Мета: продовжувати знайомити учнів із життям і творчістю! Г. Шевченка; удосконалювати навички читання прозових творів; збагачувати словниковий запас; розвивати зв'язне мовлення учнів.

Обладнання: портреті. Г. Шевченка; «Кобзар»! Г. Шевченка; складова

Таблиця.

ХІД УРОКУ

І. Мовна розминка

1. Скоромовка.

Летів горобчик, сів на стовпчик. Прибіг хлопчик, утік горобчик.

2. Чистомовка.

Ку-ку-ку, ку-ку-ку! Сидить пташка на сучку! Ки-ки-ки, ки-ки-ки! Посадили огірки! Ко-ко-ко, ко-ко-ко! Люблю свіже молоко!

3. Гра «Продовжте чистомовку».

Учитель пропонує склад, а діти намагаються скласти чистомовку,

4.Гра «Зоряна година».

Завдання: з букв слова скласти слова. Хуртовина — хутро, рот, рута, хор, нора...

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогоднішній наш урок присвячений геніальній людині —

Поетові і художникові. Кому саме — дізнаємося, коли розшифрує

Мо прислів'я.

(Шевченко Тарас — наче сонце для нас.)

— Майже два сторіччя тому народився в селі Моринцях, що на

Черкащині, хлопчик Тарас. Рано померли його батьки, і на долю си

Роти випали тяжкі поневіряння.

Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки він був кріпаком, 10 — в засланні і лише 13 — на волі...

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей — на ненависть і погорду.

Т: Г. Шевченко — уславлений народний поет, геніальний Кобзар України — був також видатним художником. У підручнику (С. 3) ви бачите автопортрет Т. Г. Шевченка.

Автопортрет — це робота, виконана самим автором із самого себе. Портрет виконаний у 1840 році, на. ньому Тарас зображений у 26-річному віці.

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про дитинство поета. Його творчість і життєвий шлях ви будете вивчати протягом усіх шкільних років, а до його «Кобзаря» повертатиметеся усе життя.

III. Опрацювання оповідання Д. Красицького «Тарас Шевченко»

1. Читання оповідання вчителем.

— Яким було дитинство поета?

2. Словникова робота.

Хура панщина

Вишняк благенька

Кріпак застудився

Свита плекають

Хура — великий віз або сани для перевезення вантажів.

Вишняк — вишневий садок.

Кріпак — селянин, який був власністю поміщика за часів кріпацтва. Пан міг торгувати кріпаками, міг розлучати назавжди батька, матір із дітьми, чоловіка — з дружиною, навіть проміняти кріпака на мисливського пса.

Свита — старовинний довгополий верхній одяг, зазвичай з домотканого грубого сукна.

Панщина — робота, яку кріпаки виконували для пана.

Благенька — бідна, стара, латана.

Застудився — захворів на застуду.

Плекають — доглядають, пестять, турбуються.

3. Читання оповідання учнями «ланцюжком».

— Якою була мама Тараса?

— Коли вона померла? Чому?

— Де поховали маму?

— Яке життя настало для сиріт?

— Чому помер батько?

— Що сказав батько перед смертю про Тараса?

4. Гра «Диктор телебачення».

. Читати текст потрібно, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

5. Розподіл тексту за частинами. ..-.'.

1) Померла ненька.

2) Тяжке сирітське життя.

3) Смерть батька. .

4) Пророцтво батька збулося.

6. Переказ оповідання за планом.

IV. Підсумок уроку

— Кому був присвячений сьогоднішній урок?

— Що ви дізналися про дитинство Т. Г. Шевченка?

— Як народ вшановує пам'ять поета і художника?

— Чи є у вашому місті місця, що пов'язані з ім'ям великого Кобзаря?

V. Домашнє завдання

Розглянути вдома з батьками «Кобзар».

Творчість Кобзаря підсумок за темою

Мета: продовжити ознайомлення із творчістю Т. Г. Шевченка; удоскона

Лювати навички виразного читання віршів; вчити аналізувати прочитане;

Виховувати любов до поезій Великого Кобзаря.

ХІД УРОКУ

І. Мовна розминка

1. Скоромовка.

Пішов Федір до Федота,

Щоб побачити єнота.

Єнот фиркнув, налякався,

' У куточок заховався.

Пішов Федір до Федота, Не побачивши єнота.

В. Гринько

2. Доберіть антоніми.

Темний—...(світлий); зустрічає —... (проводжає); тихо—...(голосно); чорний —... (білий); ранок—...(вечір); угору —... (униз); говорить —... (мовчить); сміється —... (плаче).

3. Розчитування за складовою таблицею.

4. Гра «Шифрувальники».

