Мета: Розширити знання учнів про орган зору — очі та орган слуху — вуха; розвивати вміння спостерігати за різними ознаками (Розміром, формою, кольором предметів, відстанню між предметами); вчити дізнаватися, рухається чи нерухомий предмет, далеко він чи близько, виявляти властивості обстежуваних предметів; розвивати чутливість слуху (Вміння розрізняти приємні та неприємні звуки, крапання, шум, шарудіння, дзюрчання, гуркіт), а також уміння слухати інших людей; сприяти розвитку вмінь розпізнавати різноманітні форми предметів, знаходити між ними подібне і відмінне, виділяти істотні ознаки; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я, до оточуючих; переконувати дітей, що носити окуляри не соромно.


Хід проведення

1. Вправа «Погода».

— Тепло чи холодно надворі?

— Яке небо?

— Чи є дощ?

2. Робота із загадками.

• Було собі два брати Й обидва Кіндрати, Через доріжку живуть, а один одного не бачать. (Очі)

• Маленьке, кругленьке, а весь світ бачить. (Око)

• Два віконця маємо, Добре про них дбаємо, Обидва близько себе, Як зорі до неба. (Очі)

• Прийшла біда — тече вода. (Око, сльози)

— Яка відгадка до усіх цих загадок?

Методом «мозкового штурму» з’ясуйте, для чого потрібні очі. (Щоб

Сприймати світло; розрізняти колір предметів, їхній розмір, форму; дізнаВатися, далеко вони чи близько, рухаються чи ні тощо.)

Порада вчителеві

«Мозкова атака», або «мозковий штурм» («брейн стромінґ»), — це метод заохочення до творчої активності та швидкого генерування великої кількості ідей. Всі нові ідеї записуються, проте не давайте їм оцінки. Свої власні ідеї висловлюйте лише тоді, коли потрібно заохотити учнів до дії.

Цей інтерактивний метод колективного обговорення спонукає учасників виявляти власну уяву та творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити декілька розв’язань конкретної проблеми. Оскільки під час цієї вправи висловлюються тільки бажаючі (найчастіше це одні й ті ж найактивніші учні), то вчитель може запропонувати учням форму роботи «Коло», яка дає можливість всім присутнім на уроці дітям висловити свій варіант відповіді, хоча під час цієї форми роботи обов’язково відповіді будуть повторюватися.

3. Робота за підручником (С. 7).

1) Учитель читає статтю про очі, після чого доповнює відповіді учнів про те, яку роботу виконують очі.

2) Вправа на спостережливість. Учні розглядають малюнки і знаходять 6 розбіжностей.


4. Гра «Що змінилося?»

На набірне полотно виставити предметні малюнки. За командою

«День-ніч» учні заплющують та розплющують очі. Учитель змінює порядок, кількість предметів і запитує, що змінилося. Варіант цієї гри описаний у підручнику (С. 94).

5. Розповідь учителя.

— Зір легко зіпсувати, особливо в дитячому віці. Якщо ти читаєш при

Поганому освітленні або лежачи, без відпочинку дивишся телевізор, граєш у комп’ютерні ігри, твої очі стомлюються, а отже псується зір.

Учи уроки при денному світлі, а якщо потрібно щось прочитати або написати увечері, то вмикай настільну лампу. Пам’ятай, що світло від неї повинно падати зліва і не сліпити очі.

Щоб перевірити відстань від очей до книжки чи зошита, постав руку ліктем на стіл, а кінчиками пальців торкнися скроні. Саме такою і має бути відстань, на якій потрібно тримати книгу, класти зошит.

Споживай більше овочів і фруктів, розглядай обрій, хмари, зірки. Це корисно для твоїх очей.

6. Робота в зошиті з друкованою основою (С. 7).

Завдання 3

Учні роздивляються малюнки і складають речення про те, що роблять

Діти на кожному малюнку, розповідають, від чого псується зір.

7. Робота за підручником (С. 8–9).

Учні відгадують загадку, перевіряють, чи можуть із заплющеними очи

ма розбірливо написати своє ім’я. Необхідно скористатися загадкою про

сльози, вміщеною у підручнику (С. 95).

Щоб вчити учнів виділяти істотні ознаки, запропонуйте розглянути малюнок-переплутанку і довести, що на ньому не так. (На малюнку — 5 переплутанок.)

Розвивати зорову пам’ять, уміння знаходити між предметами подібне і відмінне допоможуть вправи (С. 9). Працюючи над першою вправою, можна запропонувати учням намалювати малюнки, які запам’ятали, на дошці, а іншим учням назвати їх. або можна виконати цю роботу в групах — хто більше запам’ятав.

