Рубрика: Поурочное планирование

За праву справу (роман А. С. Пушкіна «Дубровский»)

Роман А. С. Пушкіна «Дубровский» не залишає байдужим нікого із читачів, і це зовсім не дивно. У цьому добутку показані проблеми взаємини поміщиків і селян, батьків і дітей, а також всі перипетії того складного часу
Велика увага Пушкін приділяє викриттю «барства дикого». Зображення побуту й вдач провінційного дворянства зв'язано в першу чергу з образом Троекурова. Це багатий знатний пан, якого бояться [...]

Разместил статью: Методист. Опубликовано в разделе: Поурочное планирование

Герої й проблематика одного з добутків сучасної вітчизняної драматургії

Сучасна російська драматургія відрізняється натуралістичністю й зухвало «фізіологічною фактурністю». Одним з найбільш помітних драматургів нового часу є Микола Коляда. «Казка про мертву царівну» - одна із кращих його п'єс. Головна героїня, Римма, перебуває на останньому щаблі розпаду особистості: ніякої жіночності, отупілість і нечутливість. За професією вона ветеринар і займається тим, що умертвляет бездомних кішок і собак
Римма не розвивається як особистість, [...]

Разместил статью: Методист. Опубликовано в разделе: Поурочное планирование

«Холоднеча» Так називається нова книга Василя Бикова

Сюжет цієї повісті простий. Проклятий сорок перший рік. Скований морозом білоруський ліс. Холодними, продутими вітрами курінь. Світанок. Під однією шинеллю сплять два чоловіки: Азевич колишній райкомівський працівник, і Городилов районний пркурор, що став комісаром партизанського загону. Єгор Азевич прокидається від воцарившейся в курені тривалої тиші й виявляє, що Городилов помер, умер не від кулі, від застуди. Так трапилося, що, поховавши [...]

Разместил статью: Методист. Опубликовано в разделе: Поурочное планирование

Астафьев, Белова и другие писатели «деревенской прозы»

Подлинным событием в литературе было появление прекрасной повести В. Белова "Привычное дело" (1966). Взамен стандартных типажей работников "кормоцеха" перед читателем предстал Иван Африканович, характер живой, полнокровный. Без преувеличения можно сказать, что это произведение оказалось таким же этапным событием в литературе, каким в свое время были очерки В. Овечкина. Белов сказал правду о человеке, не идеализируя его. В частности, он вернулся [...]

Разместил статью: Методист. Опубликовано в разделе: Поурочное планирование

Але все-таки великий мій борг перед солдатом

Пройшло багато років з того дня першого дня Великої Вітчизняної Війни. І його ніхто ніколи не зможе забути. Адже пам'ять війни стала моральною пам'яттю, що знову повертає до героїзму й мужності солдат. Саме пам'ять не дозволяє опускатися нижче тієї моральної оцінки, який позначені гіркі й героїчні роки, продовжує свято й невідступно жити в серце кожної людини. «Ах війна, войнае Боліти [...]

Разместил статью: Методист. Опубликовано в разделе: Поурочное планирование

Теоретически тоническое стихосложение Тредиаковского

В трактате 1735 г. он писал; «всю я силу взял сего нового Стихотворения (т. е. стихосложения) из самых внутренностей свойства, нашему стиху приличного; и буде желается знать, но мне надлежит объявить, то поэзия нашего простого народа к сему меня довела. Даром, что слог ее весьма не Красный от неискусcтва слагающих; но сладчайшее, приятнейшее и правильнейшее разнообразных ее стоп... падение подало [...]

Разместил статью: Методист. Опубликовано в разделе: Поурочное планирование

Понятие «деревенская проза» в русской литературе

В течение многих столетий Россия была по преимуществу страной крестьянской. Еще в 1897 г, городское население составляло всего-навсего 12,7% от общего числа российских граждан. Тогда думать и говорить о народе всегда означало думать и говорить о крестьянстве. Какие бы нравственные, эстетические, философские, а позднее и экологические проблемы ни поднимались русскими художниками, они чаще всего соотносились с сельской жизнью. Деревня в [...]

Разместил статью: Методист. Опубликовано в разделе: Поурочное планирование

Гольдини и Гоцци

Поскольку век Просвещения нуждался в идейно насыщенной драматургии, писатели и ученые обратились к теории. Они писали эстетические трактаты, в которых критиковали оперу и комедию «дель арте», утверждали принципы классицизма.
Создателем национальной классицистической трагедии, связанной с идеологией Просвещения, стал Витторио Алъфъери (1749—1803).
Значительного развития в XVIII в. в Италии достигла поэзия. Следуя национальной традиции, поэты часто прибегали к импровизации (стихи сочинялись на любую [...]

Разместил статью: Методист. Опубликовано в разделе: Поурочное планирование