Хід уроку

І. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

• Які види мистецтва ви знаєте? А художня література є мистецтвом? Свої міркування обґрунтуйте.

• Що намагалися відтворити письменники в літературі? Які художні засоби вони при цьому застосовували?

• Що відчуває людина під час читання художнього твору?

• Чому книга — це дорогоцінний скарб?

• Твори яких письменників ви пам’ятаєте і цінуєте? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на відповідні приклади.

• Яким, на ваш погляд, повинен бути художній твір, щоб він не

Втрачав актуальності?

(Відповідь надайте, застосовуючи прийом «Доміно». (Наприклад, художній твір — повчальний — цікавий, захоплюючий — життєвий — ...)

III. основний зміст уроку

IV. оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності школярів

1. Вступне слово вчителя

Шановні друзі!

Ми знову вирушаємо в цікаву, захоплюючу подорож. Скільки ви ще відчуєте, пізнаєте, навчитеся! Нові знайомства, герої, пригоди — все це завдяки книзі. Вона виховує в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, почуття патріотизму. Художній твір навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова, допомагає усвідомити його велику силу.

Тому я запрошую вас у подорож з книгою, яка перенесе читача в інші епохи, дозволить заглибитися в долю героїв, разом з ними радіти і печалитися, переборювати найтяжчі випробування, йти на героїчні подвиги.

Щасливих вам мандрів!

2. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини

2.1. Міні-дискусія. Обговорення питань.

• Що таке духовність? Чим вона вимірюється?

• Завдяки чому людина стає духовно багатою?

• Як книга впливає на внутрішній світ читача?

• Чи може книга перевиховати людину?

• Яким чином художня література допомагає кожному осмислити власні вчинки, поведінку, ставлення один до одного?

2.2. Вплив художньої літератури на читача.

Книга — це мудрий, розважливий, найвірніший друг людини, який супроводжує її протягом усього життя.

Та не лише всебічними науковими знаннями багата книга,— вона ще має чудесну властивість поглиблювати, розширювати й продовжувати наші літа.

Література вчить людину бути чесною, порядною, відповідальною, шляхетною, працьовитою...

Читання розвиває усне мовлення і мислення кожного, збагачує його почуття, формує активне ставлення до навколишнього світу, виступає важливим засобом спілкування і поглибленого вивчення художньої літератури.

Книга відтворює картини людського життя. У центрі кожного художнього твору — люди, їх життя, праця, думки і почуття. У літературних творах змальовуються на прикладі дійової особи вчинки, звичаї, поведінка, настрої і почуття не однієї якоїсь людини, а багатьох. Кожний твір — розповідь про внутрішній світ людей, про їхні взаємовідносини, настрої, прагнення і вчинки, думки і переживання. Книга впливає не тільки на розум, але й на почуття читача.

3. Функції літератури

Пізнавальна — людина є не тільки предметом зображення літератури, але й її метою. Читаючи художній твір, можна дізнатися про історичне минуле, звичаї, обряди рідного народу, культуру тощо.

Естетична (художня) — літературний твір впливає на почуття і переживання читача, викликає в нього задоволення, насолоду від його читання; у кожної людини є естетичне відчуття, прагнення до прекрасного.

Виховна — художній твір сприяє вихованню в читачів любові до рідного краю, праці, природи; до одних дійових осіб автор намагається викликати в читачів співчуття і любов, до інших — неприязнь, ненависть.

4. Багатозначність художнього образу, його різновиди

Сучасне життя важко уявити без художніх книжок. З їхніх сторінок на нас дивляться герої минулого й сьогодення, про яких цікаво і захоплююче розповідають автори-письменники, які є особливо обдарованими людьми. Саме вони відтворюють життя через індивідуальні художні образи або картини. Ці талановиті митці розкривають суспільні відносини, характери і переживання людей на прикладі конкретної особи, яка є і літературним героєм і ніби олюднює все зображуване.

Кожний письменник уважно вивчає навколишню дійсність. Все побачене і почуте він обдумує і визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також — що важливе, характерне, що другорядне, випадкове. У своїх творах письменник зображує важливі, характерні події, явища, риси вдачі людей, малює словами художні образи.

Художні образи бувають: образ-персонаж, образ-символ, зорові, слухові тощо.

