Мета: з’ясувати значення п’єси «Наталка Полтавка», приЧини її тривалого сценічного життя, роль І. П. Котляревського для української літератури і мови; розвивати вміння учнів робити аналітичні висновки; виховувати почуття гордості за національну літературу; прищеплювати любов до театру.

Обладнання: роздатковий матеріал: таблиця «Народність драми «Наталка Полтавка», відеозапис уривка з вистави (фільму) «Наталка Полтавка», фотокартки пам’ятнику І. П. Котляревському в Полтаві та групи українських письменників, які були на відкритті пам’ятника 1903 р.

І де сміявсь Іван Петрович, — Тарас Григорович повстав.

М. Рильський

ХІД УРОКУ

I. ПоетичнаХвилинка

Виразне читання й коротке коментування віршів-посвят І. Котляревському: І. Франка «Котляревський», М. Вороного «На свято відкриття пам’ятника І. Котляревському», В. Сосюри «І. П. Котляревському».

II. МотиваціяНавчальноїДіяльності, Психологічна

підготовка
УчнівДоСприйняттяМатеріалу

1. Слово вчителя

«Давно це було… Але я так яскраво пригадую, як батько вперше привів мене, юнака, у наш полтавський театр, на сцені якого чарівними барвами сяяла завіса. Не завіса — картина художника Г. Г. Мясоєдова, на якій видно було шляхи полтавськії, надворсклянську далечінь, а біля хати, осіяної яскравим промінням, сидів лірник з поводирем. Думи його слухали перехожий і дівчина…


Піднялася завіса, і дівчина Наталка заспівала пісню «Віють вітри…» (Павло Горобець, художник-пейзажист).

2. Відеозапис уривка з п’єси «Наталка Полтавка» (або з фільму) від початку до кінця монологу Наталки

3. Учитель продовжує

«Глибоко запали в моє серце пісні Наталки, Петра, Миколи. І сталося так, що чарівна завіса-картина вирішила мою долю. Відтоді я все малював її з пам’яті і мріяв стати художником.

Минули роки, мрія ця здійснилася…

Давно це було… І якщо я через усе своє життя проніс у мистецтві щиру любов до високих духмяних трав, до сріблястих тополь, до красуні Ворскли з білими піщаними берегами і густою зеленю прибережного верболозу, до високого голубого неба і роздолля рідних степів, то цим я зобов’язаний славним великим митцям, дорогим землякам моїм. Ім’я Котляревського між них сяє зорею» (Павло Горобець, художник-пейзажист).

Що ви переживали чи які почуття переповнювали вас, коли ви слухали спогади художника й переглядали уривок з п’єси?

III. ОголошенняТемиЙМетиУроку, ЗачитуванняЕпіграфа

Поміркуйте і скажіть, чи немає в словах Євгена Сверстю-ка й Максима Рильського відповіді на запитання: «У чому сила впливу п’єси «Наталка Полтавка» на читачів (глядачів)? У чому причина її тривалого сценічного життя? Яке значення має творчість І. П. Котляревського?»

Відповіді учнів.

IV. СприйняттяЙЗасвоєнняУчнямиНовогоМатеріалу

1. Слова вчителя

П’єса «Наталка Полтавка» — один з найулюбленіших у народі драматичних творів. Від часу її появи 1819 р. і першого друкування 1938 р. і до наших днів вона не сходить зі сцени. Її мають у репертуарі усі професійні театри України й багато які в інших державах. З великим успіхом вона йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишинева, Мінська, Риги, Таллінна, Вільнюса. Під час вистави у Варшаві на прохання глядачів драму показували двічі на день при переповненому залі. «Наталку Полтавку» вітали Париж, Лондон, Загреб, Нью-Йорк, Відень, Сідней, Торонто та інші столиці світу. У наш час так саме вона йде з незмінним успіхом на сценах Італії, Німеччини, США, Англії, Румунії, Угорщини,


А фільм «Наталка Полтавка» в Нью-Йорку йшов протягом трьох тижнів, і щодня його відвідувало до 10 тисяч людей.

Усе це свідчить про величезну популярність п’єси, що «прама-тір української драматургії» стала надбанням світової театральної культури.

А таємниця, що забезпечила довголіття та нев’янучу красу «Наталки Полтавки», криється в народності.

Як ви вважаєте, що таке народність твору? Відповідаючи, користуйтесь знаннями, набутими на попередніх уроках.

2. Уточнення й узагальнення відповідей за допомогою таблиці «Народність драми «Наталка Полтавка», які є на кожній парті (див. додаток до уроку)

Видатний український письменник Олесь Гончар назвав п’єсу вранішною зорею українського театру й рідкісно гармонійним творінням мистецтва й зазначив, що із «цієї народної першоп’є-си кожне нове покоління черпає науку почуттів, моральні взірці кохання, людської краси, благородства».

