих
  • І дорогих усім батьків.
  • Давайте хоч би на хвилину
  • Забудем клопоти усі
  • І об’єднаємось в міцну родину
  • І заспіваємо пісні.

 

Пісня «Я щасливий»

Вчитель: Перші поняття про щастя, добро і ласку нерозривно пов’язані з рідним домом і його берегинею – мамою. А її колискова пісня звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні. З колискової пісні починається потяг людини до добра і творчості.

  • Одна Батьківщина, і двох не буває,
  • Місця, де родилися, завжди святі.
  • Хто рідну оселю свою забуває,
  • Той долі не знайде в житті.
    • Чи можна забути цю пісню,
    • Що мати співала малому, коли засинав,
    • Чи можна забути ту стежку до хати,
    • Що босим колись протоптав.
    • Тут мамина пісня лунає і нині,
    • Її підхопили поля і гаї,
    • Співають в садах солов’ї.
      • І я припадаю до неї устами,
      • І серцем вбираю, мов спраглий, води...
      • Без рідної мови, без рідної мами
      • Збідніє, збідніє земля назавжди.
o       Її вечорами по всій Україні

         Вчитель: А зараз я попрошу вас матері, щоб хтось із вас заспівав колискову пісню, яку колись ви співали своїм дітям.

(Батьки - мама співає колискову).

         Вчитель: Шановні гості! Особливо ніжно і тепло мені хочеться привітати всіх наших бабусь, які присутні на святі, і тих, що не змогли прийти. Тому, що всі ми починаємося з них, тому що наші бабусі – найкращі, найлагідніші, найкрасивіші, найніжніші та ще багато-пребагато, най-най-най.

  • Дай, бабусю, поцілую,
  • Сивину твого волосся,
  • Теплим диханням зігрію
  • Снігом вибілені коси,
  • Може і на них розтане
  • Лоскотливий іній срібний,
  • Мов химерні візерунки
  • На замерзлій з ночі шибі.

Вчитель: Дорогі наші бабусі, сьогодні ми хочемо подякувати Вам за Вашу ніжність і тепло, за ваші прекрасні спрацьовані руки, що вміють випікати хліб, гладити по голівці і захищати від біди, а якщо потрібно, виконувати навіть важку роботу. Ми вдячні Вам за Ваше ніжне серце, що зігріває нас теплом ще сьогодні, за лагідну посмішку і щирі, хоч часом засмучені очі. І сьогодні із словами вдячності ми звертаємося і до вас, шановні дідусі.

Адже саме Ви були для нас джерелом мудрості і справедливості. Хто ж, як не дідусі, навчили нас тамувати біль, і не зважаючи ні на що, впевнено йти до мети. Ви хотіли виховати нас справжніми людьми, що вміють оберігати свій рід, свою Землю. Тому всі ми повинні поважати і вшановувати старших. Їх слово повинно стати законом для всіх нас.

Для вас звучить після «Гей на горі, на Маківці».

Вчитель: Любі діти! Батько і мати – найрідніші для нас люди, вони вчать нас людських правил. Завжди турбуються про вас. А зараз послухаємо, як ви допомагаєте своїм батькам.

  • Коли б начальником я стала
  • Хоч на одну годину,
  • То я б одразу наказала
  • Закон ввести єдиний:
  • У дві святкові й вихідні
  • Батьків не допускати
  • Без нас у парк, на стадіон,
  • До цирку й до театру,
  • Ще й всюди входи спорядила б
  • Словами охоронними:
  • «Вхід без дітей для всіх батьків
  • Суворо заборонений».
  • Ні і мама! Ну і тато!
  • Наче справжні дошкільнята:
    • Нічогісінько не знають, смішно і казать комусь,
    • Бо щодня мене питають
    • Лиш одне: «Чому? Й чому?
    • Ти чому образив Лесю?

-         А чому отримав двійку?

  • -А чому прийшов так пізно?
  • -А чому в шкарпетках дірка?
  • -Ти чому такий непослух?
  • -А чому не стелиш постіль?
  • -Ти чому це вірш не учиш?
  • -А чому портфель без ручки?
  • -І чому такий синець?
  • -Ох, настане мій кінець!
    • Не пояснити їм ніколи,
    • Хоч би й дуже захотів.
    • Треба їх віддать до школи,
    • Хай питають вчителів.

Вчитель: До цього свята діти підбирали і запам’ятовували прислів’я і приказки про батька, матір і дітей. Вони становлять начебто неписаний збірник правил, яким має людина користуватися у повсякденному житті. Діти, давайте пригадаємо ті прислів’я і приказки, які ви запам’ятали:

  • -Скрізь добре, а вдома краще.
  • -Вдома стіни допомагають.
  • -Добре тому, хто в своєму домі.
  • -Не навчив батько, не навчить і дядько.
  • -У батька-задири і син забіяка.
  • -Який кущ, така й хворостина.
    • Який батько, така й дитини.
    • -Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
    • -У сокола і діти соколята.
    • -Добрі діти батькам вінець, а злі – батькам кінець.