. Вінок — нок + р + ші =... (вірші). Київ — їв — и + об + за + ря =... (Кобзаря).

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогоднішній урок ми присвятимо вивченню віршів Велико

Го Кобзаря.

Адже ніде так не розкривається душа народу, як у його творах.

III. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Світає...»

1. Читання вірша вчителем.

— В якому темпі, з яким почуттям читається вірш?

— Яка пора доби описана у вірші?

2. Читання вірша «ланцюжком» по строфах.

— Які куточки української природи змальовує поет? (І стро

Фа — гай; II — степ, став; III — сади)

3. Гра «Диктор телебачення».

— В якому значенні вжито слова палає, мріють? — Які дерева згадує поет?

— Яку пташку?

— Із ким порівнює тополі?

(Учні розглядають малюнок тополі.)

4. Гра «Читає Незнайко».

Учитель читає, замінюючи слова, учні виправляють «помилку».

— Які слова-назви ознак вжито у вірші? Доберіть до них анто

Німи.

Темнім — світлім;

Тихесенько — голосно;

Рясні — рідкі, голі (сади), безплідні.

— Чи можна почути, як тополі розмовляють із полем?

IV. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Встала весна...»

Гра «Бджілки»

— Які слова допомагають уявити весну як живу істоту? (Ряст — весняна зелень.)

— Що зробила весна із землею?

— Що роблять жайворонок і соловейко?

— Чому земля була ще сонна?

Фізкультхвилинка

V. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Вранці»

1. Читання вірша вчителем.

— Які птахи сповіщають про настання ранку?

2. Читання вірша учнями.

— Доберіть синоніми до слова плугатар. (Орач, землероб)

— Яка пора року описана у вірші? Чому?

— Що спільного у віршах «Світає...» і «Вранці»?

VI. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Зоре моя вечірняя...»

1. З якою інтонацією читається вірш? (Із сумом, із тугою)

— За любов до України і за вірші цар відправив Шевченка солда

Том у далеку Орську фортецю. Там він пробув 10 довгих років. Йому

Забороняли писати і малювати. У цих казахських пісках Шевченко

Згадував мальовничу природу України, тужив за нею і свою тугу ви

Лив у віршах.

2. Читання вірша учнями.

— До кого звертається поет? —- Що просить у неї?

— Яку річку згадує у вірші?

3. Гра «Хто краще?»

Конкурс найкращого декламатора.

VII. Опрацювання вірша Т. Шевченка «Зацвіла у лузі червона

Калина...»

1. Розповідь учителя.

— Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, вер

Би над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив

Їй свої вірші. У своєму «Кобзарі» слово калина він вжив 385 разів,

А всього у творах Шевченка калина згадується 965 разів.

2. Читання вірша учнями.

— Із ким поет порівнює калину?

— Де зацвіла калина?

— Хто цьому зрадів?

— Яку картину ви уявляєте, читаючи вірш?

VIII. Підсумок із теми

Тестування

1. Шевченко народився у сім'ї:

А) кріпаків;

Б) робітників.

2. Ненька Тараса померла, коли йому було:

А) 12 років;

Б) 9 років.

3. Перед смертю батько сказав про Тараса:

А) «Тяжко жити сиротині...»;

Б) «Із нього вийде не абищо...»

4. Т. Г. Шевченко — це великий український:

А) поет і художник;

Б) поет і композитор. .-".'--

5. Яке слово із вірша пропущено?

Любо-любо стало, Пташечка зраділа І...

А) заспівала;

Б) защебетала.

6. У вірші «Вранці» поет згадує птахів:

А) синицю, сову, сороку;

Б) жайворонка, зозулю, соловейка.

IX. Підсумок уроку

— Чого вчать твори Т. Г. Шевченка?

— Ми вчимося у Тараса Шевченка любити рідну землю, рідний народ, рідну українську землю, свою маму. Пам'ятайте його слова:

Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.

Додатковий матеріал

ДИВОСВІТ

Не вірте, на землі чудес не сім! Багато їх, вони доступні всім. До них ми звикли, ми їх добре знаєм І дивуватись просто забуваєм.

Розглянь уважно квітки пелюстки Чи. жовтнем розмальовані листки. Хіба не диво — райдуга над полем? А ця велична синь небес навколо?

Хіба не диво — волохатий джміль, Квітучий, кучерявий, пишний хміль, Роса срібляста на зеленім листі І немовля усміхнене в колисці?

Це все дива — великі і малі. І сам ти диво, бо краса землі — Це пісня, що ніколи не змовкає, Тебе бентежить, вабить, надихає.

В. Бутрім

ЩО ТАКЕ ДОСКОНАЛІСТЬ?