Мета: дати учням уявлення про спільнокореневі слова, корінь; розвивати вміння розпізнавати споріднені слова та визначати в них спільну частину (корінь); закріплювати вміння розрізняти поняття предмет і слово як його назву; розвивати навички спостереження, аналізу, зіставлення; виховувати працьовитість.

Обладнання: Малюнок рукавички, малюнки казкових героїв: Мишка, Жабка, Зайчик, Лисичка, Вовчик, Ведмідь, Кабан, сигнальні картки-запи-тання, фішки для звукової моделі.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до уроку

— Діти, ви любите казки?

— Відгадайте, з якої це казки?

«Йшов дід лісом, а за ним бігла собачка. І загубив дід (що?)...»

Правильно — це казка «Рукавичка». І на сьогоднішньому уроці ми

з вами згадаємо цю казочку. Ви готові вирушити в подорож до казки?

II. Перевірка домашнього завдання

— Загубив дід рукавичку та й пішов її шукати.

(Виставити малюнок рукавички.)

— Першою знайшла рукавичку Мишка. (Виставити малюнок Мишки.)

— Тут я буду жити! — говорить Мишка.

— Рукавичка відповідає людським голосом: «Спочатку перевіримо, чи учні 2 класу впорались із домашнім завданням. Якщо так, то, будь ласка, живи».

— Для чого потрібні службові слова?

— Як пишуться службові слова з іншими словами?

— Прочитайте домашню вправу. Як ви змінили слова в дужках?

— Назвіть головні слова в кожному реченні.

— Які службові слова ви підкреслили у вправі?

— Які слова називаються службовими? (Слова, до яких не можна постаВити питання.)

— Діти, ви добре впорались із домашнім завданням, тому Мишка буде жити в рукавичці.

III. Каліграфічна хвилинка

— Та ось пристрибала до рукавички Жабка. Вона теж хоче жити в рука

вичці. (Виставити малюнок Жабки.)


— Рукавичка їй відповідає людським голосом: «Спочатку учні напишуть каліграфічно букви, буквосполучення, складуть за допомогою фішок звукову модель слова, придумають речення із словом, ось тоді ти будеш жити в рукавичці».

— Ну, що, дітки, допоможемо Жабці?

К к ко кі кв кл км

— Складіть звукову модель слова Косить. (Використовуючи фішки, діти складають звукову модель.)

— Придумайте речення з цим словом за малюнком. (Вивісити малюнок.)

— Діти, ви — молодці, допомогли Жабці!

IV. Оголошення теми й мети уроку

— Та ось до рукавички прибіг Зайчик.

(Вивісити малюнок Зайчика.)

— Він теж проситься до рукавички. А рукавичка знову завдання ставить: «Діти! Сьогодні на уроці ви повинні бути дуже уважними, спостережливими, тому будемо ознайомлюватися зі спорідненими словами, або зі слова-ми-родичами. На уроці ви дізнаєтесь, які слова називаються спорідненими, або спільнокореневими, як називається спільна частина споріднених слів, навчитеся знаходити спільнокореневі слова, визначати спільну частину споріднених слів (корінь)».

— Отже, діти, яке завдання ставить перед вами рукавичка?

— Добре, що ви допомогли Зайчику потрапити до рукавички.

V. Формування поняття споріднені (спільнокореневі) слова

— А ось уже і Лисичка підходить до рукавички. (Вивісити малюнок Лисички.)

— Хто, хто мене жити візьме?

— А рукавичка говорить людським голосом: «Візьму тебе жити, якщо

дітки 2 класу запам'ятають, які ж слова називаються спорідненими і що

таке корінь слова».

1. Пояснення вчителя.

(Учитель пропонує дітям розглянути малюнки дуба, дубка, дубового листка.)

— Назвіть предмети. Що є спільного між предметами, зображеними на малюнках? (Дубок — це маленький дуб; дубовий листок — частина дуба.)