Виконуючи другу вправу, запропонуйте учням назвати одним словом групи предметів, доповнити цей ряд своїми словами.

У ч и т е л ь. Деякі люди змушені носити окуляри, тому що у них слабкий зір. При короткозорості людина чітко бачить тільки ті предмети, які знаходяться близько від неї, при далекозорості — тільки віддалені. Лікар-офтальмолог (або окуліст) визначають, чи поганий зір і наскільки, чи потрібні окуляри і які саме.


Точну дату винайдення окулярів не знає ніхто, але вже у XIII ст. ними користувалися у Європі та Китаї. Особливо популярними вони стали у XV ст., коли з’явилися книги і люди почали багато читати.

• Сидить Пахом на коні верхом. Книги читає, а грамоти не знає. (Оку

ляри
)

Вправа «Мікрофон» — Чи соромно носити окуляри? Висновок. Окуляри носити не соромно. Вони лікують очі.

Робота в групах

Складання порад у підручнику (С. 8).

• Не можна дивитися на яскраве сонце без темних окулярів.

• Не можна довго дивитися телевізор.

• Не працюй за комп’ютером понад 30 хвилин.

• Під час письма сиди рівно.

• Будь обережним із гострими предметами.

• Лежачи не читай.

8. Фізкультхвилинка.

Весела Перерва

Фізкультуру любим дуже,

Тож вставай з-за парти, друже.

(Встати, зробити декілька кроків на місці)

Вгору руки підніми,

(Руки вгору)

Вгорі пальцями струсни.

(Стряхнути пальцями)

Спину добре розправляй

(Прогнутися назад)

І на місці пострибай.

(Пострибати).

Потім вмій тихенько сісти.

(Сісти на своє робоче місце)

9. Гра «Хто краще чує».

Щоб розпочати розмову про орган слуху — вуха, проведіть гру «Хто

Краще чує».

Запропонуйте дітям заплющити очі, зосередитися і намагатися запам’ятати всі звуки, які вони почують протягом однієї хвилини. Потім діти розплющують очі і називають все, що вони почули. Перемагає той, хто почув більше звуків.

Попросіть дітей зосередитися і намагатися почути, як працює їх організм: як стукає їх серце, які звуки видають під час руху суглоби тощо. Після цього діти розповідають все, що вони почули, а також про звуки свого організму.


10. Відгадування загадки. Самі мовчать, а нам допомагають почути тих, Хто розмовляє й весело співає. (Вуха)

11. Робота в групах. Складання розповіді «Для чого потрібні вуха…»:

А) людині;

Б) слону;

В) кажану;

Г) зайцю.

12. Розповідь учителя і слухання музики.

— Приємно бувати у лісі. (Учні розглядають перший форзац підручника.)

— Які звуки там можна почути? (Діти розповідають за малюнком і чиТають склади, що імітують звуки тварин.)

У лісі можна почути спів птахів, стукіт дятлу, кумкання жаб, шелест листя, шум вітру, дзижчання метеликів, гудіння бджілок і джмелів, які збирають із квітів нектар. (Грамзапис.) Прийшовши у місто (село), ми чуємо шум машин, гамір вулиці. Усі ці звуки людина розрізняє за допомогою органів слуху —вух.

13. Робота за підручником (С. 13).

1) робота за малюнком.

— Що зробила дівчинка? (Затулила вушка руками.)

— Закрийте і ви свої вушка руками. Що змінилося? (Не чути жодних звуків.)

— У чому нам допомагають вуха? (Розрізняти звуки.)

— Що можна почути в класі?

— Які звуки ми чуємо вдома? На вулиці? У лісі?

— Які звуки видають півник, джміль, поїзд, машина, трактор?

— Чи можна відтворити звуки птахів, комах?

Читання та обговорення казки «равлик і дощик».

— Назвіть дійових осіб казки. Хто першим постукав до хатинки равлика?

— Як стукав Жук?

— а як постукав Їжачок?

— Як ви гадаєте, чому равлик не відчинив двері Жукові та Їжачку?

— Як стукав Дощик?

— Чому равлик відчинив йому двері?

— Чий голос був приємним?

— Назвіть приємні і неприємні для вас звуки.

— Відтворіть ті звуки, які вам подобаються.

2) Вправа «Мікрофон».

— Чого навчила вас ця казка?


14. Розповідь вчителя з елементами бесід.

— Чи бачили ви страшні фільми?

— Які звуки і музика використовуються в них?

— а якщо під час такого фільму вимкнути звук, або увімкнути веселу музику, чи буде так страшно?