У своїй творчості М. Ю. Лермонтов торкалася безлічі різних тим. Тема боротьби й волі відбилася в деяких його віршах, у тому числі й у вірші «Вітрило». У цьому добутку він виражає свої почуття, викликані видом білого вітрила «у тумані моря блакитному». Напевно, цей образ для Лермонтова є символом вічної боротьби, адже вітрило постійно бореться з вітром, що бажає зірвати його із щогли. Пізніше автор називає його «заколотний».

У вірші поет намагається відповістити на запитання, заради чого ж людина зважується на боротьбу. Він запитує: «Що шукає він у країні далекої? Що кинув він у краї рідному?» Безумовно, це ставиться до вітрила, але адже цей образ символізує й боротьбу за волю

«Заколотному» вітрилу, людині, що прагне до волі й готовому за неї боротися, не потрібні ні щастя, ні спокій. Ні «струмінь світлішай лазурі», ні «промінь сонця золотий», ні вітер, ні хвилі не здатні захопити вітрило. Наприкінці вірша Лермонтов сам відповідає на своє питання; вітрило «просить бури», тому що тільки в бурі він знайде волю

Воля в поета нероздільно пов'язана з боротьбою, і та, і інша однаково тягнуть його, змушуючи відмовитися від рідної країни, спокійного щастя. Вітрило, що потрапило в буру, знайде бажану волю або порветься, так і людина в боротьбі стане вільним або ж загине. Мені здається, Лермонтов усвідомлює можливість такого фіналу й проте вибирає боротьбу