Мета: Опрацьовуючи ідейно-художній зміст «Слова...», охарак-

Теризувати символічно-міфологічні образи та з'ясувати їх значення, дослідити фольклорні мотиви у творі, особливості мови оповіді; розвивати вміння аналізувати ідейний зміст твору, характеризувати образи, при цьому грамотно висловлювати свої думки, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір школярів; виховувати в учнів почуття патріотизму героїчного минулого рідного краю, відповідальності щодо дорученої справи; прищеплювати інтерес до рідної землі.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання: Тест твору, учнівські малюнки «Міфологічні образи у «Слові...», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Інтелектуал»

Учні розподіляються на дві команди, обираються капітани. За 5— 7 хвилин необхідно розгадати кросворд, який стосується твору невідомого автора «Слово про похід Ігорів».

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Символічно-міфологічні образи У «Слові...», їх значення

1.1. Яскрава символіка в поемі (приклади).

Ворон — горе, зигзиця (зозуля) — зажурена жінка, лебідь — красива дівчина; сокіл — добрий молодець і т. ін.

Рух половецьких полків зображується у вигляді чорних хмар, які намагаються прикрити чотири сонця (тобто чотирьох князів, що ведуть руських воїнів на битву з половцями).

1.2. Бесіда за питаннями:

• Дайте визначення поняттям «символ», «міф». Як вони між собою

пов'язані?

Символ (від гр. ЯутЬоІогі) — Знак, за допомогою якого в літературі й мистецтві здійснюється заміна думок чи понять, що мають прихований зміст.

Міф (гр. ТуіНоз — Слово, мовлення, переказ) — вид фольклору: оповідь, що передає вірування й уявлення давніх людей про походження світу й життя людей на землі, про явища природи, богів і казкових персонажів.

• 3 якою метою, на вашу думку, автор «Слова» у творі застосовує символічно-міфологічні образи?

• Яким чином дані образи впливають на загальне осмислення ідейно-художнього змісту твору?

2. Ритміка «Слова про похід Ігорів»

Ритм твору змінюється залежно від смислових інтонацій. Роздумам автора, якими починається поема, відповідає повільний, спокійний ритм; у рядках з сумним звучанням він мінорний, а тривожний стан Ігоря перед втечею добре підкреслюється енергійним ритмом: «Игорь спит, Игорь бдит, Игорь мьіслію поля М'Ьрит».

3. Фольклорні мотиви у творі

Зв'язок «Слова...» з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеї твору співзвучні думкам, прагненням і настроям народних мас, він сповнений закликів до захисту країни, до єдності, до мирної праці, і все це іде від народу, від його гуманізму і патріотизму. Автор зумів творчо використати поетичну образність, фольклор в оцінці тих чи інших подій і явищ.

В поемі відчувається використання двох фольклорних жанрів: «плачу» і пісенних прославлянь — «слав».

4. Мова поеми

Мова першого художнього твору давньоруської літератури заслуговує на особливу увагу як зразок руської літературної мови XII ст.

Найпоширеніший художній зміст у творі — це епітет. Так, епітет Великий В різних значеннях і граматичних формах знаходимо у «Слові» 18 разів, Хоробрий — 16, Золотий — 16, Кривавий — 5 і т. д. Найчастіше вживані епітети на позначення кольорів: черлений, чорний, срібний тощо. Дані епітети складають звукову матерію слова, підкреслюючи його емоційне звучання.

Так, епітет Великий Часто виступає як постійний до назви річки Дон: «галки стадами біжать до Дону великого». Проте в інших випадках цей епітет використовується для характеристики величі найвизначніших руських князів: «...давній великий Ярославе»; «Тоді великий Святослав ізронив злато слово».

Епітет Злат Не тільки сприяє відтворенню обстановки багатого княжого побуту, а й надає авторському стилеві піднесеного урочистого звучання.

Порівняння у «Слові про похід Ігорів» менш численні, ніж інші мовно-художні засоби. Більшість з них безпосередньо змикаються з метафорою, майже невіддільні від неї. Так звані прямі порівняння «Слова» також дуже лаконічні. Всі вони дуже виразні, ґрунтуються на глибоких спостереженнях і глибоких співставленнях. Всеволодові воїни — куряни скачуть, «як ті сірі вовки в полі»; половецькі вози скриплять опівночі, «мов лебеді сполохані». Святослав схопив у полон Кобяка із залізних половецьких полків, «яко вихре».

