МЕта: з’ясувати особливості створення українських історичних

Пісень, проаналізувати програмові твори, дослідити, як у них зображені події історичного минулого; розвивати вміння виразного читання, висловлювати власні судження про те, за що народ увіковічив імена своїх героїв; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до національних героїв, прищеплювати учням такі якості, як сміливість, рішучість, сила волі, наполегливість.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: текст творів, історичний матеріал про національно-визвольну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань

1. Конкурс-гра «Чи все ви знаєте про художню літературу?»

Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в конкурсі-грі, проводиться жеребкування. Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд протягом 5–7 хвилин.

2. Закінчення конкурсу-гри. Підбиття підсумків

III. оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності школярів

IV. основний зміст уроку

1. Загальна характеристика історичних пісень (матеріал для вчителя)

Люди складають пісні з давніх-давен — з того часу, коли виникла звукова мова. У піснях ідеться про працю, природу, родинне життя, взаємини між людьми, а також і про важливі суспільні події, зокрема про боротьбу українського народу проти зовнішніх ворогів, і про видатних воїнів та полководців. З часом ця, оспівана в пісні, важлива громадська подія ставала історією, умирали видатні учасники її, давньою ставала й пісня, однак вона не забувалася — люди продовжували її співати. Так було в усі віки: події ставали історією, а пісні зберігалися в пам’яті народній, передаючись від покоління до покоління. Ці пісні в ХІХ ст., коли освічені люди почали записувати уснопоетичні твори, одержали назву історичних.

(Пісні, в яких зображено важливі події минулого та видатних осіб, називаються історичними.)

Історичні пісні виникали в різний час і зображували події своєї епохи, не кожна стара пісня є історичною, а лише та, у якій оспівуються важливі суспільні події та видатні особи, учасники цих подій.

Більшість учених виникнення історичних пісень відносять до ХV– XVI ст., пов’язуючи цей важливий вид народної творчості з боротьбою українського народу проти турецьких і татарських загарбників. Пісні ці в переважній більшості змальовують загальну картину боротьби, у них виступають збірні герої. Пісні пізнішого походження все більше наповнюються конкретно-історичним змістом.

У ХVII ст. було створено чимало історичних пісень, які оспівують народно-визвольну війну і возз’єднання України з Росією, боротьбу проти польської шляхти і місцевого панства. Тут виступають історичні особи — Богдан Хмельницький, Нечай, Богун, Морозенко й інші, що втілили в собі народні прагнення та ідеали. Всі вони оспівані як виразники волі народу, його сили і мудрості.

Справжні події історії правдиво відображені в піснях про стихійні селянські повстання та їх героїв — про галицьких опричників (Олекса Довбуш), про гайдамацькі повстання другої половини ХVIII ст. (Максим Залізняк, Іван Гонта). І хоч гайдамацький рух жорстоко придушено, образи гайдамаків — народних месників — продовжували жити в пам’яті народних мас, запалюючи на подальшу боротьбу з кріпосницьким ладом, з ненависним панством.

В історичних піснях, де йдеться про керівників стихійних селянських повстань, наприклад Кармалюка, в центрі — події класової боротьби народу проти гнобителів. Народ своїх улюблених героїв возвеличував, гіперболізував їхню силу, висловлював своє любовне ставлення до них.

В історичних піснях пізнішого часу зображена боротьба трудящих проти самодержавства.

Пісні про громадянську та Другу світову війни, про видатних людей тих часів, про важливі події в житті народу також стали вже історичними.

2. історична пісня «Зажурилась Україна»

2.1. Виразне читання твору.

2.2. Історія створення пісні.

Записано пісню в середині ХІХ ст. в Новомосковському повіті Катеринославської губернії.

Даний твір — про лихо татаро-турецьких нападів. З часом пісня зазнала значних переробок. Очевидно, заключна частина її, яка відрізняється своїм оптимістичним настроєм, створена пізніше, перед остаточним звільненням чорноморських берегів з-під турецького поневолення в другій половині ХVIII ст.

2.3. Тема: показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд.

2.4. Ідея: заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель.

2.5. Основна думка: лише одностайні дії всього народу можуть врятувати країну від зруйнування.

2.6. Жанр: історична пісня.

2.7. Опрацювання змісту твору в формі бесіди за питаннями:

• Які часи зображені в пісні? Що про це свідчить?

