Мета: розкрити ідейно-художній зміст фрагменту з поеми В. Голобородька «Лелека»; охарактеризувати образи твору (рідної хати, шляху, ліричного героя, лелеки); розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення, пам’ять, уміння раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до творчості В. Голобородька, любов до природи, бережне ставлення до оточуючого середовища.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Голобородька, виставка його поетичних творів, наочність та інформація про лелек, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Які ноги, такий ніс, По болоту ходить скрізь, Хату на хаті має, Жабам рахунок знає.

(Загадка. Лелека)

Майстер цей з’явився рано, На даху помудрував І без цегли, і без крана Дім собі побудував.

(Загадка. Лелека)

1. Вступне слово вчителя

Яка прекрасна наша Батьківщина! У будь-яку пору року вона милує очі то яскравими барвами літа, то золотом осені, то казковою красою зими, то буйним цвітінням весни. Але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщо його не оживлять птахи.

На території нашої області налічують 190 видів птахів, три із них занесені до Червоної книги України. За підрахунками вчених, за останні 300 років із нашої планети зникло 94 види птахів. І від нас із вами залежить, чи поповниться ця сумна статистика. Саме тому щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів.

Тож давайте і ми сьогодні скажемо слова про тих, які долають тисячі кілометрів через моря, океани на шляху до нашої землі, до рідних гнізд.

Скажемо, бо вони того варті.

Наш край здавна називався лелечим. Можливо, це тому, що на солом’яних стріхах наших предків любили мостити свої гнізда лелеки.

Подивіться на цього птаха, коли він стоїть у гнізді. (Огляд малюнків та фотоматеріалів про лелеку.) Спокійно, немов господар, оглядає подвір’я, гніздо, пильно охороняє дружину, а потім — і молоде потомство. Нам затишно і добре, коли десь недалеко клекочуть лелеки.

А як ще по-іншому називають пернатого друга у різних районах України? (Лелека, бузьон, чорногуз, бусол, гайстер, веселик)

Ім’я цього птаха пов’язане безліччю легенд. Ось деякі з них.

2. Легенди про лелеку

2.1. Давно це було, коли на українську землю нападали орди кочівників. Налітали, підпалювали хати, виганяли худобу, забирали у полон жінок та дітей. А малюків кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стуком дзьобів почали кликати козаків на допомогу. Але далеко були козаки, не почули птахів. І тоді птахи підхопили на крила заплаканих малюків, піднялися високо-високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів, а лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам в Україні завжди раді.

2.2. Вороги напали на місто та осадили храм, в якому шукали порятунку жителі. Одна жінка побачила біля дзвіниці лелеку. Протягнувши йому сповите немовля, почала благати: «Лелеченько - серденько, врятуй його». Почув лелека, підхопив немовля і врятував від неминучої загибелі. Висновок. Можливо, тому в народі склалось повір’я про те, що лелеки

Приносять дітей. Саме тому діти, забачивши лелеку, кричать: «Бузьку, бузьку, принеси мені Маруську!»

3. В. Голобородько і його «пташина антропологія»

Поезія Василя Голобородька надається для того, аби її безтямно любили або ж люто ненавиділи,— але в кожному разі це мусить бути надзвичайно сильне почуття.

В. Голобородько виводить із звичайного затишку на сліпуче денне світло такі риси в людині, про які вона нерідко й не здогадується, а частіше вдає, що не здогадується. Він проникає в найглибші нетрі підсвідомості, вивертає їх нутрощами назовні.

Василь Голобородько — поет національного страху. Тематично і психоемотивно його твори народжуються з хронічною для української ментальності конфлікту народнопісенного, міфологічного первня дитинної, незіпсованою нашаруваннями цивілізації душі з цинізмом довколишнього світу. Зрештою, це безконечні конфлікти добра і зла, Духа й тіла, Бога та Сатани, які власне і перебувають у підніжжі поезії. Це семантика вічного страху буття, страху народжуватися і страху помирати...

На першій погляд, «Українські птахи в українському краєвиді» справляють враження роблених текстів.

Вочевидь, таки не про птахів розказує нам Василь Голобородько, а про мітичні й містичні глибини, які чаяться в нашій — людській мові, у наших — людських ритуалах.

