Мета: дослідити, як у творі Є. Гуцала «Сім’я дикої качки» на прикладі героїв оповідання зображена людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу; охарактеризувати образи Тосі і Юрка; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять, уміння надавати об’єктивну оцінку подіям, вчинкам героїв, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги до творчості Є. Гуцала, любові до природи, її складових; риси доброти, милосердя; зневажливе ставлення до жорстокості, брехні.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Є. Гуцала, текст твору, ілюстративний матеріал на тему охорони природи, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
2. Бесіда за питаннями
• Який художній твір називають оповіданням? (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого застосований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох)
• На що звертає увагу Є. Гуцало у творі «Сім’я дикої качки»?
• Яке значення приділяє письменник перебуванню людини у природному середовищі. Свої міркування доведіть, посилаючись на текст твору.
• Які риси характеру намагається виховувати Є. Гуцало у читача на прикладі свого програмового твору?
• Для чого на території України та багатьох інших країн світу створені заповідники? Які з них вам відомі?
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
IV. Основний зміст уроку
Не всяка стежечка без спориша, не в кожної людини добра душа.
Народне прислів’я
Головним завданням людини у будь-якій діяльності — бути людиною.
В. Белінський
1. Вступне слово вчителя
Одвічні поняття добро і зло, милосердя і жорстокість, над якими замислюється кожна людина. Вона, до речі, і є уособленням цих понять.
Доброта у кожної людини асоціюється з любов’ю, щирістю, чуйністю, а зло — жорстокістю, жадністю, бездуховністю. Щоб краще зорієнтуватися у цих поняттях, читачеві надається можливість оцінити вчинки, поведінку героїв, їх ставлення одне до одного. Висловити свої почуття, враження, спостереження. Саме таким є оповідання Є. Гуцала «Сім’я дикої качки», де ми засуджуємо Юрка, захоплюємося Тосею, співчуваємо качці і її дітям.
2. Словникова робота
2.1. Складові добра:
• доброзичливість — щире бажання людям добра, приязне ставлення до людей, прихильність до них;
• людяність — співчутливе, зацікавлене ставлення до інших;
• чесність — відверта, щира поведінка з людьми;
• сміливість — здатність переборювати труднощі;
• ввічливість — дотримання добрих манер, вихованість, люб’язність. Уважність у поводженні з іншими людьми.
2.2. Компоненти зла:
• боягузтво — пасування перед труднощами;
• грубість — некультурна, неввічлива поведінка;
• егоїзм — себелюбство, нехтування інтересами інших людей заради задоволення власних забаганок;
• злість — недобре, сповнене злоби ставлення до інших;
• зазнайство — вияв зверхності, зневажливе ставлення до інших;
• скупість — надмірна ощадливість, що викликає осуд.
3. характеристика образів твору
3.1. Образ Юрка.
3.1.1. Цитатна характеристика.
• «Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «...Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»
• «Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови... Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»
• «Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна...»
• «Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка»
• «Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував»
• «Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»
• «Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».
• «А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б...»
3.1.2. Орієнтовний план характеристики образу Юрка.
1) Юрко — міський хлопець.
2) Риси характеру героя: а) брехливий і жорстокий; б) грубий у ставленні до Тосі;
В) байдужий до страждань качки-матері та її дітей; г) хвалькуватий та підступний.
3) Юрко — уособлення людської жорстокості.
3.1.3. Бесіда за питаннями.
• Які враження виникли у вас від першого знайомства з Юрком?
• Чому спілкування з Тосею дратувало хлопця?
• Для чого Юрко розповідав побрехеньки дівчині?
• В чому виявилася жорстокість хлопця до качки та її дітей?
• Яким вчинком Тосі був незадоволений Юрко?
• Чим пояснити самостійність хлопця наприкінці твору?
• Про що свідчить бажання хлопця побачити сім’ю дикої качки перед від’їздом до міста?
• Яким, на ваш погляд, буде Юрко, коли стане дорослим? Відповідь вмотивуйте.
• Чи можна вважати Юрка уособленням зла?
• Що б ви запропонували для перевиховання героя?
3.2. Образ Тосі.
3.2.1. Цитатна характеристика.
• «Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...»
• «А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».
• «Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей».
• «Випусти... бо вони повмирають без води».
• «У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».
• «Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».
• «Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю… Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір’ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок».
• «Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли допомогти. Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що… спускала на воду й благала душею й очима».
• «Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні! Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть».
• «І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась».
3.2.2. Орієнтовний план характеристики образу Тосі.
1) Сільська дівчина, яка прагнула пізнати міське життя.
2) Риси характеру: а) чемна і порядна; б) чуйна і добра; в) здатна до співпереживання;
Г) вміє прощати образи Юрка, його зневажливе ставлення до неї;
Д) любить природу, турбується про неї.
3) Тося — уособлення людської доброти, милосердя.
3.2.3. Бесіда за питаннями.
• Чим Юрко приваблював Тосю?
• Чому дівчина повсякчас прощала зневажливе до себе ставлення з боку Юрка?
• Що відчувала Тося, коли хлопець «полював» на малих диких каченят? Чому вона не змогла заборонити Юркові чинити шкоду сім’ї дикої качки?
• Які факти свідчать, що Тося розумілася з природою?
• Що спонукало дівчину віднести каченят до води?
• Яким чином Тося намагалася «оживити» каченят?
• Чому, коли Юрко від’їжджав додому, дівчина хотіла підійти до нього, але не наважувалася це зробити?
• Яким духовним скарбом Є. Гуцало наділив свою героїню?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Після того як Юрко наловив малих каченят, він вважав себе:
А) проворним; б) щасливим; в) енергійним.
2. Де тримав хлопець каченят?
А) У клітці для кроликів; б) великому ящику; в) курнику.
3. Від якої небезпеки захищав каченят Юрко: а) кішки; б) щурів; в) ворони.
4. Якої страви не давав хлопець малечам: а) пшона; б) вареної картоплі; в) каші.
5. Тося полюбляла слухати Юрка, коли він розповідав їй про: а) місто; б) свої пригоди в таборі відпочинку; в) життя диких качок.