Мета: виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин, у праці людей; з'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни; розширити поняття листяні рослини і хвойні рослини; пояснити, що листяні рослини перебувають в стані спокою; розпочати дослід зі спостереження за розпусканням бруньок на гілочці вишні; розкрити значення загартування організму для зміцнення й охорони здоров'я; виховувати любов і бережливе ставлення до природи. Обладнання: дидактичні ігри, загадки. Тип уроку: урок-екскурсія.

ХІД УРОКУ

I. Підготовка учнів до екскурси

Учитель заздалегідь повідомляє дітям про екскурсію в парк, пропонує учням вивчити вірпіі, загадки, народні прикмети про зиму.

II. Повідомлення мети екскурсії

Учитель повідомляє учням, що під час екскурсії вони мають з'ясувати, чому відбулися зміни в неживій природі (якими стали повітря, вітер, небо, опади); розрізняти рослини за зовнішнім виглядом (за кроною, корою, залишками плодів, насіння); підгодувати птахів.

III. Ознайомлення з характерними ознаками в неживій природі

— Відгадайте загадку.

Стало біло навкруги —

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я — ... (Зима).

— Назвіть зимові місяці.

— Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Назва останнього місяця в нашому календарі — «грудень» —зустрічається вже на початку XV ст. і свідчить про стан доріг. Вони затверділи після листопадових дощів і відлиг, вкрилися грудочками мерзлого ґрунту. Наші прадіді охрестили грудень студенем, студенцем, хм. уренем, підберихою (колись о цій порі селяни почали підбирати по засіках те, що надбали за літо та осінь), молодою зимою, санною колією.

Російська назва «декабрь» походить від давньоримської «децембер», тобто «десятий» (таким був цей місяць у календарі давніх римлян).

Січень у народі має назви поросинець (після похмурих днів грудня небо стає більш синім і прозорим), студень, сніжень, корінник зими, маківка зими, середульший, ранок року тощо. До календаря місяць увійшов як январь (від лат. януаріус) — місяць миру. Давні римляни вірили, що перший день (місяць) року визначає життя людини на весь рік.

Лютий через свою непостійність, дволикість отримав у народі назву сніжень (як і попередній місяць), крутень (за віхоли), межень (колись відсікав, відмежовував старий рік від нового), бокогрій, криводоріг, зимобор, казибрід (від слова «казитися»).

— Чи високо піднімається Сонце над землею? Як воно світить? Якого кольору небо, хмари? Які вітри дують взимку? Які опади випадають?

— За календарем зима починається 1. грудня. З настанням зими дедалі холоднішає, настають морози. Майже завжди узимку небо затягують хмари, які приносять уже не дощ, а сніг. Він покриває все. Мороз сковує льодом водойми.

Усе це відбувається тому, що сонце о цій порі року знаходиться низько над землею і не прогріває її. Холодне повітря приносить хмари, у яких водяна пара під дією холоду перетворюється на сніжинки. У безвітряну погоду сніжинки падають на землю спокійно, але варто подути вітру, як здіймається заметіль, залишаючи після себе замети.

Узимку бувають сильні морози. У таку погоду сніг стає пухким і рипучим.

Іноді зимою теплі повітряні течії доходять до засніжених місць і трохи підвищують температуру повітря. Настає відлига — теплі сонячні дні, під час яких сніг стає м'яким, і з нього можна ліпити сніжки і снігових баб.

IV. Виявлення змін у житті рослин

— На яких деревах і кущах залишилися плоди, насіння?

— Порівняйте листок дуба з хвоїнами сосни. Хвоїнки — теж своєрідні листки. Дерева і кущі з листками називаються листяними. Дерева і кущі з хвоїнками називаються хвойними.

— Як ви гадаєте, чи скидає ялина, сосна свої хвоїнки? (Хвоя теж опадає, але хвоїнки міняються поступово, протягом року.)

— А хто пригадає загадки, прислів'я про хвойні і листяні дерева?

• Зимою і літом одним цвітом. (Сосна, ялина)

• Я дерево-красень, зовуть мене... (ясен).

— Як ви гадаєте, чи ростуть дерева взимку? (Ні, вони перебувають у стані

Спокою.)

Учні розглядають хвойні дерева (який у них стовбур, забарвлення кори, зміщення гілок, верхівку, шишки). Розглядають листяні дерева. Порівнюють їх.

— До весни дерева готуються ще влітку. У пазусі черешка зароджується

Брунька. Вона там розвивається, і весною з неї з'явиться молодий пагінець із

Листочками. (Показати на гілочці вишні.) І ось цю гілочку ми візьмемо до кла

Су, поставимо у воду і спостерігатимемо, як за допомогою тепла і світла ця мале

Сенька бруньочка набубнявіє і, зрештою, з неї розпуститься листочок.

V. Спостереження за птахами, за змінами в житті тварин

— Діти, а яких тваринок ви можете побачити взимку?

— Зніміть шматок кори зі старого пенька і подивіться, хто там поселився. Учні роблять висновок про те, як зимують комахи.

— Які птахи зимують у нашій місцевості?

Учні спостерігають за синичками, горобцями, слухають стукіт дятла.

— Тут вони живляться залишками плодів, насіння. (Якщо є можливість,

Можна показати дітям розтріпані дятлом соснові шишки.) А от горобці ні

Коли не їдять по одному. Знайшовши корм, горобчик обов'язково «скличе» ін

Ших горобців.

VI. Охорона здоров'я взимку

— Чи відрізняється ваш зимовий день від осіннього? Чому?

— Чи змінюється одяг людини зі зміною погоди? Чому?

— Як ви одягаєтесь, коли йдете грати в хокей, кататися на лижах, ковзанах? Чому потрібно бути уважним на льоду? Чи можна їсти бурульки? Як ще потрібно поводитися взимку, щоб не захворіти?

VII. Дитячі розваги

1. Гра «Хвойні і листяні дерева»

Діти утворюють коло. Хлопчики плескають у долоні, коли чують назви хвойних дерев; дівчатка присідають, коли — листяних. Виграють ті, хто не помилився.

2. Конкурс на кращу розповідь вірша, загадки про зиму

VIII. Підсумок уроку

— Чи сподобалася вам екскурсія?

— Що цікавого побачили в лісі?

— Які зміни в природі були найбільш помітними?

IX. Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію «Зимові розваги», «Зимовий сон лісу».

32