"Урочистий спокій" - це якість святого духовного миру, що володіє здатністю освячувати "все дієприкметникове йому й з нього витекающее"8, тобто організовувати навколо себе життєвий простір. Дійсно, пейзаж "цвинтаря родового" у селі виконаний того спокою, якому підпорядковано всі навколо: селянин проходить із молитвою й з подихом як пропливає, образ труни одержує епітет "важливий", асоціативно пов'язаний з "урочистим спокоєм", над цими "важливими трунами" коштує "широко" дуб. "Широко" тут означає вільно, просторо, на відміну від "тісно", "невільно" (на міському цвинтарі), що підтверджується й згадуванням його в попередньому рядку

Сам по собі образ дуба, що завершує вірш, є особливо значимим і завжди залучав дослідників

Безсумнівно, що він символізує тут перемогу життя над смертю, прилучення людини до Божественного, вічного початку миру. Але це "загальне" значення образа, на наш погляд, можна й конкретизувати, якщо "поставити" його в контекст вітчизняної духовної традиції, на що указует далеко не випадкова дата написання - 14 серпня - і особливий час - осінь, уведене Пушкіним у пейзаж "Коли за містом замислений я броджу...".

У творчості Пушкіна образ осіни має особливу якість сакральності, що має конкретне духовне значення жертви, хреста, про що докладно писав В. С. Що Не Пам'ятає9, на що вказував і Ю. М. Лотман. Образ осіни у творчості Пушкіна внутрішньо пов'язаний з образом смерті на "цвинтар родовому" своєю трансцендентністю, переходом від умирання (літа) до початку церковного новолетия, від початку церковного новолетия (вересень) до подальшого розвитку річного кола

Осінь зв'язується у свідомості поета й з жертвою ("Настала осінь золота. //Природа трепетна, бліда, //Як жертва пишно прибрана...". Осінь - перехід від умирання до відродження, жертва. Цей спектр значень образа співвідносимо з датою написання вірша, вірніше, з тими подіями, на які ця дата вказує. 14 серпня по нов. стилі - початок Успенського Поста, що закінчується святом Успения Божией Матері. Але 14 серпня нов. стилю - це й церковне свято Походження (Изнесения) Чесних Древ Животворящого Хреста Господня. Примітно тут і те, що саме восени Церква ще раз згадує про Хрест у святі Спорудження Хреста Господня. Таким чином, августовско-осінній природний цикл освячується Хрестом і сакрализует Їм земний простір життя. "На цвинтар родовому" тема хреста незримо присутній і в самому осінньому пейзажі, і в образі могил, осінених хрестом, і, нарешті, у вічному житті древа - дуба, що широко коштує над урочистим спокоєм могил. Цей конкретний зоровий образ дерева указует на інше древо

У стихирах на Спорудження Честнаго й Животворящаго Хреста присутній саме такий образ перетвореного, зціленого древа, що спокусив Адама: "Кровию Божиею отрута зміїв відмивається, несправедливим судом праведникові осуждену бившу: //древом бо подобаше древо исцелити.... Образ дуба як символу перетвореної ("зціленої") природи, що одержала якість святого нескінченного життя, завершує простір Будинку

Тут земна горизонталь осінилася вертикаллю, і це перетинання дольнего горним утворить хрест, прообраз Хреста, що перетворить і одухотворяє людини й природу. Саме таке місце в земному просторі стає будинком мандрівника, що знаходить у Батьківщині земному Батьківщина Небесне

Здатність російської людини "жити на землі з очами, спрямованими до Неба"12 - так визначив архим. Костянтин (Зайцев) духовну основу вітчизняного укладу. Саме ця якість і формує феномен Будинку в художньому світі Пушкіна, що прагне до сполучення святому й повсякденного й прилученню побуту людини кбитию.

Образ Будинку у творчості Пушкіна є художнім вираженням тим російської словесності. У зв'язку із цим тема Будинку не тільки у творчості Пушкіна, але й взагалі в російській літературі стає найбільш важливої для розкриття художнього миру вітчизняної класики. "Образ Будинку в "Горі від розуму""; "Образ батьківщини батьків" (Грибоєдов); "Образ мандрівника Чацкого"; "Образ Будинку в поезії Лермонтова"; "Тема сім'ї й образ Будинку в "Мідному вершнику", "Капітанській дочці", "Євгенії Онєгіні""; "Образ Будинку в пізній ліриці Пушкіна" - от лише трохи можливих тим творів по літературі, що відповідають шкільному базисному компоненту

У зв'язку з тим, що образ Будинку є одним із ключових у російській літературі й культурі, нами разом з педагогічним колективом школи "Московіти" на підставі написаного посібника "Знаходження Батьківщини: російська словесність першої половини XIX в." розробляється програма шкільного інтеграційного курсу "Знаходження Батьківщини", що включає в себе межпредметние зв'язку (російський мова, література, історія, МХК).

Ця програма складається з декількох проектів, що включають у себе діяльність учнів у різних творчих сферах, об'єднаних загальною темою "Знаходження Батьківщини".

Протягом ряду років у школі в ім'я апостола і євангеліста Іоанна Богослова й школі-пансіоні "Плесково" разом з педагогічним колективом цих навчальних закладів здійснювалися розробка й впровадження програми "Знаходження Батьківщини" для шкільного курсу російської літератури, де центральним є образ Будинку й поетика його втілення в російської словесності в XX в. Також у школі-пансіоні "Плесково" у цей час діє постійний семінар для вчителів, присвячений духовно-моральному змісту курсу "Знаходження Батьківщини".

Таким чином, конкретна тема "Образ Будинку в пізній поезії Пушкіна" є однієї з фундаментальних і практично значимих, що допомагають освоєнню спадщини російської культури в гуманітарному циклі шкільного базисного компонента