Мета: продовжити роботу щодо аналізування програмового твору В. Винниченка «Федько - халамидник», характеристики щедрого на добро головного героя твору як особистості; виявити роль художніх засобів у творі; знаходити портрет, пейзаж, діалоги; розвивати вміння учнів формулювати основну думку оповідання, висловлювати своє ставлення до зображуваного; розвивати логічність у мисленні, пам’ять, увагу, кмітливість; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття пошани до української літератури, мистецтва слова, повагу до творчості В. Винниченка; прищеплювати риси доброти, чуйності, мужності, відповідальності за доручену справу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: бібліотека творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Що цікавого, ви дізналися про В. Винниченка — письменника, борця за кращу долю рідного краю?

• Як виник задум у письменника написати оповідання про Федька-халамидника?

• На що слід звертати увагу під час характеристики того чи іншого героя?

• Які художні засоби ви знаєте? З якою метою їх використовують письменники у власних творах?

• Чому вчить нас оповідання В. Винниченка «Федько - халамидник»?

III. Перевірка домашнього завдання

Складання плану до оповідання (орієнтовний приклад).

1. Поведінка Федька на вулиці.

2. Покарання за вчинки.

3. Повчання батька.

4. Затишок у Толиному будинку.

5. Поведінка хлопців під час дощу.

6. Федько знову буде покараний.

7. Герой інформує хлопців про льодохід.

8. Опис льодоходу.

9. Обговорення хлопцями повідомлення Федька.

10. Суперечка між Толею і Федьком.

11. Переправа Федька через річку.

12. Бажання Толі повторити вчинок Федька.

13. Допомога Федька Толі.

14. Герой у воді.

15. Прихід батьків героїв.

16. Розмова батьків Толі з Федьком про вчинок їх сина.

17. Останнє покарання Федька — трагедія.

18. Похорон халамидника.

19. Бездушність Толі та його брехливість.

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

V. Основний зміст уроку

Я хочу собою возвеличити українське.... В. Винниченко

Краще голий та правдивий,

Ніж багатий та беззаконний.

Г. Сковорода

1. План характеристики образу Федька

1.1. Федько — син бідного робітника друкарні.

1.2. Портретна характеристика Федька. («...розбишака - халамидник», «наче біс який сидів у хлопцеві», «сибіряка» і «люципер». «...Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають», «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає»).

1.3. Поведінка і риси характеру героя:

А) непосидючий; («...неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»)

Б) сильний; («...першій по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжк у, зімне, насяде...»)

В) відкритий; («Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив»)

Г) впертий; («...не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»)

Д) стійкий; («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь...»)

Е) правдолюб; («Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»)

Є) непримиренний до зрадництва; («Не любить також Федько й товаришів видавати»)

Ж) спокусник; («...Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти»)

З) шанобливий до батька; («...якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би»)

И) спритний; («Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»)

1.4. Значення образу Федька для сучасників.

2. Бесіда за питаннями для обговорення образу Федька

• Яку характеристику подає автор Федьку на початку твору? а) будівництво із піску;

Б) запускання змія.

• Чи є у хлопця доброта? В чому вона виявляється?

• Хто були батьки Федька? (Батько Іван — «типографчик», мати Іваниха —домогосподарка) Як їх характеризує В. Винниченко?

• Охарактеризуйте його поведінку під час сварки з батьками.

• За що батько давав гроші Федьку?

• У зв’язку з чим Федько повсякчас отримував тумаків від батька?

• Як автор характеризує свого героя? «(Мужиченя, паршивець, одурілий хлопець, шибеник, мурло репане, нещастячко, сибіряка, халамидро, ідоляко, падлюко, люципере»)

• Чим приваблює нас цей герой?

3. Федько очима письменника

Федька автор представляє нам відразу, з перших речень оповідання. Цього достатньо, щоб уявити колоритну постать маленького бешкетника, інтригуючим початком розповіді письменник ніби бере в полон увагу читачів і вже не відпускає її до фіналу твору.

