Матеріал дасть можливість учителеві розкрити письменника як громадянина, пояснити його зацікавленість літературною роботою, звертання до тих або інших тем і проблемам. Так, в 1811 р. поет Дж. Г. Байрон вертається в палату лордів англійського парламенту, у законотворчу силу якого двадцятилітній юнак усе ще вірив. У наступному році звучить його перший виступ, спрямоване проти білля про страту для луддитів (доведених до розпачу нужденних робітників, які руйнували машини як одну із причин свого безробіття, бідності й страждань). Дж. Байрон намагався відкрити ока багатіям на безвихідне положення робітників, наголошував на необхідності задуматися над цією проблемою

Учитель може привести кілька цитат з мовлення чесного поета-лорда, що хоча й не зміг відстояти своїх переконань у парламенті, але приніс їх у маси в іронічній «Оді авторам білля проти руйнування верстатів».

Цей добуток Учитель повинен ґрунтовно прокоментувати, щоб учні відчули искреннее співчуття до трудящих і гірку іронію, сором Дж. Байрона за «вільний» англійський парламент. Остання строфа «Оди» фактично повторює головну думку парламентського мовлення поета, і в контексті вірша вона звучить уже як пряма підтримка протесту луддитів

Все подальше життя Дж. Байрона засвідчило щирість і принциповість позицій, обкреслених у цьому першому публічному виступі поета-лорда, громадянин^-громадянина-поета-громадянина

Цей матеріал дасть можливість з'ясувати, як і чому формувалися демократичні симпатії й вільнодумство художника, розкриє причини його ворожості до будь-якого гніта й гноблення

Власне розчарування в парламентській боротьбі привело Дж. Байрона до італійських карбонаріїв, а пізніше - до грецького національно-визвольного руху. Класичним зразком політичної лірики цього часу є поезія «З кефалонского щоденника»:

Померлих збуджено - чи можу спати? Мир тиранів повний - або гнутися можу? Серпа чекає колосся - як же жнива не починати? Я не дрімаю - терни в моєму ложі, Щодня сурма мені дзенькає у вухах И в серце відгомін...

Розкриття учнями суспільної діяльності письменника тісно пов'язане з дослідженням ними тематики й проблематики його добутків. Доцільним є під час викладу матеріалу введення елементів бесіди, виступу-повідомлення, широке використання наочності й епістолярної спадщини художника

Так, розповідаючи про А. Чехова, Учитель наголошує на його лікарській практиці, не обходить поїздки на Сахалін, будівництва за власні засоби середньої школи, участі в боротьбі з холерою й голодомором

На поїздці потрібно зупинитися докладніше: накреслити разом з учнями маршрут подорожі, зачитати відповідні уривки з добутків письменника

Питання до бесіди:

- Що спонукувало А. Чехова здійснити подорож па далекий Сахалін?

- Яке враження зробила на нього ця поїздка?

- Які творчі задуми виникли в письменника як наслідок побаченого й пережитого?

Відповіді дадуть можливість учням зрозуміти історію створення оповідання «Палата № 6», нарису «Із Сибіру», книжки «Острів Сахалін» і поглиблять їхнього подання про ідейний зміст творчості А. Чехова

Розкриваючи перед учнями своєрідність того або того письменника, потрібно дуже відповідально й мудро підходити до вибору матеріалу і його тлумаченню

У процесі роботи учні повинні зрозуміти, що світогляд письменника, як і світогляд будь-якої людини, формується протягом життя, а отже - змінюється. Саме цим пояснюються розбіжності у творчості багатьох авторів

Ґрунтовно розкрити світогляд певного письменника вчителеві допоможуть:

А) висловлення про нього відомих діячів культури:

«... полемізуючи з Кантом, Шиллер рухається від Канта до Ґете й далі до Гегеля, від ідеалізму суб'єктивного до об'єктивного, від метафізики до діалектики, від естетичної теорії пізнання до естетики як засобу рішення розбіжностей культури й історії» (В.-Ф. Асмус про Ф. Шиллере);

Б) висловлення письменників про свої погляди:

«... Я у своїх книжках, драмах, прозі й віршах відстоював мал і знедолених, благав могутніх і невблаганних, я відновив у правах людини: блазня, лакея, каторжника, повію» (з передсмертних заміток В. Гюго);

В) уривки з добутків, які яскраво відображають погляди авто ра на життя. Наприклад, уривок з поеми А. Грибоєдова «Горі від розуму» - «А судді хто?..», стих Н. Бараташвили «Мерани»

і др.