Не побачила світу і третя книга віршів Є. Плужника «Рівно­вага» (1933). Рукопис її зберігся завдяки дружині письменника та був вивезений за кордон і надрукований там 12 років після смерті поета, а тепер основні вірші з неї надруковані у «Вибра­них поезіях». Остання збірка поезій Є. Плужника «Рівновага» — це є документ перемоги «духової людини», що серед бурхливої доби знайшла собі «тишу», душевну рівновагу, певність своєї правди, красу «світу єдиного», серед загального розпаду — «міц­ний зв’язок між днем біжучим і простором часу». Так, Є. Плуж-ник — син свого часу. Він, попри всі перешкоди, ішов до осяг­нення мудрості віку. шкода, що передчасна смерть спинила його «на повороті до мети».

Вірш, що ввійшов до збірки «Рівновага» — «Ніч.., а човен — як срібний птах!..» — це мариністично-символічна поетична міні­атюра, сповнена неоромантичного світовідчування. Вона нагадує




Симфонію, у якій почуття ліричного героя й морські краєвиди зли­ваються в один візерунок, характеризують макрокосмос і мікро­космос душі ліричного героя, його бунтівливу вдачу. Водночас морська стихія є втіленням вічності, що підносить душу людини до космічних вершин, до абсолюту світла: «Злітай, душе! І, мов нове світило, // Осяй глибини й простори ці!».

6. Виразне читання поезії напам’ять одним із підготовлених учнів

7. Бесіда з елементами дискусії

• Чим саме поезія Є. Плужника споріднюється із поезіями романтиків? (Пафосом пошуку, неспокою, захопленням гар­монією космічної сфери й морської стихії)

• Доведіть, що ще в романтиків образ човна набув символічності й позначав долю людини в бурхливому морі життя. (Такий образ наявний в «Абідоській нареченій» Джорджа Байрона, «Парусі» Михайла Лермонтова, «Човнику» Віктора Забіли, «Човні» Євгена Гребінки, у поезії «Вітер з гаєм розмовляє» Тараса Шевченка, в яких він є символом свободи самотньої людини)

• Яким новим змістом наповнює митець образ човна? (Човен уподібнюється до срібного птаха, стає другим «я» митця)

• Доведіть, що у вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на човні поєднується з алегоричною.

• Перечитайте поезію, зверніть увагу на розділові знаки. Яку роль відіграє кількаразове вживання трьох крапок? (За допо­могою трьох крапок автор передає глибоке внутрішнє хви­лювання ліричного героя)

• Порівняйте поезію Є. Плужника «Ніч.., а човен — як срібний птах!..» з віршем П. Тичини «Не Зевс, не Пан…». (Як і Тичина, Плужник у своєму обожненні Всесвіту й природи доходить до пантеїзму, до космічного виміру нової людини. Таким же радісним світосприйманням, захопленням красою)

8. Індивідуальне письмове завдання за поезію

Є. Плужника «Ніч.., а човен — як срібний птах!..»

1. Враження, яке справляє поезія.

2. Тема поезії.

3. Ідея твору.

4. Його жанр.

5. Почуття й настрій ліричного героя. (Ліричний герой розуміє глибину й незбагненність світу, але в цьому його краса й при­вабливість, те, заради чого варто жити)




6. Композиційна будова поезії. (Композиційно поезія склада­ється з двох строф, але саме в другій строфі експресивна гама почуттів ліричного героя досягає своєрідного піку)

7. Художні засоби. (Порівняння «човен — як срібний птах»; «Не спіши, не лети по сяйних світах, // Мій малий ненадій­ний човне!» (метафора, що може означати й людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію)

9. слово вчителя

Глибокий світ почуттів відображає любовна лірика Є. Плужника. Для поета кохання — дарунок долі, одне з життєстверджуючих начал буття, яке вимагає від людини самовдосконалення, творчості й внутрішньої свободи. Справжня любов наснажується високими духовними цінностями, адже потребує «живої душі», «гарячого серця», самовідданості, готовності до дії й самозре­чення, тривоги й піклування. Особиста драматична доля пись­менника наклала відбиток на його лірику, тому поезії Плужника відтінюють гіркі, позбавлені романтики реалії тяжко хворої людини, сірі лікарняні будні, боротьбу за життя. Однак його вірші не стали інтимним щоденником спаленої болем і коханням людини, її розпачу, страху за спливаючим щастям, ревнощів, без­надії. Навпаки, інтимна лірика поета складна за своєю внутріш­ньою структурою, адже в ній відтворено боротьбу різних начал, різних «голосів» у душі ліричного героя. У цих поезіях Є. Плужника сильним є елегійне начало душевних дисонансів, сум’яття, спогадів, але перемагає в них глибока щирість ліричного героя, відчуття щастя й гармонії, довіри й добра.