Учні швидко відшукають потрібні підтвердження в тексті: «спокій був ворогом» Федька, з ним «він боровся на кожному місці». Хлопець лазив по дахах, сидів на воротах, вибивав рогаткою шибки, перекидав діжки з водою, давав прочуханки «закадишним» товаришам, заважав дітлахам гратися і чинив ще багато різних пустощів.

Так уже традиційно склалося, що маленькі літературні герої обов’язково повинні бути для наших дітей «позитивними, збірними, типовими прикладами для наслідування, а їхні вчинки мати лише «виховну спрямованість».

А як же Федько? Безліч вад і недоліків. Та в нього є чому вчитися не лише дітям, а й дорослим.

Досконало знаючи особливості дитячих характерів, поведінки, письменник достовірно зображував маленьких героїв. Кредо митця просте: життєва правда. Тому й Федько — персонаж, який змальований у реальності. Талант письменника полягає в тому, що, крім зовнішньої оболонки, яка складалася з грішків «халамидника», він зумів показати честь, совість, велич душі хлопчика.

За витівки батьків ремінь «виховує» малого, а він «і тут не як усі діти поводиться». Хлопець терпляче, без слів і прохань, зносить кару, а головне — «якби схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить» і «не любить товаришів видавати». Сам батько поважає свого чесного, принципового і відвертого сина.

Отже, натура Федька повна суперечностей і протиріч.

4. План характеристики образу толі

4.1. Толя — син хазяїна будинку.

4.2. Опис зовнішності хлопця.

«Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Ходив завжди чистенький, чепурненький, на двір він виходив боязко, ніколи не розбишакував», «...штанці на ньому бархатові, оченята не то чудні, не то винуваті, не то злякані», «випещені ніжки».

4.3. Риси характеру і поведінка героя:

А) тендітний; («...чистенький. Ніжний, з щічками, як проскура»)

Б) богобоязливий; («...тихенько хреститься й блідніє...»)

В) самоповажний; («...він терпіть не міг, як йому цей Федько говорив: «Толька». Наче він йому товариш», «...кричати на вулиці не личить благородним дітям...»)

Г) брехливий; («Неправда! Неправда! — ще жалібніше і з страхом за бився Толя. — Я не хотів іти, а вони мене потягнули на річку. А по тім Федько узяв і пхнув мене на кригу... Спитайте всіх...Я не винен»)

Д) байдужий до горя інших; («Коли Федькова труна сховалась за рогом вулиці й не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутився на одній нозі й побіг гратися з чижиком»).

Е) підступний; («...чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька»)

4.4. «Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка». (Народна мудрість про героя).

5. Художні засоби у творі

5.1. Контраст.

В. Винниченка називали майстром контрастів.

Контраст = антитеза = протиставлення — стилістична фігура, авторський прийом.

У кожному творі письменника, а також у цьому присутній метод протиставлень, саме ним він передає контрасти в суспільстві та в душах людей. В. Винниченко не просто епізодично використовує протиставлення, а часто будує на них увесь твір.

— Де, як і навіщо автор «Федька - халамидника» використовує антитезу?

Увагу учнів слід зосередити на тому, що соціальні контрасти є тлом для зображення подій, ситуацій, характерів. Перед нами два світи, два полярні табори. З одного боку, — «вуличний хлопчик Федько з хворим, виснаженим роботою батьком «типографчиком» та змученою знервованою матір’ю. А з другого — «ніжна, делікатна, смирна» та «чистенька і чепурненька» дитина Толя, його «благородний» і багатий «папа» та «чула і делікатна» мама.

Характери хлопців — теж повна протилежність. Можна запитати:

— Які епізоди їх найповніше розкривають?

Спершу учні зачитають і прокоментують уривок, що розповідає про перехід Федьком весняної ріки. Наприклад, від слів: «Федько стрибнув на лід...» до слів «...що говорити такому зайдиголові». Вони відмітять відвагу, сміливість, завзяття, вправність, відчайдушність, кмітливість малого «шибеника» у нерівній боротьбі зі стихією.