Мета: систематизувати та узагальнити вивчений учнями впродовж навчального року учбовий матеріал, який стосувався знань про життєвий і творчий шлях письменників, зміст їх творів, понять з теорії літератури; розвивати культуру зв'язного мовлення, читацькі навички, збагачувати словник школярів; формувати естетичні смаки, кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття любові до книг, рідної мови, культури українців, їх звичаїв, обрядів, пошану до митців слова, відповідальність за доручену справу.

Тип уроку: урок-гра «КВК».

Обладнання: виставка художніх творів на портретів тих письменників, творчість яких вивчалася впродовж навчального року, учнівські малюнки, музичне оформлення.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Клас поділяється на дві команди, кожна з яких обирає капітана і придумує назву. Визначається журі, його склад.

З'ясування порядку участі у змаганнях (проводиться жеребкування).

II. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

III. Основний зміст уроку-гри

1. Розминка (беруть участь усі гравці команд)

Завдання для першої команди

1. Хто є автором твору «Ирій»?

А) О. Назарук; б) В. Дрозд; В) В. Самійленко; г) Є. Дудар.

2. Твір, в якому порушена проблема влади грошей над людиною:

А) М. Коцюбинський, «Дорогою ціною»;

Б) О. Назарук, «Роксоляна»; в) 7. Карпенко-Карий «Сто тисяч»;Г) І. Франко, «Іван Вишенський».

 

3. Про події історичної доби XVI ст. зазначається у творі:

А) І. Карпенко-Карого «Сто тисяч»; б) В. Самійленка «Ельдорадо»;

В) Л. Українки «Давня казка»; г) О. Назарука «Роксоляна».

4. Який із творів не є історичним?

А) Є. Дудар, «Червона Шапочка»; Б) О. Назарук, «Роксоляна»; в) І. Франко, «Іван Вишенський»; г) «Слово про похід Ігорів».

5. За жанровою спрямованістю «Давня казка» Л. Українки є: а) оповіданням; б) Поемою; В) віршем; г) новелою.

6. Твір, що є взірцем інтимної лірики:

А) І. Малкович, «Свічечка букви ї»; б) В. Підпалий, «Тиха елегія»; в) В. Самійленко, «Патріоти»; г) В. Сосюра, «Васильки».

7. Проблема символу гріхопадіння і порятунку через усвідомлення

покаяння характерна для:

А) Народної думи «Буря на чорному морі»; Б) «Слова про похід Ігорів»; в) пісень Марусі Чурай; г) пісні «За Сибіром сонце сходить».

8. До пісень про боротьбу проти соціального та національного гніту належить:

А) «За Сибіром сонце сходить»; б) «Зажурилась Україна»;

В) «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»; г) «Ой, Морозе, Морозенку».

9. Легендарною поетесою з Полтави вважають:

А) Марусю Богуславку; б) Лесю Українку; в) Марусю Чурай;

Г) Роксоляну.

10. Твір, що за жанровою спрямованістю не є повістю:

А) О. Назарчука «Роксоляна»; б) І. Карпепенка-Карого «Сто тисяч»; В) М. Коцюбинського «Дорогою ціною»; г) В. Дрозда «Ирій».

11. Пригодницький, романтичний сюжет має твір:

А) Л. Українки «Давня весна»;

Б) М. Коцюбинського «Дорогою ціною»;

В) Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі»;

Г) В. Підпалого «Запросини».

12. До сучасних виконавців народних дум належить:

А) В. Нечема; Б) Г. Гончаренко; в) О. Вересай; г) М. Кравченко. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Завдання для другої команди

1. Хто є автором твору «Віють вітри, віють буйні»?

А) Л. Українка; б) І. Карпенко-Карий; в) Маруся Чурай; Г) І. Франко.

2. Давньоруською пам'яткою, перлиною українського ліро-епосу вважають:

А) народну думу «Маруся Богуславка»; б) «Слово про похід Ігорів»;

В) пісню М. Чурай «Ой не ходи, Грицю...»;

Г) народну пісню «Максим козак Залізняк».

3. Твір, який називають химерним:

А) М. Коцюбинського «Дорогою Ціною»;

Б) І. Малковича «З янголом на плечі»; в) В. Дрозда «Ирій»;Г) В. Сосюри «Сад».

 

4. Пісня про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками:

А) «За Сибіром сонце сходить»; б) «Зажурилась Україна»;

В) М. Чурай «Заст. Встали козаченьки»; г) «Чи не той то Хміль».

5. До сатиричної оповіді належить твір:

А) Є. Дудара «Слон і мухи»; Б) О. Назарчука «Роксоляна»; в) І. Малковича «Музика, що пішла»; г) Б. Олійника «Ринг».

6. Герой якого твору тікає від неприйнятого буттєвого світу і усамітнюється?