• Яких страждань зазнала Україна? (Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії — У полон забрано; Як зайняли, то й погнали До пана, до хана)

• Ким були оборонці рідного краю? Що вам про них відомо?

• Як козаки збиралися до бою з ворогом? Чи були вони впевнені у своїй перемозі?

• Якою зброєю вирішили скористатися захисники України в боротьбі з ворогом? Чому не всі з них мали якісне озброєння?

• Як розуміти закінчення твору?

• Для чого народ склав цю пісню?

2.8. Художні особливості пісні.

Метафори: «Зажурилась Україна», «слава не пропала». Риторичні оклики: «Дамо тому стиха лиха Та вражому турку!» «Оце ж тобі, вражий турчин, З душею розлука!».

3. Опрацювання історичної пісні «та, ой, як крикнув же та козак сірко»

3.1. Виразне читання твору.

3.2. Історична довідка про Івана Сірка, кошового.

Це був відважний козак, він усе своє життя воював з турками й татарами, бо їх уважав за найбільших ворогів України. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і так ослабив кримських татар, що вони вже потім не мали сили нападати на Україну. Тоді в степах над Чорним морем почали осідати перші поселенці з України, земля стала вкриватися селами, степи стали змінюватися урожайними полями.

Протягом 20 років боровся Іван Сірко проти турецько-татарських завойовників, змушував ворогів тремтіти за морем і за горами, а коли вони насмілювалися йти на Україну по ясир, тобто брати людей у неволю, козацький ватажок гнав їх геть з рідної землі аж у Крим. Рубаючи ворогів-нападників у полі й на морі, він наганяв їм такого переполоху, що грабіжники мусили кидати награбоване й мерщій рятувати своє життя.

Сірко — історична особа. Він — син козака з Мерефи Харківської області. Безліч переказів та легенд існує про нього. Ім’я його одна з легенд пояснює так. Іван нібито народився з зубами і, коли його проносили повз стіл, схопив пиріжок і з’їв. У народі прокотилася чутка: такий гризтиме ворогів, як пес Сірко. Прізвисько закріпилося за хлопчиком, потім стало іменем відважного козака.

Інша легенда розповідає, що Сірко перемагав не тільки людей, а й чортів. Річка Чортомлин нібито тому так зветься, що в ній Сірко убив чорта, який хлюпався у воді. Чорт тільки клюкнув ногами, коли кошовий луснув його з пістоля.

Що ж розповідає про нього історія? Вперше на історичну арену Сірко виступив як вінницький полковник. А вже через 3 роки очолив Січ.

Мужній полководець брав якнайактивнішу участь у Визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648–1654 рр.

Пізніше Сірко очолив повстання проти царських воєвод. У цій жорстокій сутичці загинув улюблений його син Петро. Сам же кошовий попав у царську немилість і був засланий за непокору до Сибіру.

Та хоч цар побоювався Сірка й не любив за волелюбство, проте у грізний час згадав про засланця. Коли 300 тисяч турків перейшли Дунай та хмарою посунули на Україну, запорожці зажадали від царського уряду повернення на Січ грози бусурманів Сірка. Цар змушений був поступитися.

Щоправда, перед тим, як звільнити Сірка, цар запросив його до своїх палат і змусив дати присягу на вірність царській величності. Він знав, що лицар Сірко ніколи не порушить свого слова.

Сірко здійснив кілька походів на Кримське ханство й причорноморські турецькі фортеці. Завдавши ворогам величезних втрат, запорожці визволили з неволі багатьох полонених.

Недарма називали бусурмани Сірка Урус-шайтаном, тобто українським чортом. Для ворогів він справді був страшнішим за нечисту силу. Для рідної ж землі Іван Сірко був вірним оборонцем та захисником.

Іван Сірко помер 1680 року на Чортомлинській Січі. Його могила є там донині в селі Купелівці, а на могилі камінь з написом. Народ говорить, що там лише одна рука Сіркова, а він сам ходить по світу і допомагає українським військам побивати ворогів.

3.3. Тема: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.

3.4. Ідея: уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська.

3.5. Основна думка: народ завжди складає пісні про тих, хто віддав своє життя заради вільної і щасливої України.

3.6. Жанр: історична пісня.

3.7. Аналіз змісту твору. Бесіда за питаннями:

• Які часи оспівані у творі?

• Як Сірко поводить себе з військом? (Звертається до них: «Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодії...»)