Мета: проаналізувати програмові поетичні твори Т. Шевченка, осмислити становище жінки в кріпацькій Україні, охарактеризувати образи героїнь «Наймичка», «На панщині пшеницю жала»; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння

Тип уроку: Обладнання:

Логічно і критично мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття; робити ґрунтовні і виважені висновки; виховувати шанобливе ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-ко-хана), зневажливе ставлення до гнобителів українського народу. комбінований.

Портрет Т. Г. Шевченка, виставка його творів, присвячених жіночій долі: картини поета на цю тему, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Перебіг уроку

І. Організаційний Момент.

Емоційна Готовність Школярів До Уроку

Іі. Перевірка Домашнього Завдання.

Заслуховування учнівських міні-творів на тему «Майбутнє Івася» (за твором Т. Шевченка «Катерина»), їх стислий аналіз.

Ііі. Актуалізація Опорних Знань

1. Цитатний диктант

Завдання: За поданими рядками поезій Т. Шевченка визначити його назву.

• І мене в сім’ї великій, /В сім’ї вольній, новій, /Не забудьте пам’янути /Незлим тихим словом. («Заповіт»)

• Доля, де ти! Доля, де ти? /Нема ніякої; /Коли доброї жаль, боже, /То дай злої, злої! («Минають дні, минають ночі»)

• Реве та стогне Дніпр широкий, /Сердитий вітер завива, /Додолу верби гне високі, /Горами хвилю підійма. («Причинна»)

• Утни, батьку, щоб нехотя /На весь світ почули, /Що діялось в Україні, /За що погибала, /За що слава козацькая /На всім світі стала! («До Основ’яненка»)

• Все йде, все минає і краю немає, /Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? /І дурень, і мудрий нічого не знає. /Живе… умирає… одно зацвіло, /А друге зав’яло, навіки зав’яло… /І листя пожовкле вітри рознесли. Гайдамаки»)

• Он глянь,— у тім раї, що ти покидаєш, /Латану свитину з каліки знімають, /З шкурою знімають, бо нічим обуть /Княжат недорослих, а он розпинають /Вдову за подушне, а сина кують, /Єдиного сина, єдину дитину, /Єдину надію! В військо оддають! («Сон»)


• Кохайтеся, чорнобриві, /Та не з москалями, /Бо москалі — чужі люде, /Роблять лихо з вами. («Катерина»)

• А мене, мої сестрички, /За те не впустили, /Що цареві московському /Коня напоїла — /В Батурині, як він їхав /В Москву із Полтави. («Великий льох»)

• За горами гори, хмарою повиті, /Засіяні горем, кров’ю политі /Споконвіку Прометея /Там орел крає, /Що день божий добрі ребра /Й серце розбиває. («Кавказ»)

• Нема на світі України, /Немає другого Дніпра, /А ви претеся на чужину /Шукати доброго добра, /Добра святого. («І мертвим, і живим»)

• Замовк неборака, сиротами кинув? /І гори, і море, де перше витав, /Де ватагу пройдисвіта /Водив за собою,— /Все осталось, все сумує, /Як руїни Трої. («На вічну пам’ять Котляревському» )

• Тяжко мені сиротою /На сім світі жити /Свої люде — як чужії, /Ні з ким говорити. /Нема кому розпитати, /Чого плачуть очі; /Нема кому розказати, /Чого серце хоче… («Дума» («Нащо мені чорні брови»))

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Міні-круглий стіл «Банк знань» (Робота у малих групах)

Дати обґрунтовану і лаконічну відповідь на запитання, порадившись у групі.

• Чи можна вважати Катерину з однойменної поеми Т. Шевченка жінкою легкої поведінки?

• У чому полягає актуальність проблеми, порушеної поетом у творі «Катерина»?

• Чим схожі і різні героїні поезій Т. Шевченка? (Відповіді, по можливості, «презентувати», застосовуючи фактичний матеріал, приклади з художніх текстів письменника)

3. Рефлексія

Установіть відповідність між творами Т. Шевченка і їх героїнями.

1. «Гайдамаки»; а) Цариця;

2. «Лілея»; б) Пріся;

3. «Великий льох»; в) Дівчина-байстря;

4. «Причинна»; г) Оксана;

5. «Сон» («У всякого своя доля»). д) Русалка;

Е) Катерина. Ключ: 1 — г; 2 — в; 3 — б; 4 — д; 5 — а.


