Досвід сторіч, поява педагогічних профессиограмм із узагальненням сучасних вимог суспільства до діяльності вчителя направляють його роботу із чіткої системи, що ґрунтується на:

Глибоких і міцних знаннях предмета, його діалектичних основах;

Умінні цікаво й доступно викладати їх з ефективними результатами;

Любов до учнів і своєї професії;

- особистих моральних, духовних і фізичних рисах

Творча педагогічна робота передбачає різні напрямки діяльності вчителі, серед яких психологи розрізняють:

Дослідницьке (аналізувати педагогічні явища; спостерігати учнів; вивчати їхні інтереси; аналізувати літературознавчі проблеми, художні твори, результати своєї роботи; узагальнювати досвід кращих учителів країни й і т.д.);

Конструкторське (розробляти системи викладання предмета: методів, способів аналізу, вивчення біографії письменників, уроків, позакласних заходів і т.п.);

Організаторське (проводити навчально-виховну роботу серед класного колективу й окремих учнів, реалізовувати складні плани й т.п.);

Комунікативне (спілкуватися з учнями, родителями, колегами; оптимізувати навчально-виховний процес; виразно читати й розповідати, використовуючи наочність і технічне навчання й ін.).

Для приклада приведемо спогаду автора про вчителя літератури СШ № 63 р. Кіровська Донецької області - Куркина Бориса Олександровича

На одному з уроків літератури він запитав клас: « чиЛюбите ви Володимира Маяковського?». Не почувши відповіді, задав друге питання: «А чи знаєте ви творчість цього поета?». А потім сказав: «Отож, щоб відповісти на моє перше питання, необхідно добре знати відповідь на друге питання!» - і почав читати напам'ять найкращі вірші раннього Маяковського. Читав весь урок, а коли задзвонив дзвінок, сказав: «Протягом чотирнадцяти уроків ми будемо вивчати творчість Володимира Маяковського. П'ятнадцять мінут кожного уроку буду слухати готових прочитати напам'ять вірші поета. Якщо я зможу продовжити вірш, я - переможець, а якщо немає - то ви». Ми розшукали й вивчили напам'ять не один десяток поезий, поки він, прослухавши знайдений мною стих, взяв мій щоденник, поставив п'ятірку й записав: «Поздоровляю з перемогою!». Я прочитала вірш «Борг Україні»:


чиЗнаєте ви

Українську ніч? Ні,

Ви не знаєте української ночі! Тут небо

Стає черню, і герб

Зіркою п'ятикутної вточен. Де горілкою,

Молодецтвом

И кров'ю Запорізька

Вирувала Січ, проводів вуздою

Упокоривши Днепровье, Дніпро

Змусять

На турбіни текти. І Дніпро

По дротах-вусам електрикою

Тече по корпусах. Мабуть, рафінаду й Гоголю треба!

Ми знаємо

чиКурить,

чиП'є Чаплін: ми знаємо

Італії безрукі руїни; мн знаємо,

Як Дугласа

Краватка цяткована... А що ми знаємо

В особу України? Знаємо вантаж

У російського

Худий - тим, хто поруч,

Пошани мало. Знають от

Український борщ,

знаю от я,

Українське сало й з культури

Познімали пінку: крім

Двох

Прославлених Тарасов Бульби

И відомого Шевченко, -

Нічого не вичавиш,

Скільки не намагайся. А якщо пригорнуть -

Зашаріється трояндою й висуне

Аргумент новий: візьме й розповість

Пари курйозів - анекдотів

Української мови. Говорю собі:

Товариш москаль, на Україну

Жартів не скаль. Розучите

Ця мова

На прапорах -

Лексиконах червоних,

Це мова

Величний і простій: «Чуєш, сурми заграли, час розплати настав...» Хіба може бути

Затрепанней

Так тихіше слова

Поистасканного

«Чуєш? Я

Чимало слів придумав вам, зважуючи їх,

Одне хочу лише -

щоб стали

Всіх

Моїх

Віршів слова повновагими,

Як слово «чуєш».

Важко '

Людей

В одне стовкти, собою

Хвастайся не дуже. Чи знаємо ми українську ніч? Ні,

Ми не знаємо української ночі

1926

Тоді мені здавалося, що я, насправді, стала переможницею! Але значно пізніше, коли за плечима вже мала десятилітній педагогічний стаж і працювала над науково-дослідною темою по

Методиці, зрозуміла, що мій учитель добре знав цей вірш і був талановитим учителем-методистом

Він у досконалості знав предмет, що викладав. Не тільки В. Маяковського, а й А. Міцкевича, Дж. Байрона, А. Пушкіна, М. Лермонтова, А. Блоку, С. Єсеніна й багатьох інших поетів міг читати напам'ять годинниками. Нас вражали його енциклопедичні знання. Ми - всі учні без винятку - хотіли також його здивувати й готувалися до уроків літератури завжди сумлінно.

Поставивши п'ятірку, він запитав: « чиМоже хтось згадати, звідки Маяковський запозичив рядки:

чиЗнаєте ви

Українську ніч? Ні,

Ви не знаєте української ночі!

«Травневу ніч» Гоголя ми прочитали всі й відповіли майже хором. Хто такий Чаплін, теж знали. На інші питання - пояснити рядок з вірша «...Італії безрукі руїни...»; хто такий Дуглас?; звідки запозичені рядки « ...Чуєш, сурми заграли, час розплати настав...»? - відповіді шукали самі до наступного уроку літератури

Учитель відмовився відповісти на ці питання сам, тому що любив повторювати: «Пошук - це відкриття, відкриття - це радість, радість - це поштовх до нового пошуку».

Чому стих має назва «Борг Україні», ми довідалися все-таки від нього. Захопив цікаве оповідання вчителя про перебування В. Маяковського на Україні, його мандри чудовою землею, зустрічі з талановитим і щедрим українським народом, його богатими традиціями й високою культурою. Глибоко уражений побаченим і почутим, він пообіцяв обов'язково про все це написати. Але пройшли року, перш ніж з'явився цей вірш із таким незвичним, але зрозумілою назвою

Саме цей вірш сподівався почути вчитель, він був готовий до розмови про нього. На той час - це цивільний подвиг: ні в програмах, ні в підручниках добутку не було, тоді він взагалі не друкувався. До наступного уроку всі учні нашого класу вивчили вірш напам'ять. Нічого не говорив нам учитель про любов до рідної землі, а просто сам палко любив її, і ми любили. Він став володарем наших душ і повів за собою в мир літератури