У сучасній дидактиці та окремих методиках

існують різні погляди на типологію уроку. Особливий інтерес викликає класифікація типів уроків М. Махмутова. Вона ґрунтується на завданнях організації занять, а типи поділяються на види залежно від форм реалізації методів навчання. Зважаючи на це, автор подає таку класифікацію уроків:

А) вивчення нового навчального матеріалу (урок-лекція, урок-бесіда, кіноурок, урок із застосуванням комп'ютера та ін.);

Б) удосконалення знань, умінь та навичок (урок самостійної

роботи, семінар);

В) узагальнення й систематизація (урок-бесіда, урок-семінар);

Г) комбінований (містить функції всіх типів);

Д) контрольний (усі види контрольних робіт, опитування,

заліки, урок самоконтролю, урок взаємоконтролю).

Дидактична класифікація, запропонована М. Махмутовим, порушує триєдину мету навчального процесу. Спрямована на реалізацію навчання, але не зорієнтована на формування осо-бистісних рис, вона ігнорує і саму особистість.

У методиці на особливу увагу заслуговують класифікації вчених В. Голубкова, І. Соболева, М. Кудрящова, Є. Пасічника. Розглянемо їх за допомогою узагальненої схеми (див. с. 148).

Працювали над цією проблемою чимало інших вчених-методистів, серед яких Л. Айзерман, Т. Бугайко, Т. Зепалова, Н. Ме-щерякова. Але жодна із запропонованих класифікацій не може бути цілком прийнятною для організації та проведення уроку, співпраці вчителя та учня на уроці, оскільки не передбачає самостійної навчальної діяльності учня і не відповідає сучасним вимогам, що ставляться до уроку літератури.

Проблема розроблення типології уроку літератури ще чекає свого розв'язання. Тому вчитель мусить творчо підходити до вибору типу уроку й застосування його на практиці.

6. Ланцюжок навчальних ситуацій. У методичній літературі складові уроку мають кілька назв: структурні елементи уроку, етапи уроку, план уроку, компоненти уроку. Пояснюється це намаганням знайти точнішу назву. Щоправда, така термінологічна невизначеність часто утруднює взаєморозуміння між

автором і читачем. Ми обрали термін «навчальна ситуація», бо з лексичного погляду він найточніше визначає цей зміст.


Структура уроку літератури залежить від його типу та змісту. Учитель сам визначає порядок навчальних ситуацій.

Розглянемо кілька можливих варіантів структури уроку.

У середніх класах головною метою уроків літературного читання є навчання учнів правильного, вдумливого, виразного читання та розуміння прочитаного. Тому Структура уроку Може бути такою:

· Тема уроку. Епіграф. Завдання уроку.

· Літературна хвилинка.

· Слово вчителя з елементами співбесіди (підготовка до сприйняття художнього твору).

· Читання художнього тексту вчителем.

· Читання художнього тексту учнями «ланцюжком».

· Читання художнього тексту учнями під музику.

· Навчальна пауза.

· Читання художнього тексту учнями «ланцюжком».

· Словникова робота.

· Бесіда (перевірка розуміння прочитаного).

· Переказ учнями окремих уривків з художнього твору.

· Висновки.

· Домашнє завдання.

· Завершальне слово вчителя. Ця структура може змінюватися.

1. Тему уроку не обов'язково щоразу оголошувати на початку заняття, учитель сам визначить місце і час для цього, залежно від змісту й задуму уроку.

Літературна хвилинка планується, якщо є цікавий матеріал і потреба в ній.

Читати художній текст може розпочинати не лише вчитель, а й кращий учень. Доцільним є використання грамзапису твору у виконанні митця.

Вибір прийомів читання художнього тексту («ланцюжком», під музику) залежить від самого тексту. Тут потрібно використовувати весь наявний арсенал прийомів методу творчого читання — виразне, коментоване, хорове, про себе, вибіркове, в особах, вголос тощо.

Пропедевтичний курс літератури у 5 —7 класах передбачає й інші види робіт, які спрямовані на розвиток творчої особистості підлітка. Тому, безперечно, на уроках літературного читання проводяться евристичні бесіди, даються творчі письмові та усні завдання різного плану, що вводяться як структурні елементи уроку.

У середніх класах багато уваги приділяється Урокам розВитку зв'язного мовлення, Які мають специфічну структуру. Ось, наприклад, ланцюжок навчальних ситуацій уроку за картиною А. Куїнджі «Березовий гай»:

Вступна бесіда.

Слово вчителя (розповідь про художника).

Розгляд картини.

Словникова робота.

Елементи аналізу картини.

Слухання грамзапису твору П. Чайковського «Пори року».

Складання плану твору.

Самостійна робота учнів (усний чи письмовий твір).