Мета: Збагатити знання дітей про довкілля, в якому вони живуть, про охорону і збереження природи рідного краю, а також про охорону рослин; ознайомити з системою цінностей у ставленні до природи; розповісти про оспівування в усній народнопоетичній творчості рослин, якими прикрашали садибу (Калина, верба, чорнобривці, мальви), якими лікувалися (Звіробій, подорожник, татарське зілля, чебрець); спрямовувати практичну діяльність учнів, пов’язану з охороною та збереженням природних багатств; виховувати дбайливе ставлення до рослин; вчити дотримуватися правил культурної поведінки серед природи.

На уроці можна використати наочні посібники та демонстраційні матеріали видавництва «ранок»: демонстраційний матеріал «Я і Україна. Природознавство».

Хід уроку

1. Вправа «Погода».

— Який сьогодні день?

— Які число і місяць?

— Який стан неба?

— Чи був вітер, коли ви йшли до школи? а опади?

2. Відгадування загадок.

• Котики-воркотики в мене на вікні. Котики-воркотики — гості весняні. (Вербові котики)

• У вінку зеленолистім, У червоному намисті Видивляється у воду На свою хорошу вроду. (Калина)

3. Робота за підручником (С. 61–62).

1) Учитель читає текст (С. 61), учні розглядають малюнки.

— Які рослини здавна шанують в Україні?

— Назвіть серед них дерево, кущ, квітку.

— Де росте верба?

— Що копали під вербою?

— Чому шанують вербу?

— Чим вам подобається верба?

2) Учні вивчають і пояснюють народну мудрість.

Далі учитель читає про рослини, якими прикрашали садибу, про ос

півування цих рослин в усній народнопоетичній творчості.

— Якими рослинами прикрашали садибу?

— Які рослини використовують як ліки?

— Як оспівує народ ці рослини?


3) Читання вірша Марії Познанської «Калинонька».

— Де росте калина?

— Яке намистечко має калина?

— Для чого використовують плоди калини?

Учні розглядають малюнки рослин (С. 62), називають їх.

— Які квіти можна зустріти на лісових галявинах?

— а чи знаєте ви, яких квітів не можна зривати, як скласти букет, щоб він був гарним?

— З яких квітів не можна плести віночки?

4. Вправа «Мікрофон».

— З яких рослин не можна складати букети, плести віночки?

Висновок. Таких рослин, як конвалія, сон-трава, дзвіночки, підсніжники, проліски у наших лісах обмаль, тому вони охороняються законом і занесені до Червоної книги України.

Фізкультхвилинка

Подорож ДО ЛІСУ

Петрик йшов, йшов, йшов (Ходьба на місці) І суницю знайшов. (Нахилитися вперед.) З’їв і далі пішов. (Показати.)

Петрик йшов, йшов, йшов І горішок знайшов. Підняв і далі пішов. Петрик йшов, йшов, йшов І грибочок знайшов, Поклав у корзинку Й додому пішов.

5. Робота в зошиті з друкованою основою (С. 49, завдання 4).

Учні розглядають малюнки і читають назви рослин, які потребують охорони.

— Чому необхідно охороняти рослини?

6. Учитель читає вірш Петра Сиченка «Вмійте любити природу» (С. 63).

— Які поради дає автор?

— Чому потрібно оберігати квіти, дерева і трави?

Учні розглядають малюнки (С. 63); складають речення; міркують, чи правильно вчиняють діти; дають поради хлопчикові, який зламав дерево.

7. Робота у зошиті з друкованою основою (С. 49, завдання 3).

— Що робить лисенятко?

— Що робить мишенятко?

— Що роблять поросята?

— Що робить людина?


— Як ви розумієте вислів: «Будь рослинам другом»?

— Що загрожує зеленому другові? 8. Підсумок уроку.

— Які рослини здавна шанують в Україні?

— Які дерева є символом України?

— Який кущ є символом України?

— Назвіть улюблені квіти українців?

— Чому говорять, що без верби і калини нема України?

На уроці можна також використати такі Завдання.

Про Татарське ЗІЛЛЯ

По берегах річок, на болотистих луках часто трапляється рослина-легенда історичного минулого нашої країни. Ця рослина залишилася згадкою про сумні часи татарської навали. але, незважаючи на це, в Україні її люблять і шанують. Її пахучим листям стелять долівки в хатах, а кореневище використовують для лікування різних хвороб.