Часом порівняння розгортаються у велику картину, як, наприклад, порівняння кривавого бою із засівом, з весільним бенкетом, з молотьбою.

«Чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а кров'ю полита і тугою зійшов (цей засів) на Руській землі».

Метафори у творі — свідчення про надзвичайно високу мистецьку культуру автора. Саме вони великою мірою зумовлюють той


Винятковий художній динамізм, який дає нам право зіставляти «Слово» з музичною симфонією.

Тричі зустрічається в «Слові...» дуже містка і виразна метафора «крамолу кувати». На Русі здавна вміли куванням обробляти метал, і назва цього виробничого процесу, природно, тут покладена в основу метафори, проте багатство змісту цього мовно-художнього образу досягається символічним значенням іменника Меч. У ті часи меч був символом влади, війни. Нерідко він виступав як символ усього руського народу. Меч вважався священною річчю. Ось чому вираз «крамолу коває» сповнений глибокого, можливо, по-справжньому зрозумілого лише для сучасників осуду. «Той-бо Олег мечем крамолу кував». Одним з найулюбленіших різновидів метафори для автора «Слова про похід Ігорів» є персоніфікація. Так, персоніфікованою в поемі виступає природа. Автор наділяє її всіма рисами живої істоти. Вона в нього радіє, жмуриться, тривожиться, страждає, сповнена тих самих почуттів, що й люди.

Риторично-оздоблювану функцію у «Слові...» виконують нечисленні перифрази. Вони надають мові фігуральності, а, крім того, за їх допомогою автор уникав повторів там, де вважав це за потрібне. Перифраз «діти бісові» вживається на означення половців, руський народ автор називає Даждьбожим внуком, Руську землю — Трояндовою землею тощо.

Ораторську публіцистичну спрямованість його мови посилюють афористичні вислови. До афоризмів «Слова...» слід віднести такі вирази: «Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути», «Хоть і тяжко тій голові бути без пліч — зле і тілу без голови».

Отже, розглянувши художні особливості поеми «Слово про похід Ігорів», ми можемо зазначити, що цей твір є найвидатнішою мистецькою пам'яткою давньоруського письменства, одним з найдосконаліших художніх творів світової літератури.

5. Подальша робота над опрацюванням Ідейно-художнього змісту поеми

• 3 якою метою Святослав «ізронив злоте слово»? Кому воно було призначене?

• За що Святослав дорікав своїм синам? («Рано есте почали ПоЛовецьку землю мечами разити, а собі слави шукати. Та без честі Одоліли, без честі-бо кров поганую ви пролляли. Ваші хоробрі серця В жорстокім харалузі сковані, а в смілості згортовані»)

• Чому Святослав згадав свого брата Ярослава?

• Як автор характеризує Ігоря і Всеволода, які сказали: «Мужаймося самі — славу минулу самі візьмемо і прийдешню ми самі поділимо!».

• Про які досягнення Всеволода говорить Святослав? («Чи не ваші Золочені шоломи по крові плавали ? Чи не ваша хоробра дружина риПає, яко тури, ранені шаблями гартованими на полі незнаємім?»)




• 3 яким проханням батько Ігоря і Всеволода звернувся до галицького Осмомисла Ярослава? («Стріляй, господарю, Кончака, раба Поганого, за землю Руськую, за рани Ігореві...»)

• В яких словах Святослава прослідковується сум за своїм сином та його військом? («...Ігорю померк сонця світ, а дерево поронило Листя не з'добра... А Ігореве військо хоробре не воскресити!»)

• В чому вбачає автор трагедію русичів та силу половецькою? За що він дорікає всіх внуків Всеслава? («Ви би своїми крамолами почали Наводити поганих на землю Руськую, на добро Всеслава. З розбрату І постало насилля од землі Половецької!»)

• Яким чином у творі бій порівнюється з молотьбою? («Не Немизі Снопи стелять головами, молотять ціпами харалужними, на току Життя кладуть, віють душу од тіла»)

• Про що свідчить приспівка віщого Баяна: «Ні хитромуні скрит-ному, ні чаклуну спритному — суда Божого не минути»? Чим дане висловлювання актуальне зараз?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Від чого залежать зміни у ритмі «Слова...»?

А) Настрою самого оповідача події; б) Смислових інтонацій; В) явищ природи; г) поведінки того чи іншого героя.

2. Енергійний ритм поеми простежується:

А) Коли Ігор вирішує тікати з полону,

Б) під час перемоги над половцями;

В) у сні Святослава; г) на початку бою.