Мета уроку: дати учням основні відомості про тварин, ознайомити з тваринами нашої місцевості, тваринами, що охороняються законом. Виховувати дбайливе ставлення до тварин.

Обладнання: ілюстрації тварин, картки (звірі, птахи, комахи), Червона книга.

Хід уроку

1 Актуалізація знань учнів та повідомлення теми уроку.

Відгадайте загадки:

Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (Їжачок)

Огрядна, боката, молоком багата. (Корова)

Зимою спить, літом бринить, понад садом літає, мед збирає. (Бджола)

- Як можна назвати одним словом їжака, корову, бджолу?

На сьогоднішньому уроці ми з вами ознайомимось з тваринами, умовами їх життя.

2 Бесіда з елементами розповіді про тварин з використанням таблиць.

- Які тварини належать до диких? Свійських?

- Чому тварин називають свійськими?

- Яких свійських тварин ви бачили?

- Як доглядають свійських тварин?

- Чому люди розводять свійських тварин?

Зі свійських тварин населення розводить велику рогату худобу, свиней, овець, коней, кіз, кролів. Основними видами свійської птиці є кури, гуси, качки, індики. Давніми друзями людей є собаки.

- Яких тварин називають дикими?

- Які умови потрібні для життя тварин?

- Чому тварин належать до живої природи?

Тварини – частина живої природи, серед них є хижі і травоїдні, їм, як і рослинам, потрібна їжа, вода, повітря, тепло. Світ тварин дуже різноманітний. Тварини заселяють не тільки поверхню суші, а й живуть у глибоких норах, печерах, на деревах, літають у повітрі. Безліч тварин пристосувалися до життя в річках, озерах, морях, океанах. Є тварини великих розмірів (слони, кити) і маленькі (комахи-попелиці). Тварини не можуть добувати собі їжу з неживої природи, як рослини. Вони живляться або рослинною (травоїдні), або тваринною їжею (хижаки). Є тварини, які живляться і рослинною, і тваринною їжею (їжаки, ведмеді).

3 Гра «Уяви собі, що звірі заговорили».

4 Розповідь учителя про тварин нашої місцевості.

У кожній місцевості проживають різні види тварин.

У наших лісах водяться зайці-русаки, лисиці, козулі, кабани, білки, лісові куниці, лісова і сіра миші, кроти. Навесні тишу лісів порушує багатоголосе птаство. Повертаються з вирію шпаки, трясогузки, зозулі, мухоловки. До води прилітають качки, кулики, чайки.

Поблизу водойм повільно походжають довгоногі лелеки. У лісах водяться трав’яна жаба, квакша, ропуха. Влітку та восени під гнилими колодами, пеньками скупчуються ящірки і звичайні гадюки, які тут і зимують. Живуть у лісі в мурашниках руді мурашки. Серед мешканців лук і річкових долин розповсюджені степові жайворонки. Тут гніздяться сороки, шуліки, на водоймах багато диких качок, гусей, куликів. У водоймах області водяться щуки, карасі, судаки, лящі, коропи, соми.

5 Розповідь учителя про захист тварин.

Рідкісні види тварин занесені до Червоної книги. Червона книга – це перелік видів тварин і рослин, яким загрожує повне знищення. Тому тварини і рослини, занесені до Червоної книги, охороняються законом і їх забороняється знищувати.

Серед них – куниця лісова, тхір степовий, борсук, видра, лелека білий, чапля сіра, лебідь-шипун, ластівка берегова, ящірка прудка.

Для збереження окремих видів тварин створюються заповідники. Заповідні території – це значні площі, де охороняють тварин і рослини.

Кожен з нас повинен знати, як поводитися у спілкуванні з тваринами. Більшість тварин небезпечні, їх потрібно триматися осторонь. Багато тварин – переносники небезпечних хвороб (сказ, лептоспіроз). Але тварини потребують від людей допомоги і захисту.

Як люди допомагають тваринам?

А як тварини допомагають людям?

6 Опрацювання оповідання «Велика бура собака»

7 Підсумок уроку.

Ми повинні дбайливо ставитись до тварин, допомагати і охороняти їх і нагадувати про це дорослим.

Додатковий матеріал

Гра «Уяви собі, що звірі заговорили».

Мета: закріплення знань про життя тварин.

Завдання: Розповісти про життя тварин від першої особи.

Обладнання: картки із зображенням диких і свійських тварини.

Учень витягує картку з зображенням дикої або свійської тварини і від першої особи розповідає про її життя.

Виграє той, хто найточніше і найповніше розкриє суть питання.

Б. Грищенко

Велика бура собака

У Канаді багато великих лісів і там водиться всякий звір. Одного разу восени невеликий хлопчик, пообідавши, пішов собі в ліс по ягоди. Потроху-потроху та й зайшов далеко від хати. Нарешті стало смеркатися і хлопець повернув назад, щоб йти додому. Пішов якоюсь стежечкою. Повернув на іншу. Ішов, ішов, а хати все немає. Тоді хлопець зрозумів, що заблукався...

А тим часом удома кинулися його і батько з матір’ю пішли шукати в ліс. Усю ніч виходили лісом, шукали, гукали – і не знайшли. Вернулися додому і попрохали сусідів допомогти їм шукати. Шість днів шукали і не знайшли...

Сьомого дня вранці сусіди сказали, що вже не будуть більше шукати, бо видима річ, що хлопець загинув. Але батько й мати не кинули шукати... Стомлений батько сів відпочити на товстелезній дуплинастій деревині, що лежала на землі. Коли це щось заворушилось у дуплі. Він помацав рукою і намацав дитячу голівку. Глянув, аж то його хлопчик живий ще, але дуже знесилений... Хлопчика забрали з дупла і понесли додому. За кілька днів він зовсім одужав.

- Що ж ти їв, синку? – питалися його.

- Ягоди, самі ягоди, – відказав хлопчик.

- А тобі ж холодно було вночі?

- Ні, тепло, бо в дуплі спала й велика бура собака і мені тепло було від неї.

Батько з матір’ю і сусіди ззирнулися: собак на хуторі було небагато, а бурої не було ні одної. Виходило так, що в дуплі певне жив ведмідь і ласкаво дозволив хлопцеві ночувати в себе.

Хлопчик виріс, одружився і було в нього троє дітей. І вони страх як любили слухати батькове оповідання про те, як він гостював у лісі у великої бурої собаки.