Ця легендарна рослина називається Татарське зілля Або аїр Тростинний.

Татари вважали, що аїр очищує водойми, і там, де він росте, можна пити воду і напувати коней. Тож вони повсюдно возили із собою кореневища аїру. Перепливаючи річку на конях, кидали кореневища у воду, де вони швидко вкорінювалися і давали життя новим рослинам.

СОН

Серед весняних квітів, що прикрашають наші ліси, сон — одна з найкрасивіших. На вкритому шовковистими волосками стебельці розкривається чарівна квітка фіолетового кольору, схожа на невеличкий тюльпан. Цвіте сон у квітні–травні. розцвітає так рано тому, що ще з минулого літа і восени запасає в своєму товстому кореневищі поживні речовини. Важко буває весняним квітам, коли повертаються морози. Та сону вони не страшні. Сріблясті волоски, наче шубка, прикривають його від холодів, а квітка на морозі закривається і поникає. Сон прикрашає весняний ліс, а тому його не можна рвати. Хай цю красу побачать й інші люди.

Про Калину

Образне народне прислів’я говорить: «Без верби і калини нема України». росте калина по лісах, в гаях, дібровах, на узліссях – по всій Україні. Її садять коло хати. Калина – неодмінний атрибут оселі українця.

Існує така легенда про калину. Було це дуже давно. Налетіли на нашу землю турки і греків чимало. Головного їхнього воєводу-грека було поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, пообіцяли нагороду, яку сам собі забажає. але ніхто не міг цього зробити. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже красива. Звали її Пелагея. Вона


Пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусив поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталось. Воєвода забрав її у Грецію, і була вона там царівною трав. У Пелагеї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм іменем, сестро, назву цю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона у наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в гаях. Коли вона цвіте, то соловейко прославляє її красу, а восени на ній — дивні кетяги ягід, ніби налиті кров’ю нашої землі». Ті ягоди звуться калиною. До того ж, насіння калини схоже на серце.

Про вербу.

Пухнасті вербові котики — символ краси. Котики-воркотики в мене

На вікні. Котики-воркотики — гості весняні. Не глядить на котиків лиш вусатий кіт. Мабуть, зна, що котики — це вербовий цвіт.

Верба — одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі.

Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба — природний фільтр усіляких домішок. У лісі воду для життя брали також під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку.

Існує така легенда про вербу. Одна жінка вдень жила із своєю сім’єю, а на ніч перетворювалась на вербу. аж ось про це дізнався її чоловік та й зрубав вербу — тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена з цього дерева колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку зі старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.

Приказки і прислів’я про вербу.

Де верба, там і вода. Гнучка, як лоза. Зігнувся, як верба над водою.

Така правда, як на вербі груша. Верба, як трава, ти її покосиш, а вона знову виросте. Де не пройде, золоті верби ростуть. Високий, як лоза, дурний, як коза. Де срібліє вербиця, там здоров’я водиться. Добра, як з курки молока, а з верби петрушки.

Загадки.

1) Навесні зацвітає, Влітку засмагає, Червоне намисто Восени вдягає. (Калина)

2) Стоїть дід над водою З білою бородою, Тільки сонечко пригріє, Борода почервоніє. (Калина)


Чи знаєш ти?

Природі важко боротися з викинутими у лісі консервними банка

ми, поліетиленовими пакетами та будівельним сміттям. Консервна бан

ка пролежить кілька десятків років, отруюючи ґрунт, а осколок пляшки,

як маленьке збільшувальне скло, у суху спекотну погоду може виклика

ти пожежу.

Вогнище, розпалене людьми, лишає на землі опік, що довго не загоюється. Тільки через 3 роки місце вогнища по чинає заростати мохом, грибами, а вже потім з’являються перші трави.

Поради «Щоб не трапилось біди».

Всі пожежі в лісі починаються через якусь зовнішню причину. Часто

Випадкова блискавка підпалює ліс, але найчастіше людина.

Найтиповіші випадки виникнення лісової пожежі: кинутий сірник, недопалок; туристи, що розводили вогнище в місцях із сухою травою, під деревами.

Пам’ятай!

1. Пожежа — найбільша небезпека в лісі. Тому не розводь багаття без дорослих.

2. Не розпалюй багаття на сухій траві чи поряд із сухими деревами.

3. Багаття ретельно засипай землею чи заливай водою. Не залишай тліючі вуглинки.