Слід сказати, що над музичним оформленням «Наталки Полтавки» працював геніальний М. Лисенко. Крім нього працювало ще багато композиторів слов’янського світу. Сценічну славу п’єсі творили корифеї українського театру М. Садовський, П. Сакса-ганський, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Стариць-кий, М. Заньковецька, російський актор М. Щепкін.

5. Робота над розкриттям питання значення творчості І. П. Котляревського, ушанування пам’яті

(Учні записують і коментують виписані висловлювання про значення творчості письменника.)

«Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце. І ожив організм народний, розпустилося коріння, знову зацвіли квіти, зацвіли і не в’януть. З його творів забуте й закинуте під сільську стріху слово, немов фенікс із попелу, воскресло знову і голосно залунало по широких світах» (М. Коцюбинський).

Не забувай того, хто сміло, Із ясним сміхом розбудив І розгорнув ширококрило Понад землею рідний спів.

(М. Рильський)

«Земний уклін тобі, наш великий батьку, Іване Петровичу! Ти зачав нашу солов’їну літературу, ти став її окрасою і гордістю,


І щасливий той, хто гідний її продовжувати» (Григорій Гришко, поет).

«Справді великі твори мистецтва і поезії мають одну дивну якість: вони не старіють. Навпаки, з плином часу розцвітають усе новими барвами…

І. Котляревський справою свого життя — «Енеїдою», «Наталкою Полтавкою» — переміг простір і час. Він і сьогодні з нами, він подає нам руку, він разом з нами…» (Б. Тирганов, перекладач, м. Москва).

«Котляревський має винятковий вплив на своїх сучасників і на українську спільність … не завдяки самому талантові й майстерності. І в «Енеїді», і особливо в «Наталці Полтавці» та «Мос-калеві-чарівнику», він утвердив високе почуття людської гідності, без чого не можна було б думати про відродження культури пригнобленого й полонізованого краю» (Євген Сверстюк).

«Він перший почав писати мовою, якою говорило населення цілого краю, але якою не писали. Він зробив м’яку, виразну, сильну, багату мову літературною, і українська мова, яку вважали лише місцевим наріччям, з його легкої руки зазвучала так голосно, що звуки її рознеслися по всій Росії. А на ній потім співав пісні Кобзар Шевченко» (Володимир Короленко).

3. Запитання

Як мова В. Короленка перегукується зі словами М. Рильського, винесеними як епіграф?

Справу, розпочату І. Котляревським — і літературну, і суспільну,— геніально продовжив Т. Шевченко. Наш народ глибоко шанує пам’ять про зачинателя нової української літератури й літературної мови.

4. Відкриття пам’ятника І. Котляревському

1903 р. у століття з дня виходу «Енеїди» перетворилося на величезне свято. У Полтаву з’їхалися гості з усієї України, з багатьох місць Росії, з-за кордону. Прибули Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Панас Мирний, Василь Стефаник, Володимир Короленко, Михайло Старицький, Олена Пчілка.

(Учні розглядають фотографії пам’ятника і групи українських письменників.)

У 1925 році в Полтаві відкрито літературно-меморіальний музей письменника. Ім’я І. Котляревського присвоєно театрам, бібліотекам, вулицям.

Тріумфом української культури стало відзначення 200-річчя від дня народження письменника. Цей ювілей за ухвалою Все-


Світньої ради миру та ЮНЕСКО святкували всі народи світу. Це засвідчило великий вклад українського письменника в передову культуру людства.

5. Читання учням напам’ять поезії М. Вороного

«На свято відкриття пам’ятника Іванові Котляревському»

V. ПідсумокУроку

1. Прокоментуйте слова

Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! Хто ж на поклик його озоветься? З поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? То Іван Котляревський сміється.

2. Розгадування ребусів, головоломок

3. Слово вчителя

Завершити наше знайомство з І. П. Котляревським хочу слова ми українського письменника Григора Тютюнника: «Нема на сві ті нації, яка б не утвердила себе, не відкрила себе через поета — від Гомера і до сьогодні. Я складаю глибоку шану перед Іваном Петровичем Котляревським — відкривачем України і українців, їхньої мови, пісні, слави. Хай святиться ім’я його в віках!».

VI. ДомашнєЗавдання

1. Упорядкуавти й осмислити записи в зошитах.

2. Опрацювати матеріал підручника, зіставити з почутим на уроці.

3. Скласти тестові завдання або завдання вікторини за життям і творчістю І. Котляревського, ребуси, кросворди (за бажан ням).