IV. Оголошення Теми, Мети Уроку.

Мотивація Навчальної Діяльності

V. Основний Зміст Уроку

Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Т. Шевченко

Такого полум’яного материнства,

Такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки,

Мабуть, не знайти ні в одного з поетів світу.

М. Рильський

1. Вступне слово вчителя

Любов матері всеохоплююча, безкорислива, вона любить усім серцем, усім своїм єством, не задумуючись над тим, як ми за це віддячимо їй.

Але про матір ніколи не забувають добрі, чуйні діти. Образ матері живе у серці кожного порядного українця, бо він — один з найсвятіших, найулюбленіших у вітчизняній літературі.

2. Робота над програмовими поезіями Т. Шевченка.

2.1. «Сон»
(«На панщині пшеницю жала» (1858)).

2.1.1. Виразне читання поезії або прослуховування в аудіоза-писі.

2.1.2. Інформація учнів (історична довідка) про життя українського народу в часи кріпацтва.

2.1.3. Тема: Зображення непосильної праці жінки-кріпачки, яка мріє про майбутню щасливу долю своєї дитини.

2.1.4. Ідея: Засудження панства, самодержавства, що гнобило простий люд, лишало його можливості вільно жити і працювати на рідній землі.

2.1.5. Основна думка.

А) кріпацтво є перешкодою для повноцінного щасливого життя

народу; непосильна праця, приниження гідності, безправ’я,

відсутність волі — ось, що характерно для уярмленого се

лянства;

Б) сон — це мрія кріпачки, її прагнення здобути волю хоч не

собі, а своєму синові.

2.1.6. Жанр: Громадянська лірика.

2.1.7. Поезія присвячена Марку Вовчку.

У січні 1858 року Тарас Григорович познайомився з Марком Вовчком, оповідання якої читав ще в засланні, дуже ними захоплювався, розцінював їх як важливий внесок у тогочасну


Українську літературу. Шевченко мав великий вплив на Марію Олександрівну, заохочував її до творчості. Ці письменники щиро приятелювали.

2.1.8. Римування: Перехресне.

2.1.9. Віршовий розмір: Ямб.

2.1.10. Художні особливості поезії.

Порівняння: «Попестила; і ніби сном /Над сином сидя, задрімала».

Повтори: «дожать… дожинать», «вольній… волі». Епітет: «веселім полі».

2.1.11. Словникова робота. Пояснення значення слів: Панщина, сніп, лановий.

2.1.12. Обговорення ідейного змісту твору. Бесіда за питаннями.

• Які часи зображені у творі? Хто є головною героїнею?

• Про що свідчать умови праці селянки?

• Чому жінка заснула над дитиною? Що вона побачила під час сну? (Син Іван /І вродливий, і багатий, /Уже засватаний, жонатий /На вольній бачиться)

• Чим зумовлено те, що їй наснилося?

• Чи був цей сон віщим для жінки?

• Чому кріпачка вимушена була брати Івана-немовля із собою, на панське поле?

• Як жінка сприйняла побачене, прокинувшись від сну?

• Через що героїня твору не могла тривалий час перебувати біля дитини?

• Чи встигне вона, на ваш погляд, «дожать до ланового»?

• Про що свідчить закінчення твору?

• Чому доля жінки-кріпачки була важкою?

• Як сам автор ставиться до героїні своєї поезії?

2.1.13. Рубрика «Поміркуй, обґрунтуй».

• Які зараз має жінка соціальні гарантії по догляду за дитиною?

• Сон кріпачки — це можлива реальність чи її марення?

• Людина — творець власного майбутнього? Чи стосується ця фраза героїні твору?

2.2. «Наймичка» (1845)

2.2.1. Коментар учителя.

Написана «Наймичка» у 1860 році. Цей твір присвячений трагічній долі жінки-покритки на Україні. Через кілька років після написання «Катерини» Тарас Григорович знову повертається до цієї теми, але висловлює її вже в іншому емоційному ключі. Крім «Наймички», написано поему «Марія» (1861), вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала») (1858). Тому ідейно-тематичним


Спрямуванням поеми стає зображення долі жінки-матері в жорстокому світі, яку трагічні обставини змушують жертвувати собою, своїм щастям і життям заради життя і щастя дитини.

2.2.2. Тема: Зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати своє материнство.

2.2.3. Ідея: Засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні.

2.2.4. Основна думка:

А) мати — найсвятіше, що є у кожної людини;

Б) Я каралась /Весь вік в чужій хаті… /Прости мене, мій си

ночку! /Я… я твоя мати.

2.2.5. Особливості назви твору.