Той факт, що й у творчості А. П. Чехова, і у творчості А. И. Куприна є оповідання під тим самим назвою, наводить нас на думку про перспективність їхнього порівняльного аналізу. Ми зможемо краще зрозуміти особливості творчості обох письменників, спостерігаючи розходження в розгляді близької теми, характерів персонажів і їхнього побутування. Оповідання «Тапер» Чехова було вперше надруковане в журналі «Будильник» . Без зміни «Тапер» увійшов у збірник «Перші оповідання», але в Зібрання творів Чехов його не включив. Головний герой оповідання - тапер, що співається, колишній студент консерваторії Петро Рубльов. Колись він подавав надії, але життя його не зложилася: «Їхав у Москву за дві тисячі верст, мітив у композитори й піаністи, а потрапив у тапери...»

У нього «незвичайно гострі, немов збуджені очі», «бліде... випита й поношена особа». Він розуміє всю принизливість свого положення: «Тапер, прислуга... офіціант, що вміє грати!», звик до брутальності замовників: «У купців тикають і на чай дають, і... анітрошки не кривдно!.. Колись, дійсно, боляче було, а тепер - плювати!»

Петра запросили грати на весіллі дочки відставного полковника Присвистова з купецьким сином Ескимосовим. Зненацька для самого Петра в нього зав'язується розмова про музику з однією панянкою, що, як виявляється згодом, не підозрювала, з ким вона розмовляє. Коли панянці пояснюють, що її співрозмовник тапер («...підпливає товста пава... і щось шепотить їй на вухо...»), вона «спалахує, хапається за щоки й, як ужалена, відскакує від рояля...». Якийсь час Рубльов намагається тримати себе в руках, «закочує вальси, кадри-монстри так гримучі марші», але раптом з ним трапляється істерика, і його випроваживают з будинку. Придя в номер готелю, де він живе, Рубльов розповідає про цьому «скандалі» своєму сусідові-письменникові (від його особи ведеться оповідання), такому ж невдасі, як він сам. Отут Рубльова наздоганяє другий приступ

Це оповідання не ставиться до самим знамениті творам Чехова, але в ньому знайшла своє відбиття одна з важливих проблем чеховської творчості - несподіваний протест людини проти навколишнього його життя. Основа сюжету «Тапера» - приступ щиросердечної хвороби в головного героя - одержала свій розвиток в одному із кращих і найбільш відомих оповідань Чехова - оповіданні 1888 року «Припадок».

Через п'ятнадцять років після чеховського «Тапера» був опублікований у газеті «Одеські новини» (1900, 25 грудня) однойменне оповідання Куприна. Сюжет оповідання заснований, як треба з авторської примітки, на реальному факті. Дія «Тапера» відбувається на святі Різдва в хлібосольному московському будинку Руднєвих. Хазяїн будинку Аркадій Миколайович Руднєв звичайно запрошував на ялинку оркестр Рябова, але в той рік він спізнився із замовленням. Із працею знайдений тапер виявляється чотирнадцятилітнім «блідим, дуже сухорлявим хлопчиком у старому мундирчике». Одним з гостей Руднєвих був Антон Григорович Рубинштейн. Аркадій Миколайович звертає його увагу на юного тапера. Рубинштейн зацікавився грою Юрія Агазарова (таке ім'я тапера). Оповідання закінчується так: «Реаліст у поношеному мундирі давно вже відомі тепер всієї Росії як один з талантливейших композиторів, а надзвичайний гість із царственою особою ще раніше заспокоївся назавжди від свого бурхливого, заколотного життя, життя мученика й тріумфатора. Але ніколи й нікому Агазаров не передавав тих священних слів, які йому говорив, едучи з ним у санях, у цю морозну різдвяну ніч його великий учитель».

Отже, ми бачимо, що оповідання-»тезка» зовсім різні по напрямку, загальному тону. Якщо в Петра Рубльова всі за, то в Юрія Агазарова, навпроти, всі спереду. Фінал чеховського оповідання відкритий, але реальний лише один варіант подальшої долі головного героя: Рубльов зіп'ється остаточно. Оповідання пронизане безвихідністю, тугою за втраченим надіям («...яка з мене дрянь вийшла...»). «Тапер» Куприна - оповідання про талант, що реалізувався, справджених надіях

Дія оповідання Чехова відбувається на тлі, враження від вульгарності якого підсилює трагізм долі головного героя. Наречений Присвистовой - «парвеню й мовежанр, свиня в ярмулці й моветон», і весілля відбувається тому, що «папаше з дочкою манже й буар хочуться». Сам Присвистів грубий; панянка, з якої розмовляє Петро, не розуміє нічого в музиці, але судить про неї з апломбом знавця. Настільки ж грубі й обмежені гості на весіллі. Особливо безглузді претензії цих персонажів на аристократизм

Під стать загальному настрою оповідання й опис погоди: «На вулицях грязюка, дощ, туман...» «Тапер» Куприна починається з великої експозиції, що займає майже третина тексту. Автор представляє нам членів щасливої сім'ї Руднєвих: дванадцятирічну Тиночку Руднєву, Лідію Аркадіївну й Тетяну Аркадіївну, Аркадія Миколайовича і його дружину Ирину Олексіївну. На ялинці до Юрія ставляться зовсім не як до «офіціанта, що вміє грати», всі (крім хіба що «противної гордячки» Лідії) співпереживають йому, беруть участь у його долі. Оповідання завершується ефектним «happy end».

Оповідання Чехова досить характерний для його творчої манери: відсутність фабули, відкрита фінал, лаконічність в описі побуту. Чеховське оповідання небагато коротше, але не можна сказати, що він уже: у своїх ранніх оповіданнях Чехов умів наділяти серйозний і глибокий зміст у малі форми

Петро Рубльов — типовий чеховський персонаж, тип ідеаліста, «точно знаючого, що добре, заради чого варто жити, але при цьому усе глибше потопаючого в бруді обридлого існування». «Тапер» Куприна близький до нарису, і автор усіляко підкреслює цю подібність. Авторська примітка: «Оповідання наш ставиться до 1885 року. До речі помітимо, що основна фабула його спочиває на дійсному факті, повідомленому авторові в Москві М. А. 3-виття, що близько знала сім'ю, названу в оповіданні вигаданим прізвищем Руднєвих», що надає оповіданню особливе зачарування. На відміну від «Тапера» Чехова, життєстверджуючий купринский оповідання ми з повним правом можемо назвати цікавою новелою. Як ми бачимо, порівняльний аналіз усього двох однойменних оповідань Чехова й Куприна дає нам багатий матеріал для вивчення особливостей їх творчості