Мета: встановити нричинно-наслідкові зв'язки між змінами в живій і неживій природі, житті рослин і тварин, а також трудовій діяльності людей; формувати уявлення про перелітних і зимуючих птахів; виховувати дбайливе ставлення до тварин. Обладнання: малюнки із зображенням джмеля, перелітних та зимуючих птахів, їжака, білки, зайця; маски до гри «Ходить гарбуз по городу».

ХІД УРОКУ

І. Повторення вивченого матеріалу

— Яка пора року настає після літа?

— Назвіть осінні місяці.

— Назвіть ознаки осені. Які зміни відбулися в неживій природі?

— Коли жовкне та опадає листя? Чому це відбувається?

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Розгадайте тему нашого уроку.

І) Як 10) зими 3) готуються 8) готуються

5) зими 2)тварини 7) люди 4) до

9) до 6) Як

Розшифрувати й записати на дошці.

III. Пояснення нового матеріалу

1. Як готуються до зими комахи

— Відгадайте загадку.

Ниток багато, а в клубок їх не змотати. (Павутина)

— А хто «виробляє» павутину?

— Чи можна восени зустріти павутиння, яке літає? (Так, протягом бабиного літа.)

— На осінь з яєць деяких видів павуків виводяться молоді павучки. Вони, як і дорослі павуки, здатні виділяти павутинку. Випущену павутинку підхоплює вітер і несе її. Мандрівка павучків — гарний спосіб розселення.

Прибувши на нове місце проживання, павучки заховуються під листя, у суху траву, в щілини кори і там спатимуть до весни. Навесні прокинуться і більїпе ніколи не літатимуть — виростуть і стануть важкими.

— А чи чути восени музику цвіркунів і коників? (Ні, не чути.)

— Восени завмирає життя комах. Зовсім мало ми можемо побачити комах, які літають у повітрі. Але під листям ми можемо знайти завмерлих жучків-сонечок.

— Ще літають джмелі. Джмелі — наші друзі. Лише вони, маючи довгий хоботок, можуть запилювати квіти червоної конюшини. (Показ на малюнку.)

— Гніздо джмеля розміщується у землі. Восени вся джмелина сім'я вимирає. Живими залишаються лише молоді джмелі, які, перезимувавши, весною створюють нове гніздо. Тому зимуючих джмелів потрібно берегти.

2. Як готуються до зими птахи

— На попередньому уроці ви були на екскурсії в лісі. Пригадайте, чи чули

Ви спів птахів? Так, уже не чути того співу, що влітку. Чому? (Птахи почали

Відлітати в теплі краї.)

— Ховаються на зиму комахи. Стає холодніше. Птахам нічого їсти, і вони поступово залишають нас. Раніше за всіх відлітають комахоїдні птахи, пізніше — зерноїдні і водоплавні. А чому?

— Які птахи залишаються зимувати?

— Чи легко їм доводиться взимку?

— Як їм допомогти перезимувати?

3. Як тварини готуються до зими

— Відгадайте загадку.

Дикий звірок, круглий, мов клубок, Колючки стирчать, спробуй узять. (їжак)

— Чи часто вам доводилось бачити їжачків? Де саме? Що полюбляють їсти їжачки? Чи корисні вони? (Заздалегідь підготовлений учень детальніше розповідає про їжаків: які це тварини, де вони поширені, чим живляться, де живуть, як зимують.)

— Пізно восени, коли промерзає ґрунт і зменшується кількість кормів, їжаки зариваються в опале листя і загортаються у неміцний клубок, впадаючи у глибоку сплячку аж до березня. У цей час у них дуже вповільнюється дихання (до 6 разів на хвилину), різко знижується температура тіла, падає кров'яний тиск, серце робить лише кілька ударів на хвилину. Під час сплячки у їжаків більше, ніж на третину, зменшується маса, бо протягом сплячки вони не живляться, а живуть завдяки жиру, відкладеному в тілі восени.

— Де живе білка? Чим вона живиться? Як готується до зими? Цікавим є те, що білки дуже старанно запасають на зиму корми — жолуді, горіхи, гриби, які ховають у дуплах, під опалим листям, або розвіпіують на сучках дерев. Іноді в білчиних запасах буває до трьох і більше кілограмів горіхів. У зимову сплячку білки не залягають, хоч у дуже люті морози і в хуртовину кілька днів сплять.

— Заєць сірий найчастіше зустрічається у наших лісах. На відміну від інших звірів, зайці не мають постійних лігвищ, не риють нір. Живляться вони частіше на зелених посівах озимини, конюшини та інших багаторічних трав, де знаходять вдосталь кормів аж до глибокої зими. Запасів їжі на зиму зайці не заготовляють. Вони харчуються дрібними корінцями, які добувають з-під снігу, згризають молоді пагінчики дерев, кору.

(V. Закріплення знань

1. Гра «Зимуючі й перелітні птахи»

Учитель називає різних птахів. Учні оплесками визначають зимуючих птахів. Виграє той, хто не помилився.

Лелека, ворона, жайворонок, соловей, синиця, сорока, шпак, ластівка, горобець.

— Як ви допоможете перезимувати пташкам?

2. Розглядання малюнків

— Назвіть зображених тварин. Кому з них потрібна ваша допомога взим

Ку? (Малюнки ведмедя, метелика, їжака, білки, дятла, лелеки, синиці та ін.)

V. Осінні турботи людей

1. Бесіда

— Кому з вас доводилося бути восени в саду? Що роблять люди у саду на початку осені? А коли підбілюють та обкопують дерева? (Розглядання малюнків.)

— Що роблять восени люди у полі? (Збирають урожай.)

— Які овочі збирають люди на полях, на городах?

— Що збирають ваші батьки на городах? Чи ви допомагаєте їм? Розкажіть.

— Що люди роблять на полях, городах, коли зберуть урожай? (Переорюють лани, деякі поля засівають озиминою.)

2. Опрацювання матеріалів підручника

3. Інсценізація «Ходить гарбуз по городу»

VI. Підсумок уроку

— Доведіть, що між тваринами, рослинами й людиною існують зв'язки (на

Прикладі підготовки до зими).

VII. Домашнє завдання

1) Опрацювати статті підручника.

2) Дібрати загадки про осінній урожай.