Мета: ознайомити учнів з особливими формами дієслова, формувати вміння вирізняти особливі форми дієслова у реченні, вчити доречно використовувати їх у власному мовленні; збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; розвивати вміння аналізувати, порівнювати; вихову вати бажання пізнавати нове.

Обладнання: дидактичний матеріал, картки.

ХІД УРОКІВ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Повідомлення на лінгвістичну тему «Дієслово як частина мови».

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКІВ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Колективна робота на основі інтерактивної технології.

Інтерактивна частина уроку проводиться шляхом застосування технології «Ажурна пилка».

1) Підготовка до інтерактивної вправи. Учні об'єднуються у 4 групи і збираються в певному місці. Кожен отримує картку червоного, синього, зеленого... кольорів з номером своєї «домашньої» групи.

2) Робота в «домашніх» групах. Учні осмислюють теоретичний матеріал про форми дієслова, який вони мають опрацювати.

3) Робота в «експертних» групах. Учні розходяться по різних групах відповідно до кольору своєї картки. У кожній групі опиняються учні, що володіють інформацією про певну форму дієслова. Кожна експертна група заслуховує по черзі представників кожної «домашньої» групи, отримує повну інформацію про форми дієслова.

4) Повернення в «домашні» групи. Кожен ділиться інформацією, отриманою в «експертних» групах. Інформація узагальнюється. Учасники допомагають один одному з'ясувати проблемні моменти.

5) Побудова графічної моделі. Учні будують у конспектах графічну модель «Форми дієслова».

Картка № 1

Інфінітив (неозначена форма дієслова) виражає дію узагальнено, безвідносно до особи, способу, числа і роду. Наприклад: Він пропонував виждати ворога і раптовим наскоком з усіх боків розбити. {Ю. Яновський)

Інфінітив є початковою, вихідною дієслівною формою, з якою лексично і словотвірно пов'язані всі інші дієслівні форми (порівняймо: сидіти — сиджу, сидів, сідаю, сідай і сідав би).

Неозначена форма дієслова твориться за допомогою інфінітивних суфіксів - ти і - ть (ряд мовознавців - ти та - ть розглядають як закінчення). Ти - вживається тоді, коли основа закінчується на приголосний звук {везти, нести). Якщо основа дієслова має кінцевий голосний звук, то можуть вживатися обидві форми {-ти і - ть), наприклад: говорити — говорить. Дієслова-інфінітиви з суфіксом - ти вживаються в усіх стилях мови, тоді як інфінітиви з суфіксом - ть переважно характерні для поезії та народної творчості.

У реченні інфінітив може виступати в ролі будь-яких його членів. Наприклад: 1. Нас тепер нікому не скорити. {М. Рильський) 2) Черниш зупинився {з якою метою?) перепочити. (О. Гончар)

Картка № 2

Дієприслівником називається незмінна особлива форма дієслова, що, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово. Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Наприклад: Легкі хвилі набігали на камінь, утворюючи навколо нього мереживо піни. (О. Донченко) Дієприслівник утворюючи виражає додаткову дію до основного дієслова набігати і пояснює його.

Цій дієслівній формі властиві ознаки дієслова й прислівника, тому й називається вона дієприслівником.

Дієприслівник має дієслівні ознаки: вид (доконаний і недоконаний), стан, може керувати залежним словом, може пояснюватися прислівником.

Як і прислівники, дієприслівники — слова незмінні. Найчастіше вживаються у ролі обставин. Наприклад: Не спитавши броду, не лізь у воду. {Нар. творч.)

Картка № З

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією. Наприклад: Обличчя матері було (яке?) невимовно прекрасне, освітлене любов'ю і радістю.

У дієприкметнику поєднуються ознаки дієслова і прикметника, тому й називається ця дієслівна форма дієприкметником.

За дієслівними ознаками дієприкметники бувають активного або пасивного стану теперішнього і минулого часу, доконаного та недоконаного виду, можуть мати залежні слова.

Подібно до прикметників дієприкметники змінюються за родами, числами і відмінками.

У реченні дієприкметники найчастіше виступають у ролі означень. Наприклад: Петро дивився на товариша хитрувато примруженими очима. (А. Головко)

Дієприкметники можуть переходити в іменники, і тоді вони вживаються як підмети і додатки: Битий небитого везе. (Нар. творч.)

Картка № 4

В українській мові від дієприкметників з суфіксами - к(гш), -т(ий) утворюються незмінні дієслівні форми на - но, - то, наприклад: записаний — записано, политий — полито. Ці форми виражають дію неназва-ної чи невідомої особи, тому вживаються в безособовому реченні у функції присудка. Наприклад: Останній екзамен складено, школу закінчено. (О. Донченко)

6) Оцінювання настрою після групової роботи. V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Тренувальні вправи.

Завдання І: прочитати текст, виписати у таблицю усі відомі дієслівні форми.

Дієслова у неозначеній формі

Особові дієслова

Дієприкметники

Форми на - но, - то

Дієприслівник

Коли людина вперше спробувала підкорити водну стихію, точно не може сказати ніхто. Але вчені впевнені, що сталося це у давно минулі часи, коли Землю населяли первісні люди. У ті часи ще не існувало писемності, тому вчені лише припускають, як це могло бути.

Можливо, що мореплавання почалося відтоді, як первісна людина, опинившись у воді, вперше для порятунку ухопилась за стовбур зламаного дерева, що виявився поряд.

А можливо, що людина, спостерігаючи, як пливе стовбур, на якому знаходилася жива істота, вперше зазнала бажання зробити те саме.

Перше письмове свідчення про мореплавство зафіксовано на камені за наказом єгипетського фараона Снофру 2900 років до н. є. Перша письмова інструкція з будівництва суден виявлена під час археологічних розкопок давнього міста на півдні сучасного Іраку. Вона була складена 2500 років до н. є.

(З кн. «Вітрильники, кораблі, підводні човни»)

— Визначте тип та стиль мовлення, доберіть заголовок. Завдання II: вибрати дієслова тільки в неозначеній формі і записати їх.

Мусити, читали б, не осліпнути, розмовлятиму, почути, побачу, бути, співать, могти, змагатися, розпустять, посіяти, сміятися, недобачати, збить, хотів би, оздоблений, розбито, сісти, з'їхатись, хотілося, розмірковуючи, підсипати.

Завдання III: подані дієслова записати в неозначеній формі.

Сталось, не знаю, не бий, складаю, снишся, нападають, здобуду, накинемо, сичіть, засміймося, суджу, переносила, говоріть, закрався, братиму.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКІВ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Дібрати текст з різними формами дієслова, вгорі над кожною надписати приналежність до форм дієслова або виконати вправу 72.

32