А) Поет (Л. Українка, «Давня казка»);

Б) Іван (І. Франко, «Іван Вишенський»);

В) Сулейман Пишний (О. Назарук, «Роксоляна»);

Г) Остап (М. Коцюбинський, «Дорогою ціною»).

7. Проблема, що вирішується в поезії Б. Олійника «Вибір»:

А) Життєвого вибору, стоїчної позиції;

Б) єдності людини з рідною землею; в) роль митця в суспільстві;

г) морального вибору людини.

8. Тема гармонійного єднання людини з природою яскраво зображена в поезії:

А) Т. Шевченка «Ой три шляхи широкії»;

Б) Л. Українки «Давня весна»; В) В. Сосюри «Любіть Україну»;

г) В. Підпалого «тиха елегія».

9. Постать українського мислителя XVII ст.— це герой твору:

а) і. Франка «Іван Вишенський»; Б) О. Назарука «Роксоляна»;

В) «Слово про похід Ігорів»; г) В. Сосюри «Любіть Україну!».

10. Класичним взірцем українського «театру корифеїв» є:

А) М. Коцюбинського «Дорогою ціною»;

Б)  Карпенко-Карого «Сто тисяч»;

В) В. Дрозда «Білий кінь Шептало»;

Г) І. Франка «Іван Вишенський».

11. Символічним у творі М. Коцюбинського «Дорогою ціною» можна вважати образ:

А) Дунаю; б) Вітру, В) хмари; г) пожежі у плавнях.

12. Кого у творі «Слово про похід Ігорів» називають буй-туром?

а) Святослава; б) Ігоря; в) Ярослава; г) Всеволода.За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Примітка.

Конкурс «Відгадай твір»

Завдання для першої команди

1. Ой ти станеш за шабелькою, А я з кулаками, Ой, щоб слава не пропала Проміж козаками. {Народна пісня «Зажурилась Україна»)

2. З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю. (Народна пісня «За Сибіром сонце сходить»)

3. Бо я вже потурчилась, Побусурманилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного» (Народна дума «Маруся Богуславка»)

4. Почнем же, браття, повість цую Од старого Володимира до нинішнього Ігоря, Який укріпив ум своєю мужністю; Сповнившись ратного духу, Він навів свої хоробрі полки На землю Половецькую За землю Руською. («Слово про похід Ігорів»)

5. Не прийнялись три ясени, Тополя всихала, Повсихали три явори, Калина зав'яла. Не вертаються три брати. Плаче стара мати, Плаче жінка з діточками В нетопленій хаті. (Т. Шевченко, «Ой три Шляхи широкії»)

6. Хрест — моє добро єдине, Хрест — одна моя надія, Хрест — одне моє страждання, Одинока вітчина. (Франко, «Іван Вишенський»)

7. «Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка». (Є. Дудар, «Червона Шапочка»)

8. Там уряд «блюде» закони, Дба про всіх, немов про рідних, За провинності ж карає — Тільки бідних, тільки бідних. (В. Самійлен-Ко, «Ельдорадо»)

9. Мав од дикого звіра, тікало од пана і панщини все, що не запліс-ніло в неволі, не втратило ще живої душі, тікало, щоб здобути собі те, за що предки виймали шаблі з піхов або ставали до бою з кіллями та вилами». (М. Коцюбинський, «Дорогою ціною»)

10. Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нужаєм-ся в покупателях: ми їх розпустили і розпускаємо, може, міліон, і всі благо дарять... Ви знаєте, теперечки етіх дєнєг скрізь доволі, може, і у вас у кишені єсть такі самі. (7. Карпенко-Карш, «Сто тисяч»)

11. ...Бо кажуть дитино. Що мова наша — солов'їна Гарно кажуть Але затям собі Що колись Можуть настати і такі часи Коли нашої мови Не буде пам'ятати Навіть найменший Соловейко. (7. Малкович, «Свічечка букви ї»)

12. Його рубали, а він ріс! На місці зрубаного дуба Росли нові!.. І навіть хмиз Угору дерся!.. (В. Сосюра, «Сад»)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Завдання для другої команди

1. Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніше, ніш зорі яснії, Гучніші, ніж море гучне. (Л. Українка, «Хотіла б я піснею стати»)

2. Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі — І заснути на вік-віки, І сліду не кинуть Ніякого, однаково. (7і. Шевченко, «Минають дні, минають ночі»)

3. Тоже ми собі привелику гордість мали: Проти божих церков уїжджали, Шлички із голов не здіймали, На своє лице хреста не клали, Милосердного творця на поміч не призивали, Да по улицях кіньми розбивали, Кров християнську на сиру землю проливали! (Народна дума «Буря на Чорному морі»)

4. Гей, поїхав Хмельницький К золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою в воду. (Народна пісня «Чи не той то хміль»)

5. Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! (Л. Українка, «Давня казка»)