Освітньо-виховна мета: за допомогою фотографій, листів, документів простежити шлях формування виняткової особистості; розвивати вміння «створювати себе самого»; через особистість Й.-В. Ґете зацікавити учнів його творчістю

Устаткування: 3 набори картин «Музей Й.-В. Ґете у Веймаре» використовувати:

Портрет Й.-В. Ґете;

Веймар, пам'ятник Й.-В. Ґете й Ф. Шиллеру перед Німецьким національним театром;

Веймар, житловий будинок Ґете;

Веймар, робоча кімната Ґете;

Веймар, бібліотека Ґете;

Веймар, спальня Ґете;

Веймар, заміський будинок Ґете, робітник кабінет

Виставка творів Ґете й досліджень онем.

Завдання для творчої групи: один учень відповідає за оформлення класу (портрет, дати, тема уроку, епіграф, слова для словникової роботи); другий - за виставку ілюстрацій «Музей Й.-В. Ґете у Веймаре»; третій - за книжкову виставку

До уроку всі учні обробляють статтю «Життєвий і творчий шлях Й.-В. Ґете» у підручнику Б. Шалагинова «Закордонна література» (с. 153 - 156).

Тип уроку: засвоєння нових знань

Епіграф: Лише той життя й

Волі гідний,

Хто б'ється день у день за них

Й.-В. Ґете Ланцюжок навчальних ситуацій:

1. Слово вчителя

2. Словникова робота

3. Уявна подорож у музей Й.-В. Ґете Ввеймаре.

4. Висновки про «побачений».

5. Домашнє завдання

Тези навчальних ситуацій

1. Учитель, демонструючи репродукції картини № 4 -робоча Кімната Ґете, повідомляє: У невеликому німецькому містечку Веймаре, у Власному будинку, за робочим столом, на дерев'яному стільці сидить старий сивий чоловік. Але роки не згасили вогню його душі, блиску очей, світлих думок. Він пише:

... Служити цій справі заповітному - Це верх премудростей земних: Лише той життя й волі гідний, Хто б'ється день у день за них. Нехай же він, і молоді й старий, Життєві блага з бою тут бере. Коли ж побачив, що коштую З народом вільним у вільному Краї Тоді воззвал би до мінути:

Ніяка вічність не поглине Мої справи, мої праці! Передбачаючи те щасливе майбутнє, Вкушаю я найвища мить життя...

Приміщення № 1. Поетичний твір Фауст» - справа всієї його життя

Над головним своїм утвором Й.-В. Ґете працював шістдесят років. Видання «Фауста» на багатьох мовах, фото й ілюстрації доводять визнання добутку в усьому світі. У зібрані тут документах розкриваються основні етапи його написання. Особливу увагу залучають уривки з тексту, проілюстровані малюнками самого Й.-В. Ґете

Приміщення № 2. Особистість - природа - поезія. Молодий Ґете

Експонати цього залу розповідають про дитинство і юність поета, проведені у Франкфурті, його навчання в Лейпцизі, життя в Штрасбурге, де Й.-В. Ґете закінчив навчання й познайомився з Й.-Г. Гердером. Звернувшись до відомих віршів про природу, написаних поетом у Лейпцизі й Штрасбурге, можна простежити зміни в його світогляді, які відбилися на лірику

Приміщення № 3. Тема емансипації в поетичних добутках. Роки у Франкфурті

Ода «Прометей» представлена тут у взаємозв'язку з міфом про титана, що назавжди став для людства символом прагнення до волі й творчості

Роман «Страждання молодого Вертера» був не тільки першим загальновизнаним добутком Й.-В. Ґете, а й окреслив новий напрямок європейського роману. Тоді ж поет, намагаючись створити національний героїчний характер, пише драму «Гец фон Беолихинген».

И.-В. Ґете - активний учасник літературної групи «Бура й натиск», один з постійних рецензентів її друкованого органа «Франкфуртский учений вісник».

Приміщення № 4. Практична діяльність. Перші десять років Ввеймаре.