Розглядаються типові явища життя, які знайшли відображення в конкретному образі; індивідуальні риси, притаманні персонажеві. 4.1 Зовнішній образ:

• Портрет — обличчя, міміка, жести, постать, манера поведінки;

• мова — теми висловлювань, форми мовлення (монологи, репліки в діалогах, «внутрішня» мова, листи);

• костюм.

4.2. Внутрішній образ:

Характер персонажа (сильний — слабкий, цілісний — суперечливий, вольовий — безвільний; він розкривається у вчинках, у ставленні до інших людей, до навколишнього світу).

Образ-символ — конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ, що має прихований зміст.

5. аналіз художнього твору (схема)

Приступаючи до аналізу художнього твору, в першу чергу необхідно звернути увагу на історичну обстановку, ситуацію ідейної, естетичної та філософської боротьби в суспільстві в період створення даного художнього твору. Необхідно при цьому розрізняти поняття історичної та історико-літературної обстановки; в останньому випадку маються на увазі:

• боротьба літературних напрямів;

• місце даного твору в низці інших творів автора; місце даного твору серед творів інших авторів, написаних у цей період;

• творча історія твору;

• оцінка твору в критиці;

• особливості сприйняття даного твору сучасниками письменника;

• оцінка твору в контексті сучасного прочитання.

Далі слід звернутися до питання про ідейно-художню єдність твору, його зміст та форму (при цьому розглядається план змісту — що хотів сказати автор, і план вираження — як йому вдалося це зробити).

Після чого з’ясовуються тематика, проблематика, ідея і пафос художнього твору, його композиція.

6. теорія літератури

6.1. Художній образ — специфічна для літератури (і мистецтва взагалі) форма відображення дійсності, у творенні якої основну роль відіграють почуття, мислення й особливості світосприймання автора-митця. Є образи-персонажі (людські постаті), образи-пейзажі (картини природи), образи-речі (описи предметів та обстановки) тощо.

6.2. Художній твір — кінцевий результат і продукт творчої праці письменника, написаний за законами красного письма. Художні твори і складають художню літературу.

6.3. Художня література (лат. — написане, від— буква) — вид мистецтва, що зображує дійсність, створює художні образи за допомогою слова; сукупність творів цього виду мистецтва (епос, лірика, драма).

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Художній образ у літературі — це те, що створюється за допомо

Гою:

А) слова; б) міміки і жестів; в) живопису; г) музики.

2. Естетичну функцію літератури ще називають:

А) філософською; б) художньою; в) емоційною; г) милозвучною.

3. Центром кожного художнього твору є:

А) пейзаж; б) опис інтер’єру; в) людина; г) історична подія.

4. Прихований зміст має образ:

А) персонаж; б) пейзаж; в) символ; г) кожний із зазначених.

5. Починаючи аналіз художнього твору, в першу чергу необхідно з’я

Сувати його:

А) ідейну спрямованість; б) композицію; в) проблематику; г) історію створення.

6. Художній твір пишеться за законами:

А) сьогодення; б) цензури; в) красного письма;

Г) визначеними Нестором Літописцем.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на ваш погляд, художній твір — кінцевий результат і продукт творчої праці письменника? Наведіть переконливі приклади.

2. Як ви розумієте прислів’я «Нема розумного сусіда — з книгою поговори»?

3. Письменників, митців художньої літератури називають людьми: а) легковажними; б) фізично розвиненими; в) душевно хворими; г) обдарованими.

Картка № 2

1. Дослідіть, яким чином художня література відтворює картини людського життя. Відповідь аргументуйте.

2. Доведіть або висловіть заперечення: художній образ — це літературний герой.

3. Продовжте прислів’я: «Хороша книга яскравіша за...»: а) промінь ліхтаря; б) золото; в) північне сяйво; г) зірку.

Картка № З

1. Порівняйте, чим виховна функція художньої літератури відрізняється від естетичної. Свої спостереження обґрунтуйте.

2. Як ви вважаєте, що необхідно знати і вміти письменнику для відтворення художнього образу?

3. Якої функції не має література?

А) Пізнавальної; б) економічної; в) естетичної; г) виховної.

VI. Підсумок уроку

У літературних творах усе замальовується за допомогою словесних художніх образів. Проте письменник не тільки малює словами образи людей, подій, явищ, предметів, а й виражає своє ставлення до них.