Мета: Виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин: забарвлення листя, листопад, зміни в трав’яному покриві; встановити причини, що зумовлюють ці зміни; розвивати спостережливість, уміння


Порівнювати, узагальнювати; ознайомити дітей з охороною здоров’я восени; виховувати дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров’я.

Обладнання: Термометр, загадки, ігри.

Тип уроку: Урок-екскурсія.

Хід уроку

I. Підготовка учнів до екскурсії

Екскурсію можна провести у ліс або парк. Учитель завчасно ретельно вивчає, які саме об’єкти живої та неживої природи зможуть побачити учні.

Діти вивчають вірші, народні прикмети про осінь.

Пригадати з учнями правила поведінки в лісі.

II. Проведення екскурсії

— Відгадайте загадку:

Хто вона, ота красуня

В золотім намисті,

Що без пензля і без барв

Скрізь малює листя?

На деревах листя те

Так блищить, мов золоте! (Осінь)

— Яка зараз пора року?

— Які осінні місяці ви знаєте?

— Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

— Назви місяця вересня в основному пов’язані із його особливостями:

у римлян його називають «септембер» через його порядковий номер.

Давньоруська назва цього місяця — Ревун, марень (хмурень), А українська його назва походить від слова «врасень» — іній. Зустрічається й інше його ім’я — «маїк», що бере свій початок від слова «май», бо о цій порі озимина ніжними пагонами вкриває ниви, відбувається повторне цвітіння багатьох рослин.

Назва «жовтень» закріпилася в літературній мові у ХІХ ст. раніше в народі його справедливо називали Рум’янцем осені, корінником (середній кінь у трійці), «місяцем голої землі, крижаних денців, мокрого снігу». а ще йому було присвоєно назву «брудник», бо ані колеса, ані полоза не любить.

У римлян цей місяць був восьмим за порядком (від лат. «окто» — Вісім), тому й назвали його «октобером», а в російській мові «октябрем».

Одвічна слов’янська назва «листопад» вживається в шести мовах. У ХХ ст. ця назва закріпилася за 11-м місяцем року і в українській мові, хоча до того супроводжувала десятий. За холодні і короткі дні листопад ще називали Куцнем, місяцем безлистої зими, листогнієм, напівзимником,


Місяцем «зніми одяг», Роздягальником, присмерком року. У російській мові назва «ноябрь» походить від латинського «новембер» — дев’ятий місяць у давньоримському календарі.

— Які дні восени?

— Чи часто віє вітер?

— а яке осіннє явище ми часто спостерігаємо, ви узнаєте, відгадавши загадку.

• Йшов Мокрисько — довгі ноги, Вп’ялись ноги у пісок. Заблищали всі дороги, Одяг враз увесь промок. (Дощ)

— Яке зараз небо?

— Як гріє сонечко — сильніше, ніж декілька днів назад, чи слабше?

— Яка зараз температура повітря? (Вимірювання температури повітря За допомогою термометра.)

— Як, за вашими спостереженнями, змінилась погода у нашій місцевості порівняно з літом?

Діти висловлюють свої думки. Вчитель підсумовує, читає вірш Т. Маринчук «Пісня дощу» та просить учнів запам’ятати ознаки осені, про які згадує поетеса.

ПІСНЯ ДОЩУ

Враз кудись сховалось сонце: Починає дощ танок. Стука пальцем у віконце, Мить — і дах увесь намок. Заспівав осінню тугу Тихим шумом у дубах І побіг мерщій до лугу, Побувати встиг в ярах. Змалював сумну картину Мокрим пензликом в саду, В багрянець одяг калину, Вкрив осички до ладу. Стали жовті ясеночки, Спить ставочок край села, Поросли в ліску грибочки, Золота пора прийшла! Та дощу не до зупину: Ллє і ллє він день у день. розігнав дрібну пташину, Тихо крізь — анітелень. Всі дерева мокрі й голі, Поруділа травка вкрай. Пусто й холодно у полі — Вже зібрали урожай. Дощ стежини самотужки Мокрим снігом застеля.


Вранці крізь скляні калюжки Промерзає в сні земля. Дощ стомився, натрудився, Зупинився відпочить, Листям зірваним укрився, Заховався... і мовчить.

— Як змінився ліс? Зверніть увагу, який він гарний восени, вкритий

золотом і багрянцем. Наш народ про цю чудову пору року склав багато

загадок, прислів’їв, приказок. Давайте пригадаємо деякі з них.

• Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь)

• Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає.

• Як листя жовтіє, то поле смутіє.

• Я дерево-красень, зовуть мене... (Ясень).

