Мета: продовжити аналіз ідейно-художнього змісту повісті І. Франка «Захар Беркут» (V, VI розд.), охарактеризувати образи Максима, Мирослави; розвивати інтелектуальну активність, творче мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння аналізувати, співставляти, робити висновки; формувати кругозір школярів; виховувати почуття патріотизму і гордості за землю, на якій народилися тухольці, любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого, почуття національної гордості.

Тип уроку: застосування навичок і вмінь.

Обладнання: портрет І. Франка, малюнки учнів до образів Максима, Мирослави, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями

• Для чого І. Франко звернувся у повісті «Захар Беркут» до історії?

• Доведіть, що твір «Захар Беркут» І. Франка є історичною повістю.

• Дайте визначення поняттю «герой художнього твору». Як розподіляються герої в повісті?

• Які герої твору реальні, а які вигадані?

• Якому герою повісті ви симпатизуєте? Чому?

• Порівняйте, як І. Франко у творі зображує тухольців і монголо-татар. Свою думку підтвердіть, посилаючись на текст твору.

• Чи хотіли б ви жити серед тухольців, героїв твору І. Франка. Відповідь вмотивуйте.

III. Основний зміст твору

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди

Темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них

У читачів, то певно не за їх терпіння,

А за їх життєву енергію, розум і чуття,

Яке вони проявляють у життєвій боротьбі.

І. Франко

1. Характеристика образів Максима і Мирослави

1.1. Максим.

1.1.1. Бесіда за питаннями:

• Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?

• Яке враження справляє на вас цей герой?

• Як тухольці ставилися до Максима?

• Де познайомилися Максим і Мирослава?

• За що Т. Вовк не полюбляв Максима?

• Яким чином Максим опинився у ворожому стані?

• Чи легко було молодому Беркуту руйнувати будинок, де жила його кохана з батьком?

• В чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?

• В результаті чого Максим потрапив у полон?

• Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога?

• Як сприйняв Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?

• За що, на ваш погляд, Мирослава полюбила Максима?

• Чи можна вважати молодого Беркута зрадником?

• Чому, на вашу думку, Максим вижив, перебуваючи в полоні?

• Чи буде Максим продовжувати справу батька? Відповідь обґрунтуйте.

• Якими рисами характеру наділив І. Франко свого героя? Які з них ви б хотіли мати? Чому?

1.1.2. Гра «Вільний мікрофон».

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Чим мені сподобався цей герой (Максим)?»

1.1.3. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

• «...Молодий гірняк»; «...перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»;

• «...всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свободно, несилувано, сміялись і жартували з ним. ...Боярська служба... поважала за його звичайність і розсудливість»;

• «...його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»;

• «В його серці, смілім і чистім, як щире золото...»;

• «...дитя гір»;

• «Усюди був однаковий, спокійний, свободний в рухах і словах..»;

• Для Максима над усе воля, це видно з виразу його очей. «Життя в неволі нічого не варте»,— каже він Тугарові Вовку. Максим тяжко переживає через те, що з ним трапилося. Закований у тяжкі ланцюги, які «тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки», «висасують» усю силу з його тіла, всі думки з його мізку, він тамує в собі великий біль, спостерігаючи, як горить його рідна Тухля. «Він рад би був разом згинути, полетіти в повітрі золотою іскрою», а коли й покрівля рідної хати повалилася, Максим «безсильний, мов підкошений, упав на землю й зомлів». Так відчувати може лише людина, яка палко любить рідну землю і життя.

• Максим з радістю сприймає повідомлення Тугара Вовка про те, що тухольці оточили монголів, і з гідністю патріота відповідає зрадникові, що «тухольці будуть битися до останнього», але не пустять ворога в гори.

1.1.4. Орієнтовний план до характеристики образу Максима.

1) Максим — «молодий гірняк... перший удалець на всю тухольську верховину...»

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Вольові якості: а) наполегливість; б) цілеспрямованість; в) мужність; г) велика сила волі; д) незламність, твердість; е) готовність до самопожертви; є) свідомість обов’язку.

4) Розум та кмітливість: а) володіння зброєю; б) військове вміння; в) риси начальника.

5) Почуттєві риси: а) справедливість; б) любов до вітчизни, коханої; в) гордість;

Г) волелюбність; д) вірність; е) розсудливість; є) витривалість; ж) самовладання.

6) Значення образу Максима.

1.2. Мирослава.

1.2.1. Бесіда за питаннями:

• Якою ви уявляєте Мирославу?

• Хто виховував дочку боярина? Як це вплинуло на її характер, поведінку?

• Як Мирослава поводила себе під час полювання?

• Через що дочка не розуміла свого батька? Як вона сприймала його зраду?

• Чому Мирослава відстоювала інтереси тухольців?

• Яким чином Мирослава намагалася визволити Максима з неволі?

• Як Захар Беркут ставився до Мирослави?

• Чому Мирослава не могла перебувати з батьком у ворожому стані?

• Що відчувала героїня, коли зрозуміла про можливу смерть Максима?

• Як Мирослава поставилася до загибелі батька?

• Чи будуть, на ваш погляд, щасливими Максим і Мирослава?

• Дослідіть, як сам автор твору ставиться до своїх героїв. Спостереження обґрунтуйте.

1.2.2. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

• «...Не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами», «...виросла на свободі, що виховання її було мужське, і що в тім прегарно розвиненим дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір. Ненька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задовольнити її палку натуру, привчав її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках. І чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охотніше бралася вона за діло, тим краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути ненщиною і ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той до віку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу, тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов».

• «...Незвичайна ненщина поровень з найсильнішими мужами поборювала всякі трудності утяжливої дороги. Як легко перескакувала гнилі ломи і величезні трами...»

• «А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх поселенців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий!»

• «Якою самітною, якою круглою сиротою чула вона себе тепер на світі, хоч тут же коло неї сидів її батько! Якою нещасною чула вона себе тепер, хоч батько недавно ще запевняв її, що все робить для її щастя!»

• «Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його (Максима) з темного гробу, повернуло йому життя».

• Поведінка Мирослави в монгольському таборі, її піклування про Максима («мов ясочка, припала край нього, слізьми обливала його тяжкі пута») викликають симпатію до дівчини. Вона кохає Максима і готова на самопожертву, аби визволити його з неволі, тому і пропонує йому золотий перстень, з яким він міг би перейти монгольську варту Мирослава намагається підтримати в Максимові віру в життя, вселити йому надію на визволення. Вона з гордістю повідомляє, що внесла свою частку у підготовку розгрому монголів, порадивши тухольцям виготовити смертоносну зброю для ворогів — МетаВки.

• Вона струнка, як тополя, «рум’яніється, як рожа», в неї «чорні, палкі очі».