— Отже, ці предмети — «родичі», вони споріднені між собою. Слова, які означають назви цих предметів (дуб, дубок) або виражають їхню ознаку (дуБовий), — Теж споріднені (спільнокореневі.)

— Прочитайте вголос слова-підписи і знайдіть у них спільну частину. На письмі спільну частину слів позначатимемо дужкою (---------------------------------------------------- ). Ця спільна частина робить слова родичами, або спорідненими.


— Отже, які слова називаються спорідненими або спільнокореневими?

— А ця спільна частина називається коренем. 2. Ознайомлення із правилом (С. 26).

Учні читають правило самостійно, потім 2 учні читають вголос, розповідають правило сусідові по парті і, нарешті, 2—3 учні, запам'ятавши правило, розповідають вголос.

— Діти, Лисичка вдячна вам, що ви її теж допомогли потрапити до ру

кавички.

VI. Узагальнення і систематизація знань

— Аж ось і Вовчик підходить до рукавички. Він просить і його впустити

зігрітися. Знову озвалась рукавичка: «Заходь, тільки спочатку хай учні ви

конають Вправу 50».

(Вивісити малюнок Вовчика.)

1. Робота з підручником.

Вправа 50, С. 26.

(Вправу виконати колективно, учнів викликати до дошки.)

— Розгляньте малюнки і доберіть із довідки підписи до них. Запишіть слова в тому ж порядку, в якому зображені малюнки.

— Знайдіть в них спільну частину, позначте її дужкою. Зробіть висновок. Як називається спільна частина цих слів? Назвіть її.

— Діти, Вовчик також, вам подякував за допомогу.

Фізкульгпхвшшнка {під фонограму «Танець каченят»)

А тут і Ведмедик проситься до рукавички.

(Вивісити малюнок Ведмедика.)

2. Вправа 51, С. 26 та Вправа 52, С. 27.

(Спочатку вправи виконуються усно, а потім учні записують їх самостійно, за варіантами.)

1) Вправа 51, С. 26.

— Прочитайте слова. Чи є серед них споріднені з ними? Чому?

— Ще раз назвіть споріднені слова. Знайдіть спільну частину в цих словах.

— Як називається ця спільна частина?

2) Вправа 52, С. 27.

— Прочитайте слова.

— Як називаються такі слова?

— Назвіть корінь в цих словах.

(Повторити вивчене правило.)

— Діти, Ведмедик теж гріється вже в рукавичці. І хоч як тут вже тісно, та

ось Кабан-іклан натрапив на рукавичку і проситься погрітися.


Знов озвалась рукавичка: «Погрієшся, та тільки учні повинні вправу 53 виконати». 3. Робота в парах.

Робота над Вправою 53, С. 27.

— Прочитайте скоромовку вголос. Позмагайтесь, хто прочитає її швидше і без помилок.

— Запам'ятайте скоромовку та запишіть її з пам'яті. Позначте спільну частину в споріднених словах.

(Учні міняються зошитами і перевіряють правильність виконання.)

— Молодці, діти, Кабан-іклан дякує вам за допомогу.

VII. Підсумок уроку

— Ось, дітки, дідусь побачив рукавичку. Він хоче її забрати. Та звірі не

хочуть віддавати.

Давайте допоможемо дідусеві.

Гра «Поставте запитання».

(Слова із Вправи 54, С. 27. В учнів на парті лежать картки-запитання: Що? який? що зробило?)

— Діти, я називаю слова, а ви піднімаєте відповідну картку-запитання.

— Як називаються слова, що я називала? (Спільнокореневими)

— Доведіть, що ці слова спільнокореневі. {Вони мають спільну частину. Це слова-родичі.)

— Які слова називаються спорідненими (спільнокореневими)!

— Що таке корінь слова?

— Діти, ви добре працювали, тому рукавичка повертається дідусеві. Час додому і дідусеві, і звірятам.

VIII. Домашнє завдання

Вправа 55, С.27, правило (С. 26). (Пояснення виконання.)

Я дуже задоволена вашою роботою на нашому казковому уроці!