Визначний антрополог Кліфорд Гірц свого часу блискуче описав церемонію півнячих боїв на індонезійському острові Балу. Відштовхнувшись від найпопулярнішого в тих краях ритуалу, він справді подав розгорнуту картину звичаїв, психології, соціальних та економічних засад цього народу. Так само й Голобородько, узявши за основу «пташині» повір’я та звичаї, розповідає світові про українців, надавши своїм спостереженням ще й природної для нас поетичної форми самовідчування й самоосмислення. Я не здивуюся, якщо інші народи, забажавши якомога більше дізнатися про нас, перекладуть собі не розлогі наукові трактати, а саме цю поетичну книжку. Принаймні з неї вони не просто чимало дізналися б, але змогли б і чимало відчути. І — почути. Бо що не кажіть, люди таки схильні сприймати одне одного на рівні відчуттів та почуттів. І може, воно й на краще...

4. Ідейно-художній аналіз твору В. Голобородька «Лелека»

4.1. Виразне й усвідомлене читання поетичного твору «Лелека».

4.2. Тема: розповідь про лелеку, про походження назви цього птаха у різних народів за ознакою та про спостереження людей за цим птахом, пов’язуючи його зі своїм життям, діяльністю.

4.3. Ідея: уславлення любові до природи, зокрема до лелеки; поважне ставлення до всього живого; вміння і прагнення порозумітися із всесвітом.

4.4. Основна думка: лелека, як і людина, має своє життя, турботи, клопоти, радість і горе; доброзичливе ставлення людини до лелеки є запорукою її щасливого життя.

4.5. Жанр: поема, написана вільним віршем.

4.6. Особливості твору:

• зв’язок твору з усною народною творчістю (прикмети, приказки, прислів’я, загадки...);

• відтворення зв’язку життя людини і лелеки;

• етимологічне походження слова «лелека» у мові різних народів.

4.7. Композиція.

Поема складається з двох частин, кожна з яких пов’язана з описом образу життя лелеки і людини. Лелека робить гніздечко, доглядає і виховує лелеченят, привчає до дорослого життя — все прослідковується протягом твору.

4.8. Обговорення змісту твору за питаннями:

• Чому В. Голобородьку не подобається те, що у зовнішності лелеки є чорний колір?

• Яку загадку пропонує автор про лелеку?

(...Та, хто їсть жаб, Ти — жабоїд...»)

• Про що свідчить те, що лелека має кілька назв не тільки на території України, а й за її межами?

• Чому за турецькою мовою слово «лелека» є образливим для дітей?

(«Та, хто має ім’я схоже до вигуку «еле-леі», яким діти дражнять інших дітей, коли в них випадково стає помітним те, що звичайно приховується у штанцях»)

• Як угорці та поляки називають лелеку? (Угорці — ґаґув, ґаґів; поляки — бацан, боцок, боцюн...)

• З чим пов’язане звернення людей до лелек, щоб птахи мостили гнізда саме в їх селі, а не в іншому?

• З якими словами зверталися діти до лелеки, щоб птах зупинився саме в їх селі?

(Лелеко, лелеко-татку,

Збудуй в нас добру хатку,

Та виведи діток...

І ставок, і млинок,

І цибулі грядку...

Ще й вишневенький садок...)

• Що на це відповідав?

(До осені далеко —

Я хатку зроблю і діток виведу

А восени у вирій полечу й діток заберу)

• Які ознаки про лелеку є у порівняннях?

(«Облітав, мов лелека, усі моря і землі...» «Сміється, наче б його бузько носом лоскотав...»

«Стоїть, мов лелека, й крила опустив...»

«Ковтнув, як лелека жабу»

«Світ так змінився, що ми, старі,

«Як ті бузьки по Спасі, ходимо по ньому —

Ніби він не наш, а ми не його»)

Знайдіть у творі прислів’я про лелеку, прокоментуйте їх.

(«Бузьок на хаті, а журба в кімнаті»; «На одній сіножаті і віл пасеться, і бузько жаби ловить»)

Які у творі є приказки про лелеку?

(«Така правда, як Бог казав буселю». «Виграв бузька на костелі»)

Що характерно для дитячої гри про лелек? (Гра словами:

«Летіла білі лелека, стала на одну ногу та й зловила жабу — жаба заквакала, а лелека втекла»)

З якими питаннями звертаються люди до лелеки, називаючи його хлоп’ячим іменами — Антоном, Грицьком, Іваном?

(«Антоне, Антоне, коли тепло встановиться?»

«Грицьку, Грицьку, принеси води!»

«Іване, Іване, скажи, чи ще довго пасти череду»?)

Чому ватажок перед відлітом у вирій закльовує хворих і поранених птахів? Чи є це жорстокістю?

(«...Бо вони все одно не долетіли б до вирію, бо вони увесь табун збивали б з дороги у вирій»)

Які загадки-прикмети є про лелеку?