10. Ідейно-художній аналіз поезії «Річний пісок слідок ноги твоєї» (із збірки «Рання осінь»)

• Визначте жанр поезії. (За жанром ця поезія нагадує класичну любовну елегію)

• Яку роль відіграє опис природи в поезії? (Ліричний сюжет розгортається на тлі мальовничої природи, яка відтінює душевні почуття й сум’яття героя)

• На основі чого побудовано елегію? (Елегія будується як спогад-рефлексія)

• Який образ обожнюється ліричним героєм, стає особливо доро­гим і рідним. (Образ коханої)

• Які перетинаються два часові пласти буття героя й протилежні душевні стани? (Недавні щасливі дні й піднесені почуття, які він пережив тоді, коли поряд із ним була кохана, й жаль,




Душевний біль за неповоротно втраченим відчуттям краси, гармонії у світі та душі)

• Проаналізуйте почуття й настрій ліричного героя. (Ліричний герой Є. Плужника занурюється у світ душевних переживань, у психологічні переливи, в уяві звертаючись до коханої, ведучи з нею розмову, мов сповідаючись їй)

• Зачитайте рядки, які є філософськими роздумами над плин­ністю і вічністю буття («Бо я дивлюсь і бачу: все навіки // На цій осінній лагідній землі, // І твій слідок малий — такий великий, // Що я тобі й сказати б не зумів!»)

• Доведіть, що конкретно-предметний образ «слідок ноги» ми­лої набуває символу. (В уяві ліричного героя конкретно-предметний образ «слідок ноги» милої набуває символу, бо стає «великим», тобто дорогим, неповторним, як слід богині, самого життя. Це символ вічної краси й кохання, який бен­тежитиме душу завжди)

11. Творче завдання

Скласти опорну схему для аналізу художніх засобів із поезії «Річний пісок слідок ноги твоєї».

V. Осмислення, Узагальнення йСистематизаціяНовихЗнань

1. слово вчителя

Лірика Є. Плужника наповнена внутрішнім горінням і відзна­чається філігранною витонченістю думки й почуття, образів і жан­рових форм. Його поетичний словник і тропи, на перший погляд, «прості», уживаються звичайні поняття, але за цією звичайністю постає конденсована сила образів, експресія почуттів. Мистецька довершеність досягається своїм баченням світу й людини у ньому, внутрішньою цілісністю переживань та напруженістю думок, що, немов вулкан, виштовхують хвилями спресовану енергію, вольо­вий порив, які концентричними колами розгортаються в худож­ньому світі митця. Не випадково Микола Бажан поетичну твор­чість цього поета відніс до найбільших і найдорожчих духовних цінностей української літератури XX століття.

2. евристична бесіда

• У чому своєрідність творчої особистості Євгена Плужника?

• У річищі яких модерних стильових течій розвивався талант поета?

• У чому виявилося новаторство лірика у жанрі медитації?




• У чому полягає філософічність пейзажної та мариністичної лірики Є. Плужника?

• Чим вам імпонує інтимна лірика поета?

3. самостійна робота

1. Знайдіть відповідність між назвами збірок Є Плужника та

роками їх написання.

1926 р. «Рання осінь» 1933 р. «Рівновага»

1927 р. «Дні»

2. Поясніть символіку назв поетичних збірок Є. Плужника.

3. Назвіть, у яких жанрах працював письменник.

VI. ПідсумокУроку

VII. ДомашнєЗавдання

1. Вивчити напам’ять одну з поезій Є. Плужника (на вибір).

2. Порівняти пейзажну лірику Є. Плужника та поезії П. Тичини «З кримського циклу».

3. Написати есе на тему: «Євген Плужник — найвидатніший митець національного відродження».