7 листопада 1775 року Й.-В. Ґете переїжджає в столицю герцогства Саксен-Веймар-ейзенах, де жило 6000 жителів. Згодом він, зайнявши тут високу посаду, брав участь у рішенні майже всіх державних справ

Матеріали залу розкривають адміністративну діяльність художника, коло його спілкування

Приміщення № 5. Один день із життя Й.-В. Ґете

Ця кімната присвячена лише одному дню з життя генія - 1 лютого 1779 року. Експозиція розкриває не тільки практичну діяльність Й.-В. Ґете, а й невдоволення художника мізерністю досягнутого. Гіркі замітки щодо реального стану герцогства в щоденнику поета свідчать про загострення щиросердечної кризи, виходом з якого стала втеча Виталию.

Приміщення № 6. Самовідданість і нова орієнтація. Й. - В. Ґете Виталии.

Із серпня 1786 до травня 1788 року Й.-В. Ґете живе в Італії - у Римі. Його захоплюють чарівний південний пейзаж, пам'ятки античності й Відродження. Поет спостерігає природні феномени, вивчає життя італійського народу. Саме в Італії Й.-В. Ґете переробив і завершив чимало своїх поезий, тому що тут знову відчув себе художником-творцем

Приміщення № 7. Поетична робота. Роки дружби з Ф. Шиллером.

Згодом поет назвав цей час «щасливою подією, що перевершило всі його очікування й надії».

Основні експонати цього залу присвячені дебатам, які точилися в майстерних обох класиків, зокрема - навколо балади. Й.-В. Ґете серйозно зацікавився образотворчим мистецтвом

Приміщення № 8, 9-9- Програма й реальність. Й.-В. Ґете - керівник театру Ввеймаре.

З 1791 по 1817 рік у театрі було поставлено 600 п'єс, які одержали визнання в багатьох землях Німеччини. Саме на сцені його театру відбулися прем'єри п'єс Шиллера: « Валленштейн», «Марія Стюарт», «Мессинская наречена», «Вільгельм Телль».

Приміщення № 10. Спостереження - експеримент - опис. Й.-В. Ґете - природознавець

У цьому залі виставлені предмети й документи, які свідчать про наукові дослідження поета

Приміщення № 11. Й. - В. Ґете в контексті національної літератури (кінець XIX - початок XX ст.).

У цьому залі представлені літературні течії, напрямки, які існували в Німеччині в той час. Експонати розповідають про співробітництво й відносини поета із книговидавцями, редакторами журналів, альманахів

Приміщення № 12. Поет і історія. Автобіографічний добуток

Й.-В. Ґете сам зауважував, що з роками «стає історією». Будучи свідком багатьох видатних історичних подій, він чимало пережив і переосмислив

Приміщення № 13. Націй і людство. Й.-В. Ґете й світова література

На таких зразках, як «Західно-східний диван», і перекладах розкривається відношення Й.-В. Ґете до світової літератури. Він вивчав добутки античності і європейського Ренесансу, східну поезію, фольклор різних народів; чимало міркував про вселюдський духовний прогрес, дружив з багатьма культурними діячами

Приміщення № 14. Підсумки багаторічної творчості. Проблематика поеми «Фауст», її II частина

Матеріали останнього залу розкривають зв'язок творчості Й.-В. Ґете із самими хворими й істотними проблемами людини й суспільства, показують місце останніх частин «Фауста» у духовній еволюції художника. Як заповіт великого генія звучать слова Фауста: «Піде вперед, серед мучень і щастя...».

4. Ще при житті Й.-В. Ґете його будинок стало своєрідним

музеєм. Із всіх кінців Європи приходили в нього книги,

газети, листа. Щоб побачити й почути старійшину європейської літератури, сюди приїжджали В. Жуковський і О. Кипренский, А.-Г. Ампер і Г. Гейне, А. Міцкевич, В. Теккерей і багато інші

Й.-В. Ґете цікавився всіма сферами людського буття. Літературою же найбільше. Він захоплювався В. Шекспіром, Дж. Байроном і А. Пушкіним (останньому на пам'ять подарував своє перо), вірив у велике майбутнє Стендаля й П. Мериме, читав В. Скотта, П.-Ж. Беранже й ін. Важко навіть уявити собі, скільки книг прочитав за своє життя поет. Лише в його домашній бібліотеці понад 10 тисяч видань

Ви також маєте можливість прилучитися до шанувальників славного поета, відкриваючи для себе його безсмертний добуток - «Фауст».