Мета: домогтися усвідомлення учнями основних способів творення прислівників; формувати вміння визначати спосіб творення прислівників та утворювати прислівники самостійно, удосконалювати вміння здійснювати морфемний та словотвірний аналіз прислівників; виховувати любов до природи.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, кодоскоп,

Таблиця «Способи творення прислівників».

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Завдання учням.

— Пригадайте способи творення слів. Наведіть власні при

Клади.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Проблемне завдання.

— Доведіть чи спростуйте твердження.

Оленка з Семеном посперечалися. Семен твердить, що прислівник жаль утворився шляхом переходу іменника чоловічого роду в прислівник, а Оленка запевняє, що прислівник жаль утворився від слова жалко безсуфіксним способом. Розсудіть, хто правий у даному випадку.

— Яких знань не вистачає дітям?

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя з використанням таблиці «Способи творення прислівників».

(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний матеріал підручника, розміщений на с. 206.)

Способи творення прислівників

Первинних прислівників небагато: тут, там, тоді, сюди, де, куди, коли, скрізь, як, досі, доки, поки (утворилися давно від коренів та основ займенників, утрачених зовсім сучасною українською мовою)

Прислівники походять

    від прикметників начисто, востаннє, по-людськи, голосно, вороже, зрідка, зліва, вліво, звисока від іменників навесні, щоночі, надворі, напам'ять, верхи, кругом, підтюпцем, повагом від числівників по-перше, двічі, втричі, натроє, вчетверо, заодно, утрьох, поодинці від займенників чому, тому, надто, зовсім, потім, потому, нащо, чомусь, по-моєму, по-своєму від дієслів гопки, лежма, нехотя, хвилююче, навпомацки, навстоячки, загодя від прислівників кудись, куди-небудь, подекуди, відтоді, назавжди, дотепер, позавчора

Способи творення прислівників

1. префіксальний пізно — запізно, довго — недовго, тоді — відтоді, усюди — повсюди

2. суфіксальний низько, добре, рішуче

3. префіксально-суфіксальний по-іншому, вгорі, здалека

4. складання слів (повторення слів, однакових чи близьких за значенням) де-не-де, подекуди, деінде, часто-густо, ледь-ледь, близько-близько

5. лексико-синтаксичний (злиття сполучень слів в одне слово) натщесерце, горілиць, мимоволі, запанібрата

6. морфолого-синтаксичний (перехід у прислівники інших частин мови) лежачи, бігом, шкода, жаль, часом, гуртом

2. Практична робота.

— Прочитайте спроектований на екран текст, визначте його тему та головну думку.

Випишіть прислівники, вкажіть їх спосіб творення.

Розкажи мені, смереко...

Однією з найбільших проблем карпатських лісів нині є всихання смерекових насаджень. Серед звичного для ока зеленого масиву, який вкриває Карпатські гори, видно вже неозброєним оком жовто-сірі плями, які протягом короткого часу значно розширилися. Карпати знаходяться на межі екологічної катастрофи, вважають фахівці, і якщо раніше ще можна було ліс вилікувати, то зараз уже треба просто вирубувати всохлі дерева на великих площах. Головною причиною всихання смерек науковці вважають штучне створення смеречників в умовах, де вони не можуть довго рости. Смерека має поверхневу кореневу систему і потребує високої вологості повітря, а також не дуже високих температур: за 20 °С,— і вона вже починає гинути. А свого часу на місцях, де споконвіку росли буки і ялиці, посадили смереки. Ці дерева надто примхливі, схильні до хвороб, тому за ЗО—40 років, після того, як їх висадили, починають усихати. Цьому сприяють і буревії, снігопади, вітри.

(З календаря)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з підручником. Виконання вправи 377.

2. Тренувальні вправи.

Завдання І: з'ясувати способи творення поданих нижче прислівників.

Угору, вдвоє, наполовину, дбайливо, гаряче, сьогодні, миттю, часто-густо, по-батьківськи, обіруч, внічию, навприсядки.

Завдання II: від поданих нижче прислівників утворити зменшено-пестливі прислівникові форми. З'ясувати, від яких прислівників можливе утворення таких форм.

Глибоко, мало, близько, високо, далеко, помалу, осьде, тут, вогко.

Завдання III: вмотивувати відмінність прислівників від однозвучних з ними іменників, прикметників, числівників і займенників з прийменниками, скласти речення з поданими словосполученнями.

Працювати удвох — у двох відрах; стояти скраю — з краю вічної мерзлоти, востаннє перечитати — в останнє число місяця; покладатися на пам'ять — вивчити вірш напам'ять.

Завдання IV: замінити словосполучення прислівниками. Скласти 4—5 речень з прислівниками. Визначити спосіб творення прислівників.

Зразок: кожного понеділка — щопонеділка. Щопонеділка ми ходимо на екскурсії.

З далеких країн, з усіх місць, кожного разу, українською мовою, в три рази; не зовсім прокинувшись, не розміркувавши; дуже розсердившись; всупереч кому-, чому-небудь, з певним наміром.

Для довідок: навмисно, наперекір, завжди, спересердя, здалеку, зопалу, повсюду, згарячу, по-українському, втроє, спросоння.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Гра «Хто швидше».

Клас ділиться на дві команди. І команда утворює прислівники префіксальним способом, II — суфіксальним.

Завдання для І команди: В (день, голос, плав, низ); на (добре, гарно, багато, весело, радісно); ш (коли, звідки, де, як); на (перед, чисто, ново, пам'ять)

Завдання для II команди: Два, швидкий, тихий, легкий, коли, звідки, де, три, старанний, щоденний, самовідданий, поважний, серйозний, глибокий, точний

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-мініатюру «Мій робочий день», використавши слова звечора, щоразу, щодня, вранці, швидко, відразу, день у день, опівдні, дружно, ввечері.