— Зверніть увагу на зміну кольору листя на різних деревах і кущах. Ось перед вами бузок і вільха. Які в них листочки? (Зелені)

— а ось клен і горобина. а які в них листочки? (Червоні)

— а берізки які красиві! Ніби одягнені в золоті сарафани. Саме через те, що листя різноманітно забарвлене, ліс ранньої осені такий гарний. Цю пору називають Золотою.

А від чого ж восени жовтіє й червоніє листя? (Відповіді учнів.)

— Зелений колір листку надає хлорофіл. але, крім нього, є й інші фарбувальні речовини: ксантофіл — жовтий колір і каротин — оранжевий колір. Влітку, коли під впливом сонячного світла хлорофіл у листках рослин утворюється у великій кількості, жовті й оранжеві речовини непомітні. Вони маскуються зеленим кольором хлорофілу. Восени утворення хлорофілу йде повільно, а потім і зовсім припиняється. Тоді стають все більш помітні жовті фарбувальні речовини, і листя рослин жовтіє.

— а що ще відбувається з листям кущів і дерев? (Опадає.)

— Чому ж листочки опадають?

— Із листопадом у народі пов’язано багато прикмет.

• Листя, хоч і пожовтіло, але опадає повільно — морози настануть не скоро.

• Пізній листопад — на тривалу і сувору зиму.

• Якщо листопад настає швидко, треба чекати суворої зими.

• Червоний місяць — на вітер, блідий — на дощ.

• Якщо 6 вересня йде дощ,— чекай на погожу осінь і щедрий урожай наступного року.

• 10 вересня дубове листя ще добре тримається — зима буде люта.

• Якщо 5 жовтня листя з берези ще на впало, то сніг ляже пізно; коли ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.


• Якщо 20 жовтня земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.

• Якщо 4 листопада небо заплаче, то слідом за дощем настане зима.

• 8 листопада день без снігу — ще не буде зими; якщо замерзне земля і дме холодний вітер,— снігу не буде до Нового року.

• Якщо 21 листопада іній,— чекай великих снігів; коли день почнеться туманом,— бути відлизі.

— Тепер зверніть увагу на трав’янисті рослини. Чи змінились вони порівняно з літом? (Теж змінюють колір)

— Вони не просто тьмяніють, в’януть. Уважно придивіться до них — і побачите, що трав’янисті рослини восени не менш різноманітні за кольором, ніж дерева і кущі. але деякі з них навіть цвітуть. Відшукайте квітучі рослини. (Біла конюшина, червона конюшина, дика редька, грицики, ромашки)

— Погляньте довкола себе. Які предмети природи вас оточують?

— Що з побаченого належить до живої природи? До неживої природи?

Гра «Живе — неживе»

Клас ділять на 2 команди, призначають ведучого, який швидко називає різні об’єкти. Якщо він називає об’єкт живої природи, діти піднімають руки, якщо неживої — присідають. Той, хто помилився, залишає гру. Перемагає команда, в якій залишиться більше учасників.

— Чи подобається вам у лісі? Чому?

— В лісі чисте, свіже повітря. Вам хочеться тут відпочивати, гратися. Якщо у лісі ви будете їсти, чи потрібно після себе поприбирати?

— Як слід поводитися біля джерельця? (Не засмічувати його, а навпаки, розчищати)

— Своєю поведінкою людина може принести користь довкіллю або, навпаки, завдати шкоди. Так, рослини і тварини зникають через те, що люди чинять їм зло: виривають із корінням квіти, полюють на тварин у період, коли цього не можна робити, інколи діти руйнують гнізда птахів.

Чи буде збережена природа, залежить від кожного з нас. а якщо наша природа буде «здоровою», то і ви також будете здоровими.

— Як ви розумієте прислів’я: «Здоров’я — наше багатство»?

— Від чого залежить здоров’я людини? Що потрібно робити, щоб вирости здоровим? З чого ви починаєте свій день? Якщо стало холодно, чи потрібно тепліше одягатися? Чому?

— Слід пам’ятати: потрібно більше бувати на свіжому повітрі, займатися спортом, вчасно лягати спати. Якщо день почнеш з зарядки, отже, все буде в порядку.

Розучування вправ гімнастики за розсудом вчителя.


Вікторина «Чому так говорять?»

• Вересень трусить груші в садочку.

• Жовтень ходить по краю і птахів виганяє з гаю.

• Чому осінь називають Золотою?

• Назвіть осінні квіти.

Гра «Найцікавіша хмаринка»

Дорогою додому учні розглядають хмаринки, порівнюють, шукають, які з них схожі на предмети навколишнього світу.

III. Підсумки екскурсії

— Чи сподобалось вам у лісі?

— Що нового узнали, побачили?

— Які зміни трапилися в лісі з настанням осені?

— Як потрібно поводитися в лісі? Чому?

IV. Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію «Осіння прогулянка».